| Ekzor | Дата: Понеділок, 10.01.2011, 16:26 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Під час опитування доцільно уникати прийомів, що вимагають великих витрат часу. Нераціональна, наприклад, тривала бесіда з безліччю додаткових питань одному учню, велика, надто докладна розповідь учня, запис на дошці громіздких текстів і докладних схем, таблиць. Опитування, проведене на початку уроку, містить запитання і завдання з попередньої темі уроку, а також запитання, що готують учнів до сприйняття нового матеріалу (актуалізуючи). Бажано, щоб опиту¬вання носило тематичний характер, наприклад, з розвитку якої-не-будь проблеми. Учитель відбирає для перевірки матеріал, значимий за змістом і складний для засвоєння. До основного запитання ставить додаткові, внутрішньо пов'язані з основним. Формулювання запитань має бути простим і точним, зрозумілим дітям. Досвідчений учитель починає урок з постановки запитань класу: Яку гему вивчаємо? Про що йшла мова на попередньому уроці? Що в змісті матеріалу було найголовнішим? Потім учитель переходить до опитування, що може проводитися по-різному. Але в будь-якому випадку опитування має на меті не тільки оцінку і корекцію знань, але й їхнє закріплення і збагачення, розвиток пізнавальних здібностей учнів. Якість відповідей учнів і виконання завдань залежить від вимог учителя, наприклад: давати відповіді короткі, вичерпні, логічно правильно побудовані; робити записи в зошитах акуратні, без граматичних помилок; розповідь підтверджувати посиланнями на документи й ілюстрації підручника і т. д. Під час опитування учні можуть залучатися до рецензування розгорнутих відповідей однокласників. Варто враховувати, що учні 5-7-х класів не завжди можуть відповісти на складні запитання, що вимагають співвіднесення розповіді вчителя і тексту підручника. Спочатку їх треба навчити відповідати на питання, що передають зміст підручника. Для цього потрібно до-помогти їм скласти план відповіді за наданими запитанням: про що будеш розповідати? З чого починати розповідь? Про який факт розповіси далі? Чим завершується розповідь? Який висновок можна зробити? Прочитай його в підручнику. Іноді опитування з попереднього матеріалу доцільніше провести не на початку уроку, а в ході заключної бесіди з вивчення нового. В іншому випадку - воно є відсутнім. Його не проводять, якщо на попередньому уроці тема закінчилася і були підведені підсумки її ви¬вчення, тепер же починається нова тема; якщо матеріал попереднього уроку не пов'язаний з новою темою.
Але історична інформація розрізнялася за ступенем значущості й від¬повідно підлягала первинній (поточній), відстроченій і підсумковій перевірці. Форми перевірки, що пропонувались у педагогічній теорії і практиці, прямо залежали від підходів до ролі і змісту даного етапу в про¬цесі навчання історії. Довгий час основною формою обліку, перевірки знань і контролю за роботою учнів вважалося фронтальне опитування, усні відповіді учнів у дошки і бесіди з класом по раніше вивченому матеріалу (В.Г. Карцов, О.І. Стражев). О.О. Вагін - методист 60-70-х рр. XX ст. - ставився до питань організації і способів перевірки вже більш лояльно. Вважаючи усне опитування «основним методом перевірки знань», він допускав можливість використання ігрових прийомів для повторення понять, дат, подій, а також письмових і графічних завдань, рекомендував комбінувати різні способи перевірки й обліку знань залежно від віку і рівня підготовки школярів. Безпосередньо в процесі вивчення нового матеріалу (первинна перевірка) ставилася задача визначити рівень засвоєння основних фактів і ознак понять, розуміння нових способів дій з історичним матеріалом, ступінь емоційності ставлення до нього, глибину й усвідомленість оцінок, висновків, ідей. Сьогодні у методичній науці поточний контроль (первинна перевірка) здійснюється на всіх макроетапах уроку історії. Особливість цього виду контролю полягає в тому, що він є компонентом процесу оволодіння темою, що вивчається. Це визначає його основні цілі: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ни¬ми та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок школярів, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу. У радянські часи методисти надавали більшого значення відстроченій перевірці, оскільки вона створювала можливість спостерігати «рух первинне засвоєних знань, умінь і емоцій - їхнє осмислення, збагачення, закріплення, перетворення в переконання й ідеї»211. Для цього рекомендувалися такі прийоми: усні, відносно розгорнуті відповіді з матеріалу підтеми чи цілої теми, усні короткі відповіді учнів з місця, письмові і графічні відповіді на дошці, фронтальні письмові і графічні відповіді. Періодичний контроль (перевірка і оцінювання) спрямовується на визначення й оцінювання сформованості знань та загально предметних та спеціально предметних умінь і навичок, якими оволодівають учні у процесі навчання історії. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється протягом певного періоду шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів.Тематичний контроль (перевірка і оцінювання), як правило, здійснюється після опанування конкретної теми за навчальною програмою з історії.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
