| Ekzor | Дата: Неділя, 02.01.2011, 18:40 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Успішний наступ союзників в 1944 - на початку 1945 р. свідчив про наближення розгрому Німеччини. З метою узгодження спільних дій щодо Німеччини і звільненої Європи 4-11 лютого 1945 року в Криму (Ялта) було проведено конференцію глав урядів СРСР, СІЛА та Великої Британії - Йосипа Сталіна, Франка Рузвелта, Вінстона Черчіла.
Обговоривши обстановку на фронтах, учасники конференції визначили свої військові плани остаточного розгрому Німеччини, передбачили лінію просування радянських і англо-американських військ у Європі. Рішеннями конференції передбачалося після розгрому Німеччини окупувати її військами союзників, розділивши територію на чотири зони окупації - СРСР, СІЛА, Великої Британії і Франції. Берлін також розділявся на чотири сектори окупації.
Рішеннями конференції передбачалося викоренити нацизм і знищити мілітаризм. З цією метою ставилося завдання ліквідувати нацистську партію та її установи, генеральний штаб, збройні сили, військову промисловість, засудити злочини нацизму проти людства і суворо покарати злочинців. Німеччину зобов’язували відшкодувати всі збитки, завдані країнам, проти яких гітлерівці вели війну. Міжсоюзницька окупаційна комісія повинна була визначити розміри відшкодувань для кожної країни. Конференція схвалила «Декларацію про визволену Європу», в якій підкреслювалася рішучість трьох держав надавати допомогу народам Європи в утвердженні суверенітету, проведенні демократичних перетворень. Гостра дискусія між союзниками виникла при обговоренні польського питання, зокрема при визначенні кордонів майбутньої Польщі і організації її уряду. Було прийнято рішення, що східний кордон Польщі пройде по «лінії Керзона», яка з певними неточностями відображала розмежування між районами проживання поляків, українців і білорусів. Інші кордони польської держави передбачалося визначити пізніше, розширивши її територію на заході й півночі. Сталін під тиском Черчіла і Рузвелта погодився реорганізувати комуністичний уряд у Варшаві, доповнити його представниками польського емігрантського уряду. Аналогічне рішення було прийнято що-до уряду Югославії.
Учасники конференції прийняли рішення скликати 24 квітня 1945 р. в Сан-Франциско Установчу конференцію Організації Об’єднаних Націй, яка мала стати в післявоєнний період міжнародним органом збереження миру і безпеки народів. Сталін пообіцяв союзникам, що СРСР через 2-3 місяці після капітуляції Німеччини розпочне воєнні дії проти Японії. При цьому союзники погодились на тимчасову окупацію радянськими військами Північної Кореї, Північно-Східного Китаю і Курильських островів. Кримська конференція виявила значні розходження між СРСР, США і Великою Британією у підходах до вирішення питань післявоєнного устрою світу. Здійснені Черчілом і Рузвелтом поступки Сталіну з окремих питань свідчили про фактичне визнання гегемонії СРСР у країнах Центральної та Східної Європи.
Остання конференція глав урядів СРСР, США і Великої Британії під час Другої світової війни проходила 17 липня -2 серпня 1945 р. в Потсдамі під Берліном. Делегацію СРСР очолював Й. Сталін, США - Г. Трумен, який став президентом у квітні 1945 р. після смерті Ф. Рузвелта, Великої Британії -В. Черчіл, а з 28 липня - новий прем’єр-міністр К. Еттлі.
До початку роботи конференції відносини між союзниками ускладнилися в зв’язку із заходами СРСР, спрямованими на перетворення східноєвропейських країн на своїх сателітів. Напередодні конференції США здійснили випробування атомної бомби.і намагалися проводити політику тиску щодо СРСР. Центральним питанням на Потсдамській конференції було обговорення подальшої долі Німеччини. Після напружених переговорів союзники прийняли рішення розглядати Німеччину як єдину державу, провести роззброєння і демократизацію країни. З цією метою передбачалося ліквідувати німецькі монополістичні об’єднання, знищити військовий потенціал Німеччини, ліквідувати націонал-соціалістську партію і всі її установи, повністю викоренити нацистську ідеологію, покарати військових злочинців. Для тимчасового управління країною створювалася Контрольна рада у складі головнокомандуючих окупаційними військами союзників. При розгляді питання про репарації делегація СРСР виторгувала собі право брати репарації шляхом демонтажу заводів і фабрик не тільки в радянській зоні окупації, айв окупаційних зонах союзників. Розмір репарацій на користь СРСР становив 25 % загальної суми. Вирішено було поділити порівну між союзниками уцілілий флот Німеччини.
При вирішенні територіальних претензій Радянського Союзу західні союзники погодилися на передачу СРСР міста Кенігсберга з прилеглою до нього частиною Східної Пруссії. Західний кордон Польщі встановлювався по річках Одер і Ней-се. Німецьке населення з територій, переданих СРСР і Польщі, а також з Чехословаччини та балканських країн мало бути переселене до Німеччини.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
