| WARNING | Дата: Неділя, 09.06.2013, 22:21 | Повідомлення # 1 |
 Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| Класифікація методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів
Тип пізнавальної діяльності характеризує рівень пізнавальної активності та самостійності учнів у навчанні. На цій підставі виокремлюють пояснювальноілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи. Кожен з них може проявлятися в словесній, наочній і практичній формах. Система цих методів розкриває динаміку пізнавальної активності учнів від сприймання готових знань, їх запам'ятовування, відтворення до творчої пізнавальної праці, яка забезпечує самостійне оволодіння новими знаннями.
Пояснювально-ілюстративний метод - метод навчання, спрямований на повідомлення готової інформації різними засобами (словесними, наочними, практичними) та усвідомлення і запам'ятовування цієї Інформації учнями.
Він має такі характерні ознаки:
1) знання учням пропонують у "готовому" вигляді;
2) учитель організовує сприймання знань різними способами;
3) учні сприймають і осмислюють знання, фіксують їх у пам'яті;
4) міцність засвоєння знань забезпечується через їх багаторазове повторення.
Виклад навчального матеріалу може здійснюватись у процесі розповіді, вправи, бесіди з опорою на засвоєння правила, практичної роботи на застосування знань, законів та ін.
При використанні цього методу домінують такі пізнавальні процеси, як увага, сприймання, пам'ять і репродуктивне мислення. Пояснювально-ілюстративний метод широко використовують у сучасній школі тому, що він забезпечує системність знань, послідовність викладу, економить час. Проте цей метод має й певні вади, бо обмежує навчальну діяльність учня процесами запам'ятовування і відтворення інформації, не розвиває достатньою мірою його розумові здібності.
Репродуктивний метод - метод навчання, спрямований на відтворення учнем способів діяльності за визначеним учителем алгоритмом.
Його використовують для формування вмінь і навичок школярів. Репродуктивний метод має такі характерні ознаки:
1) знання учням пропонують у "готовому" вигляді;
2) учитель не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх;
3) учні засвоюють знання, розуміють, запам'ятовують і правильно відтворюють їх;
4) міцність засвоєння знань та вмінь забезпечують через їх багаторазове повторення.
Виклад навчального матеріалу може відбуватись у процесі переказу прочитаного, вправи за зразком, роботи з книгою, аналізу таблиць, моделей за певним правилом.
Репродуктивний метод забезпечує можливість передавання великої за обсягом навчальної інформації за мінімально короткий час, без великих витрат зусиль. Проте він не дає змоги достатньою мірою розвивати гнучкість мислення, навички пошукової діяльності.
Перехідним від виконавської до творчої діяльності є метод проблемного викладу.
Метод проблемного викладу - метод навчання, який передбачає постановку вчителем перед учнями проблеми і визначення шляхів її розв'язання з приховуванням можливих пізнавальних суперечностей.
Його застосовують переважно для розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями. Метод проблемного викладу має такі характерні ознаки:
1) знання учням у "готовому" вигляді не пропонують;
2) учитель показує шлях дослідження проблеми, розв'язує її від початку до кінця;
3) учні спостерігають за процесом роздумів учителя, навчаються розв'язувати проблемні завдання.
Проблемний виклад навчального матеріалу можна здійснювати в процесі проблемної розповіді, проблемно-пошукової бесіди, лекції, під час використання наочних методів проблемно-пошукового типу і проблемно-пошукових вправ. До нього вдаються в тих випадках, коли зміст навчального матеріалу спрямований на формування понять, законів чи теорій, а не на повідомлення фактичної інформації; коли зміст не е принципово новим, а логічно продовжує раніше вивчене і учні можуть зробити самостійні кроки в пошуку нових елементів знань. Водночас використання проблемного методу потребує великих витрат часу, не розв'язує завдань формування практичних умінь і навичок. Спостерігається слабка ефективність цього методу при засвоєнні учнями принципово нових розділів чи тем навчальної програми, коли немає змоги застосувати принцип аперцепції (опори на попередній досвід) і необхідне пояснення вчителя.
Вищого рівня пізнавальної самостійності й активності вимагає від учнів частково-пошуковий метод навчання.
Частково-пошуковий метод - метод навчання, за якого певні елементи знань повідомляє педагог, а частину учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені запитання чи розв'язуючи проблемні завдання.
Цей метод має такі характерні ознаки:
1) знання учням у "готовому" вигляді не пропонують, їх необхідно здобувати самостійно;
2) учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів;
3) учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв'язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють.
Виклад навчального матеріалу може здійснюватись у процесі евристичної бесіди, коментованої вправи з формулюванням висновків, творчої вправи, лабораторної чи практичної роботи та ін.
Дослідницький метод - метод навчання, який передбачає творче застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного наукового пошуку.
Характерні ознаки цього методу такі:
1) учитель разом з учнями формулює проблему;
2) нові знання не повідомляють, учні повинні самостійно здобути їх у процесі дослідження проблеми, порівняти різні варіанти відповідей, а також визначити основні засоби досягнення результатів;
3) основною метою діяльності вчителя е оперативне управління процесом розв'язання проблемних завдань;
4) навчання характеризується високою інтенсивністю, підвищеним інтересом, а знання - глибиною, міцністю і дієвістю.
Оволодіння навчальним матеріалом може здійснюватись у процесі спостереження, пошуку висновків, під час роботи з книгою, письмової вправи з доведенням закономірності, практичних і лабораторних робіт (дослідження законів розвитку природи).
Виконання дослідницького завдання передбачає такі етапи:
1. Спостереження і вивчення фактів, виявлення суперечностей у предметі дослідження (постановка проблеми).
2. Формулювання гіпотези щодо розв'язання проблеми.
3. Побудова плану дослідження.
4. Реалізація плану.
5. Аналіз і систематизація одержаних результатів, формулювання висновків.
Дослідницький метод активізує пізнавальну діяльність учнів, але потребує багато часу, специфічних умов, високої педагогічної кваліфікації вчителя.
Методи навчання за типом пізнавальної діяльності учнів забезпечують розвиток самостійності мислення школярів, формують критичне ставлення до навчальної інформації. У використанні методів цієї групи слід дотримуватися міри та обґрунтування раціональності їх застосування в кожній ситуації. Ефективність цих методів зростає за умови поєднання з іншими методами навчання.
ГРУПОВА ФОРМА РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
/. Самостійна робота з підручником
1.
Члени групи виконують завдання індивідуально, а потім при
обговоренні обирається спільний варіант.
2.
Завдання поділяються на частини, які виконують члени групи,
результати об'єднуються, обговорюються і виносяться на захист групою.
II. Лабораторно-практична
робота — спеціально організований аналіз першоджерел за допомогою системи
пізнавальних завдань. Бувають такі варіанти роботи груп:
1.
Однакові джерела та однакові завдання;
2.
Різні джерела і однакові завдання;
3.
Різні джерела і різні завдання. ///. "Блочнадискусія"
Учитель, або заздалегідь підготовлена група учнів подає новий
матеріал як зіткнення різних поглядів на проблему, наводить аргументи, але не
робить остаточних висновків. Після кожного такого блоку групи дістають
можливість обговорити своє ставлення до проблеми і взяти участь у міжгруповій
дискусії.
IV. Рольова гра з опорою на
довідкову інформацію
Так при вивченні теми "Громадянська війна в Росії",
учням роздаються мапи "Росія наприкінці 1917 - 1918 рр." та
"Громадянська війна в Росії 1918-1920 рр." учні досліджують їх і
підходять до певних висновків. Потім створюється кілька груп:
"радників" більшовиків, білогвардійців, британців, французів,
американців та японців.
Збираються довідки про кожну сторону. Групи отримують перелік
подій, що мали місце напередодні громадянської війни. Під час короткого
обговорення за допомогою рольової гри визначається ставлення до подій.
|
| |
| |
Головна 
