WARNING | Дата: Неділя, 09.06.2013, 22:08 | Повідомлення # 1 |
Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| ТРАДИЦІЙНІ ТИПИ УРОКІВ ІСТОРІЇ Класифікація традиційних типів уроків
1. Урок засвоєння нових знань, вмінь та навичок.
2. Урок перевірки знань, вмінь та навичок.
3. Урок контролю та корекції.
4. Урок узагальнення та систематизації знань, вмінь та навичок.
5. Комбінований урок.
КОМБІНОВАНИЙ УРОК.
Варіанти комбінованого уроку Варіант А.
1. Підготовчий етап (5 хв.)
2. Перевірка вивченого (15 хв.).
3. Вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок (20 хв.).
4. Заключний етап (5 хв.).
Варіант Б.
1. Підготовчий етап (5 хв.).
2. Вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок (20 хв.).
3. Систематизація та узагальнення знань, вмінь (10 хв.).
4. Заключний етап (5 хв.).
Варіант В.
1. Підготовчий етап (5 хв.).
2. Систематизація та узагальнення знань, вмінь (10 хв.).
3. Перевірка знань та вмінь (20 хв.).
4. Заключний етап (5 хв.).
Структура комбінованого уроку
Основні етапи уроку Зміст етапів уроку 1. Організаційний момент. а) перевірка присутності учнів на уроці; б) підготовка обладнання уроку; в) організація робочого місця учнів г)психологічний настрій учнів. 2. Актуалізація опорних знань учнів. Встановлення зв'язку з раніше вивченим матеріалом наступним чином: а) розгорнута узагальнююча бесіда з класом за основними питаннями вивченого матеріалу; б) індивідуальне опитування з активним залученням всього класу; в) перевірка виконання письмових завдань (контурна карта, хронологічна таблиця, план ін.); г) перевірка усних завдань (реферати, повідомлення, історичний портрет видатного діяча, опис подій та ін.); д) короткотермінова письмова робота (не більше 10-ти-15-ти хвилин), за поточним матеріалом 3. Підготовка до сприймання нового матеріалу. а) встановлення зв'язку з попереднім матеріалом; б) використання здобутих знань відомих з курсу історії та інших шкільних навчальних предметів
шляхом внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків; в) визначення мети та завдань уроку. 4. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу. Оволодіння учнями новим матеріалом та новими способами діяльності за визначеним планом в процесі: а) розповіді учителя; б) бесіди; в) роботи з документами, історичною картою та наочними посібниками; 5.Засвоєння нового матеріалу а) аналітико-узагальнююча бесіда; б) складання простого, тезисного плану протягом розповіді вчителя, або тексту підручника, історичного документу; в) робота над основними поняттями; г)тести на визначення хронології подій тощо; д) складання під керівництвом вчителя схем, текстових таблиць, діаграм та ін. 6. Оволодіння вміннями та навичками. На основі передбачених програмою вмінь і навичок обирається зміст і форми роботи на уроці. 7. Застосування нових і раніше засвоєних знань, вмінь і навичок. Здійснюються у формі невеликих завдань по навчальній картині, карті та інших видів наочності, по питаннях 8. Закріплення матеріалу. а) учні пояснюють основні питання, події; б) підсумкова повторювальна бесіда; в) робота з хронологією; г) вирішення проблемного завдання; д) відповіді на питання у підручнику та інше. 9. Домашнє завдання. а) інструктаж, як вчити, на що потрібно звернути увагу, що запам'ятати, як працювати з довід-никовим апаратом і хронологією у підручнику за даною темою; б) попередження про можливі труднощі та визначення шляхів їх подолання; в) визначити § і конкретні завдання, які необхідно виконати.
УРОК КОНТРОЛЮ ТА КОРЕКЦІЇ ЗНАНЬ, НАВИЧОК ТА ВМІНЬ
Після вивчення великих розділів програми, вчитель проводить спеціальні уроки контролю та корекції, щоб виявити рівень оволодіння учнями комплексу знань, навичок та вмінь і прийняти певні рішення по удосконаленню навчально-виховного процесу.
Структура уроку
1. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку: показати необхідність широкого і вільного використання в життєвих ситуаціях надбаних знань, навичок, вмінь на уроках історії; - повідомити про характер завдань на уроці, послідовність, засоби його виконання, оформлення результатів самостійної роботи. 2. Перевірка знань учнів фактичного матеріалу, їх вміння розкривати міжпредметні зв'язки: та явища Усна фронтальна бесіда, ланцюгове опитування, індивідуальне опитування. З.Перевірка знань основних понять: письмова робота на 5-10 хв. 4. Перевірка глибини осмислення знань та ступені їх узагальнення. письмове опитування, самостійне складання узагальнюючих таблиць. 5. Застосування знань в стандартних умовах: письмове вирішення завдань, виконання самостійних завдань за готовими даними, тестові завдання. 6. Застосування знань в нестандартних умовах: виконання комплексних творчих письмових робіт, 7. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.
УРОК ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК Мета Дидактична: перевірити, як учні засвоїли, запам'ятали, зрозуміли. Розвиваюча: з'ясувати, як учні вміють використовувати знання, складати план, таблицю, добирати заголовки за текстом, користуватися картою, контурною картою, історичними джерелами, термінологією, фактичним матеріалом, хронологією, підручником, наочністю.
Способи перевірки:
усне опитування - індивідуальне, фронтальне Виконання письмових завдань в зошиті:
Письмові відповіді на запитання,
Тестові завдання;
Складання хронологічних таблиць, планів, опис подій. Усно:
коротка характеристика історичних діячів;
з'ясувати тлумачення понять, термінів. Виконання завдань на контурній карті.
Структура уроку. /. Підготовчий етап (5-10 хв.).
організація робочого місця учнів і роботи класу;
оголошення теми і завдань уроку;
інструктаж з основних видів діяльності з перевірки знань та вмінь;
мотивація запропонованих способів перевірки знань;
колективне тренування вправ з особливо складних завдань (у разі
необхідності).
2. Основний етап (30-35 хв.). Перевірка знань і вмінь:
усне опитування;
виконання письмових, тестових завдань;
розв'язування історичних задач.
3. Заключний етап (5-10 хв.).
підбиття підсумків уроку;
оцінювання за результатами усного опитування; оцінювання видів роботи, що підлягають взаємоперевірці; інструктаж щодо домашнього завдання.
УРОК ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
Цей вид уроку застосовується коли навчальний матеріал надто великий за обсягом, або коли на уроці вивчається великий історичний документ Урок засвоєння нових знань дає вчителеві можливість глибше розкрити зміст теми і використати різноманітні методи і прийоми.
Головні вимоги
1. Доцільне співвідношення матеріалу, що викладається в класі з тим, що вивчається дома. Виклад найскладнішої частини матеріалу слід робити в класі, а нескладні факти, які відображені в підручнику - на самостійне опрацювання.
2. Наявність єдиної логічної сюжетної основи уроку. Легше засвоюється матеріал, який присвячений одному сюжету.
3. Поєднання викладу вчителя з одночасною самостійною роботою учнів -створення проблемної ситуації, альтернатив, пізнавальних завдань; диференційовані завдання різних рівнів.
4. Використання вчителем різноманітних джерел - підручник, документ, наочність.
5. Найважливіші факти, характеристика історичних діячів, поняття, дати повинні бути засвоєнні на уроці (первинне засвоєння).
6. Правильний темп мови. Слід уникати швидкого темпоритму, невиправданого повторення слів, фраз, уникати речень, які не несуть ніякого навантаження, багаточисельних дисциплінарних та організаційних зауважень.
7. Вміння учнів володіти навичками роботи з документами, картосхемами, складання таблиць.
Мета:
Дидактична: вивчити ..., з'ясувати значення; ознайомити з ..., повідомити, розповісти про ...; дослідити ..., простежити ..., проаналізувати...
Розвиваюча: навчити користуватися, аналізувати, зіставляти, робити висновки, порівнювати, складати таблицю, складати план...
Формування мети спрямовано на вивчення чогось (визначеного змісту), опанування чимось (визначених вмінь та навичок).
Складові елементи уроку: /. Підготовчий етап (5-Ю хв.).
організація робочого місця і роботи класу;
активізація розумової діяльності школярів шляхом фронтального опитування, пригадування, відтворення матеріалу, який є базовим для вивчення нового;
повторення вивченого з метою встановлення логічного взаємозв'язку з новим матеріалом;
перевірка вмінь (нагадування, тренуванні вправи). 2. Основний етап (25-30 хв.). оголошення теми;
повідомлення завдань, очікуваних результатів; мотивація навчальної діяльності; сприйняття і осмислення учнями нового матеріалу; узагальнення і систематизація знань (здійснюється, як правило в процесі пояснення); формування вмінь на навичок. 3. Заключний етап (5-Ю хв.). підбиття підсумків уроку; оцінювання та мотивація;
фіксація найголовнішого з теми, того, що потребує осмислення, запам'ятовування, розуміння; інструктаж щодо домашнього завдання.
Структура уроку
а) підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:
- повідомлення теми уроку і пояснення її значення;
- відтворення (в бесіді з учнями або у вступному слові вчителя) тих знань, на які слід звернути увагу при вивченні нового матеріалу;
- ознайомлення учнів з планом теми і формулювання навчально пізнавального завдання уроку;
б) вивчення нового матеріалу з використанням різноманітних методів та прийомів;
в) закріплення нового матеріалу — в процесі його вивчення або наприкінці уроку;
г) завдання додому.
1. Актуалізація опорних знань учнів. Зв'язок з раніше вивченим матеріалом повторююча бесіда; коротка письмова робота; заповнення таблиці (або її аналіз). 2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Визначити дидактичну, розвиваючу та виховну мету, пояснити значимість теми, її місце в системі знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. Постановка проблемного завдання, або запитання. 4. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розповідь, оповідання, робота з текстом підручника, складання "хронологічних комплексів", синхроністичних таблиць, словникова робота, евристична бесіда. 5. Осмислення учнями теми. Розкриття причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами; визначення етапів та значення подій. 6. Повідомлення підсумків уроку. Зробити висновки, перевірити засвоєне шляхом фронтальної бесіди. 7. Домашнє завдання. Творчі завдання. Складання таблиці.
УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК. Мета. Дидактична:
навчити учнів узагальнювати матеріал, факти, події, вивчене; зрозуміти суть...,
простежити за змінами, шляхом аналізу події,
систематизувати знання за темою, розділами, курсом, виділивши ...., звернувши увагу на ..., використовуючи ...., застосовуючи ... Розвиваюча:
вчать аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, робити висновки: систематизувати однорідні події, явища; використовуючи вміння та навички ...., узагальнити...
Основними завданнями цього типу уроку мають бути: актуалізація та закріплення знань імен, дат, назв, фактів; закріплення вмінь та навичок;
створення цілісної картини подій, процесів, що вивчались раніше частково;
виділення головних процесів, подій періоду, що вивчається, діючих осіб;
розгляд нових зв'язків в напрямку вже відомих фактів; поглиблення пояснення вже відомих складних понять, що дозволяє на більш високому рівні вивчати явища суспільного життя. Головне завдання уроку систематизації та узагальнення не лише відтворення матеріалу, а й його осмислення з нових точок зору, розкриття нових зв'язків між вивченими фактами.
Варіанти уроку систематизації та узагальнення
2. Урок синхронного розгляду подій в різних країнах, або спостереження розвитку певного суспільного явища протягом тривалого часу.
3. Урок по складанню хронологічної, або синхроністичної таблиці.
4. Урок узагальнення матеріалу по історичних картах, ілюстраціям, картинам.
5. Урок по перегляду фільму з коментарями вчителя та бесідою.
6. Урок - екскурсія.
7. Урок з доповідями учнів та заключними висновками вчителя.
Складові елементи уроку /. Підготовчий етап (5 хв.).
організація робочого місця і роботи класу; оголошення теми, завдань уроку, способів діяльності; мотивація навчальної діяльності.
2. Основний етап (ЗО хв.).
організація роботи з метою повторення вивченого;
систематизація вивченого за підготовленими завданнями;
узагальнення вивченого на рівні висновків, характерних рис,
особливостей;
складання логічних, структурних схем.
3. Заключний етап (10 хв.).
підбиття підсумку; оцінювання та мотивація оцінок; інструктаж щодо домашнього завдання.
Структура уроку
1. Повідомлення теми, мети, завдання та мотивація навчальної діяльності.
2. Відтворення та корекція опорних знань.
3. Повторення та аналіз основних факторів, подій, явищ.
4. Узагальнення та систематизація понять та їх вживання для пояснення поширеної систематизації знань.
1. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. 2. Мотивація навчальної діяльності. Досягти усвідомлення учнями практичної значимості тих знань та вмінь, якими вони мають оволодіти
на уроці та творчо застосувати їх на практиці. 3. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ. Узагальнююча бесіда, робота з підручником, наочними посібниками, систематизуючими таблицями. Порівняння процесів, фактів, розгляд узагальнення таблиць, схем. 4. Узагальнення та систематизація понять, та їх вживання для пояснення нових фактів. Узагальнити окремі факти, події, явища, порівняти їх з фактами, які мали місце в іншій ситуації. Складання порівняльних характеристик на основі роботи з картами; оцінка подій, визначення причин та наслідків їх, порівняння з іншими фактами 5. Засвоєння провідних ідей та основних теорій на основі поширеної систематизації знань.
|
|
| |