|
Інтерактивні технології на уроках історії
| |
| Ekzor | Дата: Понеділок, 10.01.2011, 16:34 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| У темі «Поняття про методи, прийоми і засоби навчання історії» було надано класифікацію інтерактивних методів навчання історії за характером взаємодії вчителя і учнів. Такими методами є: груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, в якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу). Ці методи є частиною інтерактивних технологій навчання і разом з цілями, відповідно структурованим змістом та засобами навчання складають інтерактивну модель. Робота в парах Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Крім того, вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.Серед них можна назвати такі:- Обговорити навчальний текст, завдання, історичний документ.- Взяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до історичної події, постаті, змісту документа.- Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.- Зробити підсумок уроку чи серії уроків по темі.- Розробити разом запитання до викладача.- Проаналізувати проблему, визначити способи її розв'язання, визначити та узагальнити зв'язки та тенденції історичного розвитку, ознаки поняття, підібрати історичні приклади, що конкретизують те¬орію, порівняти явища, події, процеси.- Протестувати один одного (перевірити засвоєння певного навчального історичного матеріалу).- Дати відповіді на запитання вчителя.- Порівняти записи, зроблені в класі та ін. Два-чотири ~ всі разом Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Можна об'єднати пари в четвірки і попросити обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Робота в малих групах Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли задача вимагає спільної, а не індивідуальної роботи. Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і представлення групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп. «Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у складанні кінцевого тексту, узагальнюючої характеристики, переліку ознак, схемі, таблиці тощо. Наприклад, на уроці систематизації та узагальнення знань з теми «Країни Стародавнього Сходу» (6 клас) кожна з груп працює з навчальним матеріалом однієї з країн, узагальнюючи його за спільними для всіх критеріями: природні умови, господарство, характер влади, верстви населення, культура тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи тієї групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших. «Спільний проект». Має таку ж саму мету та об'єднує в групи, як і діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується та доповнюється групою експертів.«Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих гру¬пах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Така технологія завжди використовується на лабораторних і практичних заняттях з історії. Обговорення проблеми в загальному колі Це технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими, її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань в навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Вчителі мають заохочувати всіх до рівної участі та дискусії. «Мікрофон» Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», який надає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
| natakoa | Дата: Вівторок, 13.03.2012, 22:12 | Повідомлення # 2 |
|
Кріпак
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| Взагалі інтерактивні технології поділяються на групові (кооперативні), фронтальні, навчання у грі, навчання у дискусії. А ще є ряд інтерактивних технологій для проведення рефлексії наприкінці уроку. Ось деякі з них. Варіант 1. Незакінчене речення
Незакінчене речення може бути усним і письмовим. Воно має пропонувати учням підсумкові рефлективні формули, наприклад: «Для мене сьогодні важливим було...». «Сьогодні я навчився...», «Мені хотілося надалі навчитися...»
Варіант 2. Есе
Наприкінці уроку учням пропонується написати коротке есе з чітким викладенням власної позиції або твір-п'ятихвилинку, у якому слід дати відповідь на основне питання уроку. Якщо учні ще не знайомі з пропонованим видом діяльності, вчитель може підготувати зразок оформлення есе на окремому аркуші для кожного учня.
Варіант 3. Бліц-дискусія
Наприкінці уроку проводиться коротка дискусія, що відбиває його тему. Наприклад, за такою схемою: «Спробуйте знайти в своєму житті приклади.... Які думки, почуття це у вас викликало? Які викликає зараз? Як ви будете реагувати на прояви... зараз? Яке значення мав для вас урок?».
Варіант 4. Одним словом
Наприкінці уроку вчитель вивішує аркуш паперу (формат А-1) і просить учнів відзначити те, що найбільше сподобалося їм на уроці: зміст, методи, атмосфера, власна діяльність, результати тощо. Обраний момент учні мають назвати одним словом, що змістовно розкривало б зроблений вибір. Учитель фіксує це слово на папері і за необхідності просить учнів його прокоментувати.
Варіант 5, Потяг
На аркуші паперу вчитель малює потяг. Кожен вагон — це один розділ. На вагонах малюють віконця, що відповідають темам розділу. Назву вивченого розділу пишуть на паровозі. Малюнок вивішується в класі, кожна тема вписується у віконце. Для кожного уроку вчитель готує невеличкі картки на кожного учня. Наприкінці уроку (вивчення теми) вчитель пропонує кожному учневі зафіксувати на картках головні думки, ідеї, що сподобалось чи не сподобалось на занятті. Потім картки прикріплюються у відповідне віконце вагону.
Варіант 6. Мішень
Учні малюють у зошитах мішень (див. рис. 12). Три частини її заповнює учень (у кожній частині фіксується певний аспект уроку), а в четвертій оцінку виставляє вчитель.
Наприкінці уроку вчитель просить учнів виставити оцінки і здати зошити. Перевіряючи зошити, він виставляє у своєму секторі оцінку учневі, за необхідності супроводжуючи її коментарем. Якщо оцінки учня та вчителя збігаються, можна перенести їх у журнал, якщо ні — відбувається процес погодження.
Варіант 7. Зарядка
Учитель пропонує учням встати в коло і дати оцінку окремим компонентам уроку через виконання окремих рухів, а також висловити своє ставлення до того, що відбулося.
Рухи можуть бути такими:
• присісти — дуже низька оцінка, негативне ставлення;
• злегка присісти — невисока оцінка, байдуже ставлення;
• звичайна поза; руки вздовж тулуба — задовільна оцінка, спокійне ставлення;
• руки зігнуті в ліктях — гарна оцінка, позитивне ставлення;
• піднести руки догори, плескати в долоні — дуже висока оцінка, захоплення.
Учитель знайомить учнів з рухами, пояснюючи їхнє значення. Після цього він може називати окремі елементи уроку: зміст, методи, робота в групах, власна діяльність учня, діяльність учителя, а учні рухами висловлюють свою оцінку та ставлення.
Варіант 8. Анкета-газета
Учням пропонується відобразити своє ставлення, дати оцінку уроку навчального курсу, виховного заходу у вигляді дружніх карикатур, малюнків, поезій, невеличких текстів, побажань, пропозицій, зауважень, запитань та ін. на великому аркуші паперу. Після того, як усі взяли участь у випуску газети, вона має бути вивішена у класі.
|
| |
| |
|
Головна 
