| Self-made-men | Дата: Вівторок, 11.01.2011, 12:34 | Повідомлення # 1 |
 Селянин
Група: Перевірені
Повідомлень: 22
Статус: Offline
| Причини і передумови великих географічних відкриттів. Доба великих географічних відкриттів стала переломною між середніми віками та новим часом: людст¬во накопичило достатньо знань і відчуло потребу пізнати Землю з її невідомими просторами.
Наприкінці середніх віків торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звич¬ними для європейців. Однак у другій половині XV ст. си¬туація значно ускладнилася внаслідок загарбання турка-ми-османами Близького Сходу. Різноманітні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю вельми ризикованою, невигідною та не¬регулярною. З'явилася велика кількість посередників (ара¬бів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю кон¬тролювали араби, які не допускали сюди європейців.
До пошуків казково багатої Індії європейців підштов¬хувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. У Західній Європі його не вистачало.
Передумовами великих географічних відкриттів ста¬ли важливі удосконалення, досягнуті на той час у море¬плавстві та військовій справі, зокрема:
1. Португальці в XV ст. створили швидкий і легкий ві¬трильник для далеких подорожей — каравелу. Вона мала три щогли з прямими і скісними вітрилами та могла руха¬тися за будь-якого вітру, досягаючи швидкості 22 км на годину.
2. Було удосконалено компас і морські карти. Компас, що з'явився в Європі наприкінці XII ст., мав вигляд магніт¬ної стрілки, яку клали на шматок дерева, що плавав у посудині з водою. Тепер же магнітну стрілку скріпили з котушкою і настромили на стержень, що надало їй схо¬жості з сучасним морським компасом. У XIV ст. з'явилися перші морські компасні карти-портолани з нанесеною ком¬пасною стрілкою. Вони досить точно відображали відомі європейцям землі та моря.
3. Європейські мореплавці почали використовувати винайдену арабами астролябію для визначення місцезна¬ходження корабля у відкритому морі за зірками.
4. Важливе значення мало і вдосконалення вогнепаль¬ної зброї: було винайдено ручні її різновиди — аркебузи, пістолети, мушкети.
Нові шляхи до країн Сходу першими почали шукати Португалія та Іспанія.
Значення для Європи великих географічних відкрит¬тів. Географічні відкриття змінили звичну для європейців картину світу. Люди відчули, наскільки величезним і різ¬номанітним є навколишній світ. Розуміння справжньої кар¬тини світу сприяло відчуттю єдності європейців. Незва¬жаючи на всі протиріччя й відмінності, у них були спільне коріння, схожі звичаї, а головне — єдина християнська віра.
Завдяки відкриттям встановилися економічні зв'язки між країнами Європи та найвіддаленішими землями, циві¬лізаціями й народами. Почалося формування світового ринку як складової економіки нового суспільства. В Європі з'явилися невідомі до того кукурудза, тютюн, томати, кар¬топля, маїс, цукор, земляні горіхи, тропічні фрукти тощо. З їх поширенням продовольчі ресурси континенту збіль¬шилися вдвічі.
Безпосереднім наслідком відкриттів стало також фор¬мування колоніальної системи. Першими колоніальні імперії створили Португалія та Іспанія, згодом — Голландія, Англія, Франція. Володіння колоніями приносило країнам-колонізаторам величезні прибутки та сприяло розвиткові їхньої економіки.
У результаті «революції цін» в Європі зросли ціни на продукцію сільського господарства. Це стало поштовхом до аграрної революції в країнах Східної та Центральної Єв¬ропи. Сеньйори, прагнучи збільшити виробництво сільсь¬когосподарської продукції, захоплювали селянські та гро¬мадські землі, створювали на них великі маєтки. Селяни втра¬чали землю — єдине джерело свого існування. Замість об¬року або грошової ренти за користування землею сеньйора вони мусили відробляти панщину. Велика кількість селян залишала свої господарства і йшла шукати роботу в містах.
˙ɯʎɯ ǝǝ ɯǝн ¿иvɔıqw ņонwʎ оɯ-ņоʞɐʞ ɯʎɯ ǝɯǝɓж ˙инǝwǝdʚ оɹонw оvıqƍ ɔɐʚ ʎ oıʁvʚɐdɓεоu ¿qɯɐɯиҺоdu оɯє иvǝwʎɔ
|
| |
| |
Головна 
