| WARNING | Дата: Неділя, 09.06.2013, 14:24 | Повідомлення # 1 |
 Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| Робота з вивчення й використання хронології має
бути органічним елементом у загальній системі навчання історії, її слід
планувати на всіх етапах навчального процесу – від початкового
(ознайомлювального) вивчення матеріалу до його закріплення, повторення,
узагальнення й оперування ним. Це стосується як 5-6 класів, так і наступних
років. Систематична робота з вивчення хронології має передбачати цілеспрямоване
й гнучке використання різноманітних засобів і прийомів. [13] Початкові уявлення
та елементарні знання про історичний час діти отримують, засвоюючи курс «вступ
до історії України».
Формування хронологічної компетентності
учнів має бути органічним елементом у загальній системі навчання історії; його
слід планувати на всіх етапах навчального процесу — від початкового
(ознайомлювального) вивчення матеріалу до його закріплення, повторення,
узагальнення й оперування ним.
Найважливішим елементом у методиці розвитку
хронологічних вмінь учнів на першому етапі постають хронологічні задачі, серед
яких можна виділити два підвиди: стандартні й нестандартні. Якщо стандартні
дозволяють розвивати найпростіші хронологічні вміння учнів, такі як вміння
співвідносити рік зі століттям, підраховувати час, який минув від однієї події
до іншої, то нестандартні розраховані на формування таких складних вмінь
учнів, як співвідносити різні системи літочислення, працювати з неадаптованими
історичними джерелами, зміст яких складає хронологічний матеріал.
Наведемо
приклади стандартних
хронологічних задач:
1.
Задачі на встановлення
віддаленості події від сьогодення: «Скільки років тому відбулася подія, якщо
відома її дата? ».
2.
Задачі на встановлення
віддаленості однієї події від іншої: «Скільки минуло років від однієї події
до іншої?» або «На скільки років одна подія відбулася раніше за іншу?».
3.
Задачі на встановлення дати
події за її віддаленістю від сьогодення: «Якого року відбулася подія, якщо
відомо, що після неї минуло ... років?».
4.
Задачі на встановлення дати
події за її віддаленістю від іншої події: «Якого року відбулася подія, якщо
відомо, що це сталося після вказаної події через певну кількість років? ».
5.
Задачі на встановлення
віддаленості події від зазначеної дати (з переходом через еру): «Під час
захоплення Ніневії 612 р. до н. е. згорів палац Ашшурбаніпала. Скільки
років пролежали недоторканними книжки з
бібліотеки царя, якщо залишки палацу було розкопано 1854 р.?».
6. Задачі на встановлення дати події н. е. за віддаленістю її до
іншої події (з переходом через еру): «Якого року греки святкуватимуть
2500-річчя перемоги у Саламінській битві?».
7. Задачі на встановлення дати події, що відбулася до н.е. за
віддаленістю її від сьогодення (або від певної дати): «Якого року відбулася
Марафонська битва — перша перемога греків над персами, якщо відомо, що 2011 р.
у Греції відзначали 2500 років цієї події?».
8. Задачі на встановлення подій за датами або дат за подіями: «Якого
року вперше в документальних джерелах вжито назву «Україна»?» або «Яка подія
відбулася 972 р. біля Дніпрових порогів?».
9. Задачі на встановлення та групування дат на основі наведених
подій, явищ, процесів; па співвіднесення дат з явищем або процесом: «За датами
встановіть події з історії Галицько-Волинської держави: 1199 р., 1238 р., 1223
р., 1241 р., 1253 р., 1340 р., 1349 р.» або «Розмістіть на хронологічних
сходинках імена найбільш відомих князів Київської Русі доби роздробленості».
10.
Задачі на встановлення
синхронності фактів, подій, історичних періодів: «Сучасником яких відомих вам
історичних діячів був князь Данило Романович (Галицький)?»
11.Задачі
на встановлення хронологічної послідовності подій з використанням уривків з
джерел, історичних малюнків (картин) тощо:
«Назвіть події історії Київської Русі за перших
князів, про які розповідає літопис. Розташуйте їх у хронологічній
послідовності» або Розташуйте портрети князів у хронологічній послідовності».
Складання хронологічних таблиць не повинно
бути самоціллю, оскільки зміст кожної хронологічної таблиці повинен стати
матеріалом для осмислення певних тенденцій розвитку історичних процесів і
служити встановленню причиново- наслідкових зв’язків. Стійкий інтерес до
складання і заповнення хронологічних таблиць буде лише тоді, коли учитель
урізноманітнить форму завдань. Значний ефект мають хронологічні завдання, що
привчають учнів поєднувати історичний простір з історичним часом. Історичний
процес — це свого роду просторово-часовий континуум, і тому будь-яка дата
повинна бути прив’язаною до певного місця. Наприклад, під час вивчення теми,
пов’язаної з історією Османської імперії, учням можна запропонувати заповнити
хронологічну таблицю «Завоювання османів в XVI ст.», використовуючи при цьому
історичну карту в атласі. Результатом роботи учнів над таким завданням буде таблиця,
зміст якої не тільки не повторюватиме матеріал підручника, а й створюватиме
образне уявлення про хід та наслідки завоювань османів.
Також учитель може запропонувати учням
після заповнення таблиці виконати завдання, суть якого полягатиме у визначенні
певних етапів у ході османських завоювань згідно з обраним ними самостійно
критерієм. Роботу над таблицею можна завершити обговоренням проблемного питання:
«Чому більшість завоювань османи здійснили в першій половині XVI ст. і зовсім
мало в наступний період?»
Заслуговує на увагу метод складання
хронологічних таблиць, побудований на принципі зворотної хронології подій,
оскільки дозволяє більш чітко визначити причиново-наслідкові зв’язки між
подіями і руйнує шаблонність у сприйнятті історичного процесу. Подія, від якої
вчитель може запропонувати побудувати зворотний хронологічний ланцюжок
причиново-наслідкових зв’язків, може бути як державного, так і
історично-особистого масштабу. В останньому випадку хронологічний ланцюжок не
обов’язково буде довгим, але завдання здатне викликати зацікавленість учнів,
наприклад: «Які події передували зреченню П. Дорошенком гетьманства? »
Якщо в попередньому випадку учні встановлювали
причиново-наслідкові зв’язки між подіями, що відбулися під час правління
однієї особи, то, пропонуючи встановити, які події передували ліквідації
гетьманства 1764 року, перед школярами постає завдання дослідити й осмислити
певний історичний період , тут — процес поступового нищення української
державності у складі Російської імперії.
Специфічну роль у викладі й формуванні
хронологічних вмінь учнів відіграють різноманітні схеми. Наприклад,
схема-«драбина» дозволяє відстежити причиново-наслідкові зв’язки між різними
історичними подіями. Колові схеми фіксують часові межі історичних подій,
періодизація яких викликає дискусію.
Методичні прийоми, які використовуватиме
вчитель для розвитку хронологічних вмінь учнів, залежать від особливостей етапу
уроку. Наприклад, на етапі вивчення нового матеріалу найбільш доцільним було
б заповнення різноманітних видів таблиць й складання певного хронологічного
комплексу, який супроводжує вивчення навчального матеріалу; на етапі
систематизації й повторення раніше вивченого матеріалу — різноманітні
хронологічні задачі й дидактичні ігрй; на етапі осмислення вивченого матеріалу
— проблемні питання, евристична бесіда або ж дискусія.
Хронологічні таблиці групують факти на основі часових відносин між ними, відбивають послідовність (календар) подій. У них, як правило, два стовпчики: дата, подія.
Синхроністичні таблиці відбивають «горизонтальні» часові зв'язки між подіями і явищами, тобто фіксують події, що відбувались у різних місцях в один і той самий час.
логічні схеми - графічні зображення, що відбивають процес, містять його складові, що випливають одне з іншого, наприклад причинно-наслідкові або інші зв'язки між подіями, явищами чи поняттями.
Схеми можуть використовуватись у заповненому вигляді, наприклад для систематизації, узагальнення чи повторення інформації, або пропонуватись учням для самостійного заповнення. Варто пам'ятати, що учні або вчцтелі повинні, складаючи схему, намагатись максимально наблизити її форму до змісту навчального історичного матеріалу, який в ній відбито. Також важливо, щоб заповнення схеми йшло за правилами «читання»: зверху до низу і зліва направо.
|
| |
| |
Головна 
