| Ekzor | Дата: Понеділок, 10.01.2011, 17:16 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| За часів язичництва існування писемності на Русі підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Останнє було зародковою формою шкіл, що з'явилися з винайденням буквено-звукової системи письма. До прийняття християнства існували школи двох типів: язичницькі - для задоволення потреб язичницької верхівки і християнські (християнство проникло на Русь задовго до його офіційного прийняття). Так, князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення", в якій навчалося 300 дітей. У XI ст., у період розквіту Київської Русі, тут існували ніколи "книжного вчення", монастирські, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.
В 2-й половині XVI сторіччя відбулися зміни в державно-адміністративному положенні значної частини українських земель. Скориставшись ослабленням Великого князівства Литовського, що приймало з 1558 р. участь у багаторічній війні з Росією, правляче коло Польщі взяли курс на захоплення всіх українських земель. Польські магнати, шляхта, і католицьке духівництво зневажали національними традиціями українського народу, гальмували розвиток української мови і культури. Для боротьби проти іноземного утиску, національних і релігійних утисків міське населення (частково і сільське) у XVI-XVII вв. організовувалося в братерства. Останні відчиняли школи, друкарні, навколо яких об'єднувалися культурні сили. Значна увага приділялася вивченню грецького, а пізніше латинського і польського мов (граматиці, риториці). Крім того, вивчалися арифметика, астрономія, музика і богослов'я. У 1632 році шляхом об'єднання Київської братерської школи і Лаврської школи було створено перший вищий навчальний заклад в Україні - Києво-Могилянська колегія, у якій навчалися переважно діти української шляхти, старшини, духівництва, багатих міщан і козаків. Курс навчання продовжувався 12 років і ділився на 8 класів: фару (підготовчий клас), інфіму (молодший клас), граматику, синтаксиму і вищі - поетику, риторику, філософію і богослов'я. Студенти одержували філологічне підготування, знання мов: слов'янського, українського літературним, грецьким, латинським, польського, опановували поетичним і риторичним мистецтвом, вивчали класичну грецьку і римську і частково середньовічну літературу, історію, географію, філософію і богослов'я. Ще Б. Хмельницький зрозумів, що таке історія, з слів митрополита Київського Сильвестра Косіва, який провів йому ряд лекцій. Чернігівському (заснований у 1700 р.), Харківському (1721) і Переяславському (1738) колегіумах, що були створені за зразком Києво-Могилянської колегії. XVII сторіччя – історія окрема наука. Найпоширенішими у початковій ланці освіти були постійні сільські школи. Існували вони при парафіяльних церквах, які обслуговували селян і козаків, що жили в паланках, на слободах, зимівниках і хуторах. Тому називалися ці школи парафіяльними, церковно-народними.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
