| Ekzor | Дата: Неділя, 02.01.2011, 19:08 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Хлібна норма на одного робітника Петрограда і Москви становила в цей час менш 200 г на день. Господарська розруха позначилася і на поглибленні соціальної напруженості в країні. У місті це, перш за все, знайшло своє відображення у зростанні масштабів робітничого руху.
Восени 1917 р. істотно змінюється характер страйкового руху. Іншою характерною рисою страйкового руху напередодні Жовтня було залучення в нього найрізноманітніших (регіонально-професійних) загонів робітничого класу країни. Велику роль в успіху всіх виступів відіграли Ради робітничих депутатів, фабрично-заводські комітети, профспілки та інші громадські організації, які направляли боротьбу пролетаріату в потрібне русло. Рівень суспільної свідомості і ступінь організованості учасників цих та інших ексцесів були вкрай низькими.
Не набагато вищим був рівень політичної культури і суспільної самосвідомості рядових учасників солдатського руху, що було цілком зрозуміло. Адже армія, її солдатська маса за своїм складом була переважно селянською. Менталітет російського солдата революційної пори являв собою складний симбіоз досить суперечливих рис світогляду мужика-общинника і «людини з рушницею», який на армійській службі, в умовах війни, починав втрачати потреба і навички продуктивної праці, знаходячи елементи психології, властиві збройної натовпі.
Найважливішим фактором соціально-політичної дестабілізації російського суспільства була спалах селянського руху, яка охопила село центрально-чорноземної смуги і деяких суміжних регіонів країни у вересні-жовтні 1917 р. Глибокий суспільно-політичний і урядова криза, пов'язаний з корніловщиною і її ліквідацією, а також відмовою есерів і меншовиків від коаліції з кадетами, створив умови, коли знову виникла можливість мирного розвитку революційного процесу в країні. Вождь більшовиків вчасно побачив цю можливість і в статті «Про компроміси» рекомендував своєї партії скористатися нею, запропонувавши партіям помірно соціалістичної орієнтації компроміс на основі повернення до доіюльскому вимогу: вся влада Радам, відповідальне перед Радами уряд з есерів і меншовиків. Більш того, він підкреслював, що «якщо є навіть один шанс із ста, то спроба здійснення такої можливості все-таки коштувала б того, щоб здійснити її».
Одночасно з Леніним і незалежно від нього більшовицький ЦК намітив і проводив ту ж тактичну лінію, викладену в його резолюції «Про владу», яка була прийнята 31 серпня і оголошена в той же день більшовицькою фракцією на засіданні ЦВК Рад. Вона послужила важливим фактором досягнення єдності дій різних течій російської революційної демократії у боротьбі проти змови генералів. У перших числах жовтня під приводом можливого наступу німців на Петроград, Тимчасовий уряд розробляє плани свого переїзду до Москви і евакуації петроградської промисловості в глиб країни. Це дозволило більшовикам звинуватити уряд у прагненні скласти «Червоний Пітер» ворогові.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
