| Self-made-men | Дата: Вівторок, 11.01.2011, 12:24 | Повідомлення # 1 |
 Селянин
Група: Перевірені
Повідомлень: 22
Статус: Offline
| Економічний розвиток Іспанії у XVI ст. Іспанія на початок XVI ст. була аграрною країною і мала слабку промисловість та торгівлю. Вона була більш відсталою, ніж Англія і Франція, не кажучи вже про Нідерланди та Італію. Великі географічні від¬криття дали Іспанії величезні американські колонії. Спочатку ко¬лонії сприятливо впливали на розвиток іспанського господарства. Америка була ринком для багатьох товарів, які стали вивозити туди з Іспанії. З Америки до Іспанії попливло золото й срібло. Все це створювало в країні велике пожвавлення. У кастільських і андалузьких містах розквітла суконна, шовкова і металургійна промисловість. Почали виникати мануфактури з~"200—300 робТг-никами. Місто Толедо у середині XVI ст. налічувало до 50 тис. ремісників і робітників, зайнятих промисловим виробництвом на дому. У Севільї кількість зайнятих у промисловості в той час до¬сягла 130 тис. чоловік. У Бургосі, Вальядоліді та інших містах Кастілії відбувались великі ярмарки. Севілья концентрувала в своїх руках усі обороти з Америкою, а Барселона тим часом про¬довжувала відігравати величезну роль у торгівлі на Середземному морі з Північною Африкою і Левантом.
Проте промислове і торгове піднесення Іспанії було дуже ко¬роткочасним. Іспанська промисловість і в середині XVI ст. ще від¬ставала від промисловості Нідерландів, Англії, Франції. Тим ча¬сом умови дальшого розвитку її різко погіршали. Насамперед слід відзначити згубні наслідки для іспанського господарства револю¬ції цін. Приплив золота і срібла з Америки створив в Іспанії під¬вищення цін раніше і в більшій мірі, ніж в інших країнах Європи. За підрахунками істориків-економістів, в Іспанії вже в середині XVI ст. ціни в середньому подвоїлись, а на кінець XVI ст. вони зросли ще вдвоє.
Отже, за все століття вони зросли в чотири рази, тим часом як в Англії за XVI ст. ціни в середньому піднялись всього у 2—2,5 раза. Це одразу здорожило виробництво — сировину і ро¬бочі руки — для іспанської промисловості. Для іспанського підпри¬ємця за таких умов ставало вигідніше купувати за кордоном дешеві і кращі якістю промислові вироби, ніж розвивати їх вироб¬ництво в себе дома. Але цим самим Іспанія ставала в пряму еко¬номічну залежність від інших, розвиненіших, країн. Замість того, щоб розвиватися далі, промисловість Іспанії в другій половині XVI ст. почала швидко згортатись.
Велику роль у занепаді іспанської промисловості відіграла криза іспанського сільського господарства. Придушене феодаль¬ними поборами на користь поміщиків, церкви і держави, іспан¬ське селянство ледве животіло. Село убожіло. Сільське господар-ство не забезпечувало іспанським містам достатньої кількості хліба. Вже у 80 і 90-і роки XVI ст. Іспанії доводилось багато хліба купувати за кордоном. Величезної шкоди землеробству зав¬давало вівчарство, яке в іспанських умовах мало своєрідний, бро¬дячий характер. Отари овець, що належали великим землевласникам, влітку паслись на півночі — на плоскогір'ях Кас¬тілії і Леону, а на зиму їх переганяли на південь — на пасовища Андалузії і Естремадури. Ці подвійні переганяння овець з півночі на південь і назад з півдня на північ вкрай руйнували іспанське землеробство. Вівці витоптували і висушували поля. Зло було очевидне. Та у вівчарстві були заінтересовані вельможі — гранди, і уряд всіляко сприяв їм. Дворяни-вівцеводи об'єднались у мо¬гутній союз, який дістав від уряду ряд уся¬ких привілеїв. Селянам заборонялось навіть обгороджувати свої землі, «щоб не перешкодити перегонові тварин».
Замість сприяння зростаючій вітчизняній промисловості іспанський уряд повністю нехтуваd інтересами іспанської промисловості. Своєю податковою політикою він, навпаки, душив промисловість, що зароджувалася. В інтересах грандів уряд позбавив іспанську промисловість сиро¬вини, яку вільно експортували в інші країни. В інтересах же дво¬рянства в країну відкрився доступ іноземним товарам, які конку¬рували з місцевою продукцією. Нарешті, безперервні і в кінцево¬му підсумку безплідні війни Габсбургів остаточно виснажили країну і привели її до повного економічного і політичного краху. «З часу встановлення абсолютної монархії,— писав Маркс про Іспанію XVI ст.,—...міста ниділи в стані безперервного занепаду... В міру занепаду торгового і промислового життя міст внутрішній обмін рідшав, взаємні зносини жителів різних провінцій слабша¬ли, засоби сполучення занедбувались, великі шляхи ставали безлюдними» '.
˙ɯʎɯ ǝǝ ɯǝн ¿иvɔıqw ņонwʎ оɯ-ņоʞɐʞ ɯʎɯ ǝɯǝɓж ˙инǝwǝdʚ оɹонw оvıqƍ ɔɐʚ ʎ oıʁvʚɐdɓεоu ¿qɯɐɯиҺоdu оɯє иvǝwʎɔ
|
| |
| |
Головна 
