| WARNING | Дата: Неділя, 09.06.2013, 14:36 | Повідомлення # 1 |
 Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| Важливою складовою частиною освітнього процесу у середніх навчальних закладах сучасної України є позашкільна самостійна підготовка школярами до занять за допомогою додаткових джерел. Не виключенням є і підготовка до уроків історії. Адже накопичення багажу знань щодо подій минулого, формування уявлення щодо культури та побуту різних народів світу зі стародавніх віків і до сьогодні, а також формування особистих якостей, серед яких гуманність, патріотизм та толерантність відбувається не тільки безпосередньо на уроках історії або під час взаємодії з вчителем, однокласниками, батьками та друзями, але й під час самостійної роботи з різними джерелами історичного знання для підготовки до уроків історії.
Двадцять перше сторіччя пропонує школярам широкий спектр можливостей пошуку таких джерел. Завдяки розвитку та поширенню технологій, а саме всесвітньої мережі Інтернет, кабельного та супутникового телебачення, тощо, до класичних підручників та конспектів, які є найдоступнішими і досі, досить реальним для школярів стає доступ до документальних та історичних фільмів, книжок, радіопередач, сайтів на історичну тематику та таке інше. Ці джерела дають додаткові та різнобічні знання, що сприяє розвитку дитини, формування особистості, громадянської позиції, толерантності. Тому одним з завдань дослідження було проаналізувати, які джерела рекомендують вчителі сучасним школярам для поповнення багажу знань, розвитку та підготовки до уроків історії, та якими джерелами у дійсності школярі користуються для того.
На уроках історії документи можуть використовуватися як учителями, так і учнями. Підготовка вчителя до використання джерел на уроці передбачає їх попередній добір і педагогічну обробку. Підібрати документи вчителю допомагають шкільні хрестоматії. Одні хрестоматії містять тільки документи, інші - документи, коментарі до них і уривки з науково-популярної літератури; треті - складаються з уривків художніх й інших літературних творів. Учитель застосовує ті чи інші хрестоматії залежно від цілей уроку і розв'язуваних на ньому завдань. Іншими джерелами документів для вчителя й учнів, крім уривків, включених в підручник чи в хрестоматію є: інші види наукової літератури, місцеві історичні товариства, архіви місцевих газет, публічні бібліотеки і музеї, Інтернет.
Чим більше дидактично адаптованим є документ, тим легше він сприймається учнями і тим менше труднощів виникає у самостійній роботі. Дидактично обробити документ - це означає відібрати зміст, використовуваний на уроці; у разі потреби видозмінити документ, не торкаючись його сутності, не допускаючи тенденційних вилучень та зберігаючи особливості стилю автора; пояснити нові для учнів терміни і поняття; розробити завдання для учнів щодо тексту джерела.
На уроці учитель:
переказує документ, якщо він складний для учнів;
наводить короткі цитати без посилання чи з посиланням на документ (щоб підсилити доказовість своєї розповіді);
цитує і розбирає витяги з документів для конкретизації своєї розповіді, додання їй емоційності і переконливості. Щоб оживити розповідь, він використовує пряму мову, дає характеристику особистості.
Робота учнів з документом, поступово ускладнюється з урахуванням їх віку і пізнавальних можливостей, а також рівня підготовленості. У 5-6 класах використовується найбільш простий матеріал оповідального й описового характеру; обсяг його не перевищує 10-15 рядків; у 7-8 класах зростає кількість аналізованих господарських і юридичних документів; у 9 класі все ширше використовуються політичні, програмні документи.
Навчання роботі з документом включає такі етапи:
1) учитель дає зразок розбору документа; 2) учні аналізують документ під керівництвом учителя; 3) працюють під керівництвом учителя і самостійно; 4) самостійно вивчають документ у класі і вдома. Вчитель на уроці знайомить учнів з документом, пояснює суть завдання. Вдома учні готують невеличкі повідомлення, описи на основі документа, тексту й ілюстрації підручника, твори, есе та ін.
Звичайно, для самостійної роботи необхідно, щоб текст документа був у кожного учня.
Робота з документами також включає: читання і переказ документа і складання плану; пояснювальне читання з попередньою і заключною бесідою; самостійний розбір документа і відповіді на запитання до нього; порівняльне зіставлення двох документів, що доповнюють один одного і характеризують одну і ту саму подію; надають критичну оцінку документа. При цьому учні визначають його логічно завершені частини, головні ідеї, вчаться знаходити докази того чи іншого положення. Вчитель пропонує учням «прочитати, що сказано про це в документі», «навести цитату з документа, де сказано про це», «довести на основі тексту документа», «підтвердити свою думку документом» та ін.
Перш ніж звернутися до документа на уроці, вчитель дає його коротку характеристику; говорить, коли і ким він складений, з якою метою; про що учні довідаються з цього документа. Наприклад, приступаючи до ознайомлення з «Руською Правдою», учитель відзначає, що цей звід давньоруських законів включає окремі норми (статті) Правди Ярослава, Правди Ярославичів, Статуту Володимира Моно-маха й інших законів. Статті «Руської Правди» спрямовані на врегулювання життя населення Київської Русі, на захист життя і майна князівських дружинників і слуг, вільних сільських общинників і городян. У ній описане становище залежних людей, визначені права й обов'язки вільних людей (зобов'язальне і спадкоємне право).
Потім учні звертаються до тексту законів, підготовлених для аналізу в класі. У процесі аналізу вони, працюючи в парах, створюють особисті словники.
Учні читають документ по окремих частинах, а вчитель пояснює незвичні вирази і фрази, задає запитання для перевірки ступеня розуміння змісту: про що говориться в уривку? Що означає це слово? Як ви розумієте зміст цього речення? Лише потім можна об'єднати учнів у пари чи малі групи, в яких здійснюється повторне читання і розбір окремих частин документа. Відповіді учнів при презентації результатів групової роботи мають бути повними і вичерпними, а висновки підтверджені посиланнями на документ.
На уроках історії в середній ланці треба створити умови для формування уявлень учнів про відмінність документальних історичних джерел від літературних творів, пісень-сказань і оповідань. Так, при аналізі міфів Стародавньої Греції з'ясовується, що в них вигаданого, а що дійсно відбувалося в житті греків.
На уроках з вітчизняної історії ХІХ-ХХ ст. доцільно залучати документи сімейної історії учнів, сімейні фотографії, записи розповідей членів родини, реліквії по темах, хронологічно пов'язаних з курсом історії.
У чому ж полягає значення застосування історичних документів?
По-перше, за допомогою документа реалізується принцип наочності в навчанні історії. Документ робить розповідь учителя жвавою і яскравою, а висновки більш переконливими. Значимість документа також у тім, що він сприяє конкретизації історичного матеріалу, створенню яскравих образів і картин минулого, створює відчуття духу епохи.
По-друге, за допомогою документа в учнів формується інтерес до історії. Залучення нових фактів дозволяє їм відчути дух епохи. Як відзначав методист дореволюційної школи В. Уланів, зрозумілими, живими і трошки смішними здаються учням князі, «що пишуть свої заповіти цілим своїм розумом, у своєму здоров'ї, що розподіляють свої пояси, коробки, сердолікові буси, разом з конями, селами і слугами. Старий документ служить такою же яскравою ілюстрацією
давньої мови і форми думки, яким виступає залишок старовини для характеристики побуту і потреб віджилих поколінь»101.
По-третє, при роботі з документами в учнів активізуються процеси мислення й уяви, що сприяє більш плідному засвоєнню історичних знань і розвитку історичної свідомості. В учнів формуються уміння навчальної роботи: читати документи, аналізувати і визначати потрібну інформацію, міркувати, оцінювати значення документів минулого і сьогодення. На уроках учні довідаються про значимість документів для історичної науки, бачать у них слід діяльності людей, які жили у минулому.
|
| |
| |
Головна 
