| Ekzor | Дата: Неділя, 02.01.2011, 18:57 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| На початку 20-х років більшовики здолали збройну опозицію (в результаті громадянської війни) та ідейно-політичну опозицію (меншовики, есери та ін.), остаточно встановивши свою одноосібну владу. Але в самій партії не було єдності. Хвороба Леніна давала привід до розгортання боротьби в середині партії за владу.
Протягом травня 1922 р. - березня 1923 р. стан здоров'я радянського лідера, вождя більшовиків В.Ульянова (Леніна) значно погіршився. Він зазнав трьох інсультів, що привели до втрати фізичної можливості повноцінно працювати. У зв'язку з хворобою був повністю усунутий від політичної діяльності. Незважаючи на це, в моменти покращання стану здоров'я Ленін продиктував декілька статей і листів до своїх соратників - лідерів партії більшовиків. Він дав оцінку їхнім особистим якостям, вказавши на небезпеку суперництва між Сталіним і Троцьким для єдності та стабільності у партії. Він пропонував усунути Сталіна від партійного керівництва та реорганізувати державний і партійний апарат у такий спосіб, щоб він забезпечував умови для колегіальних рішень.
В останні роки життя Леніна непокоїло й питання перспектив російської соціалістичної революції. Вказуючи на те, що ця революція сталася в країні, де для неї ще не визріли економічні, соціальні, культурні передумови, Ленін подейкував про необхідність здійснення культурної революції, яка ліквідувала ю «напівазіатське невігластво мас» і відкрила шлях до соціалістичного суспільства. В економічній політиці він наполягав на збереженні непу і перейнявся ідеєю створення суспільства «цивілізованих кооператорів». 21 січня 1924 р. Ленін помер. Його смерть стала приводом до посилення боротьби за владу, за лідерство у партії, яка розгорнулася в останні роки його життя. Основними суперниками в цій боротьбі виступали Сталін і Троцький. Ще 1923 р. у ВКП(б) оформилася «ліва опозиція» на чолі з Троцьким, яка різко критикувала бюрократизацію партійного апарату та спроби Сталіна зосередити всю повноту влади у своїх руках.
Старі соратники Леніна, остерігаючись диктаторських амбіцій і прагнень Троцького узурпувати владу, знехтувавши властолюбством самого Сталіна, підтримали його в боротьбі з позицією Троцького. Сталін і його соратники спромоглись усунути Троцького від державних справ, обмежити його вплив у партії, а 1929 р. і вислати з країни.
На цьому боротьба за лідерство не завершилася. У 1925 р. оформилась «нова опозиція», яку очолили Каменєв і Зінов'єв. Опозиція спиралася на підтримку Ленінградської партійної організації. «Нова опозиція» виступала проти монополізації Сталіним права на тлумачення «ленінської спадщини», проти політики, яка проводилась у сільському господарстві.
Але Сталін на той час уже зосередив у своїх руках усі важелі партійного та державного управління, особливо в питанні підбору кадрів. Лідерів опозиції було усунуто від партійного та державного управління, керівництва Комінтерном.
Спроба групи Каменєва-Зінов'єва взяти 1926 р. реванш у боротьбі за владу успіху не мала. Платформа «блоку»: потрібні високі темпи індустріалізації - «надіндустріалізація», значне підвищення податків на селян: триває бюрократизація партії і переродження держави, таким чином треба відновити внутріпартійну демократію. Почалось створення підпільної партії. Останній виступ опозиції стався 1927 р. - «платформа 83». Основними вимогами опозиції було виконання «політичного заповіту» Леніна. Але час було згаяно. 1929 р. став роком остаточної перемоги Сталіна у боротьбі проти ленінських соратників за владу.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
