| Ekzor | Дата: Понеділок, 10.01.2011, 17:01 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Принцип наочності сфор¬мулював і обґрунтував в XVII ст. Я. Коменський. Педагогічний словник визначає наочність як один із принципів навчання, заснований на показі конкретних предметів, процесів, явищ. Наочні методи навчання умовно підрозділяються на дві великі групи: метод ілюстрацій, який використовує ілюстративні посібники, таблиці, карти та схеми, і метод демонстрацій, пов'язаний з демонстрацією відеоматеріалу (електронні підручники, демонстраційні ролики, комп'ютерні навчальні програми та ін.) . Серед функцій наочності, які враховуються при організації як традиційного так і дистанційного навчання , можна виділити наступні [3]:а) наочність як джерело інформації;б) наочність як засіб ілюстрації;в) наочність як опора пізнання;г) наочність як засіб постановки учбових проблем і розв’язання проблемних ситуацій. Як засвідчує практика, а також результати наукових досліджень наочність відіграє велику роль в процесі засвоєння учнями знань. На підставі безпосереднього сприйняття предметів або з допомогою зображень (наочності) в процесі навчання в учнів формуються образні уявлення і поняття про історичне минуле. Розглянемо класифікацію наочних засобів за їх змістом. До неї входять: - монументальна наочність: монументальні історичні пам`ятники минулого та історичні місця; - речові історичні джерела; - спеціально виготовлена предметна наочність (макети, моделі, реконструкції предметів побуту, праці); - образотворча наочність (учбові картини, репродукції); - умовно-графічна наочність (схематичні малюнка, історичні учбові карти, аплікації, логічні схеми, графіки, діаграми, таблиці); - технічні засоби навчання (учбові кінофільми, діафільми, відеофільми, компакт-диски (аудіо і комп`ютерні). До наочних методів навчання належать: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Метод ілюстрування — оснащення ілюстраціями статичної (нерухомої) наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем та ін. Метод демонстрування — показ рухомих засобів наочності, приладів, дослідів, технічних установок тощо. Можливий показ учням різноманітних наочних об´єктів — реальних предметів (безпосередня наочність) та їх зображень (опосередкована наочність). За критерієм взаємодії учня з об´єктом наочності вона може бути споглядальною та дієвою. Споглядальною наочність є тоді, коли учні під керівництвом учителя спостерігають, розглядають об´єкти в натурі або в зображеннях; дієвою є наочність — коли пізнають об´єкти, діючи: виготовляють (моделі, карти, діаграми, таблиці), спостерігають і виготовляють різні предмети й матеріали в навчальних майстернях, кабінетах, лабораторіях тощо. Поєднуючи споглядання з дією, наочність допомагає засвоювати знання глибше й повніше, ніж спостереження без праці.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
| tmflin | Дата: Понеділок, 05.05.2014, 19:05 | Повідомлення # 2 |
|
Кріпак
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| Ekzor, у вас є щось з цих питань?
Семінар 11 . Наочність в навчанні історії
План
1. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності.
2. Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністю.
3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю.
Практичне завдання:
1. Виготовити наочний посібник (аплікації, малюнки, таблиці, схеми, креслення, діаграми та ін.)
2. Підготувати фрагмент пояснення нового матеріалу із застосуванням наочного посібника.
3. Підготувати прийоми використання крейдяних креслень, малюнків на уроках історії.
4. Продемонструвати застосування опорних схем та сигналів у навчанні історії.
|
| |
| |
Головна 
