| WARNING | Дата: Неділя, 09.06.2013, 21:51 | Повідомлення # 1 |
 Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ
Підготовка вчителя до уроку є важливою частиною професійної
діяльності вчителя. Саме тут він будує те підґрунтя, ту основу, від якої багато
в чому залежить успіх уроку. В першу чергу студент повинен ознайомитися з
документами - "Програмою з історії для загальноосвітньої середньої
школи" та "Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів" та пояснювальною запискою до них .Слід враховувати, що програми
позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є
обов'язковою схемою поділу на уроки, а стосується лише змісту. Вчитель на
власний розсуд може обирати їх за теми уроку. Теми можуть переставлятися
місцями без порушення хронологічної канви. Учитель також має право довільно
визначити кількість годин на вивчення теми, але без вилучення одних на користь
інших. Обласні,
районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних
годин у межах тем.
Впровадження програми має ґрунтуватися на новій педагогічній
етиці, визначальними рисами якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творча
співпраця. Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримку,
утвердження людської гідності, довіру), спонукає до обміну думок, вражень,
моделювання життєвих ситуацій. Принципово важливою є орієнтація на розвиток
творчості, творчої активності, творчого мислення.
Традиційно виділяють такі етапи підготовки вчителя до уроку
історії:
1.
Вивчення вчителем змісту уроку шляхом аналізу навчальної програми
з історії, параграфу підручника, навчально-методичних посібників,
науково-історичної літератури;
2. Визначення зв'язків нового матеріалу
уроку із раніше вивченим матеріалом з історії чи суміжних дисциплін, визначення
місця даного матеріалу щодо всього курсу історії;
3. Визначення мети уроку - освітньої: та
кількість знань, які необхідно засвоїти учням; розливальна - вміння і навички,;
виховна - робота над формуванням певних переконань, етичних, естетичних,
моральних рис, інтересу до історичного минулого людства, нації, регіону,
наукового світогляду;
Спираючись на мету проводиться відбір змісту і об'єму знань для
уроку, розподіл нового матеріалу на логічно закінчені питання, визначення
колективних та індивідуальних форм роботи учнів на уроці, визначення необхідних
для проведення уроку наочних посібників, документального та роздаткового
матеріалу тощо, визначення об'єму домашнього завдання, розподіл часу на уроці,
корекція мети уроку, відбір учнів для опитування на уроці, апробація і аналіз
уроку.
Написання плану-конспекту є результатом та необхідною складовою
процесу підготовки вчителя до уроку, а також передумовою вдалого уроку. Записаний
в плані-конспекті матеріал можна використати: а) для заучування уроку; б) для
під страховки вчителя на уроці (у випадку, коли вчитель втратить напрямок
думки, можна звернутися до плану-конспекту); в) для самоаналізу роботи вчителем
після проведення уроку; г) для подальшої підготовки уроків за даною темою.
СХЕМА ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ ІСТОРІЇ
Клас
Дата проведення Тема уроку. Мета уроку:
Дидактична
Розвивальна
Виховна Тип уроку. Очікувані результати Основні поняття
Навчально-методичне забезпечення уроку
Її
СТРУКТУРА УРОКУ
Макроструктура (Зміст матеріалу)
Мікроструктура
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань учнів.
Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми та очікуваних
результатів.
Сприйняття та усвідомлення навчального
матеріалу
Закріплення вивченого матеріалу
Підбиття підсумків уроку
Визначення домашнього завдання
Загальні вимоги до уроку історії:
1. Урок повинен проходити на високому
науковому та ідейно-теоретичному рівні. Основні питання програми мають висвітлюватися
на рівні вимог сучасної історичної науки, без будь-якого перевантаження
навчального матеріалу.
2. Важливою вимогою до уроку є ясність
навчальної мети, нерозривний зв'язок освітніх і виховних завдань, які учитель
повинен визначити й послідовно здійснювати.
3. Учитель має право добирати матеріал
уроку й застосувати найдоцільніші в кожному конкретному випадку методи і
прийоми викладання, враховуючи вікові особливості учнів, рівень їх знань, умінь
і навичок.
4. Урок передбачає поєднання
обов'язкової колективної роботи класу з індивідуальною відповідальністю й
самостійністю кожного учня, трудову дисципліну, цілеспрямованість у роботі,
активну пізнавальну діяльність школярів протягом уроку.
5. Урок має відзначатися цілісністю і
організаційною чіткістю, тематичною і структурною завершеністю. Для цього
вчитель повинен підпорядкувати добір матеріалу й методів викладання основним
освітньо-виховним завданням уроку, забезпечувати творчу навчальну обстановку в
класі, зацікавити учнівський колектив роботою, яка проводиться на уроці.
6. Якщо вчителеві вдається забезпечити
всі ці вимоги, він зможе добитися виконання однієї з найголовніших вимог: щоб
урок був в основному засвоєний учнями і були створенні необхідні передумови для
успішного виконання ними самостійної домашньої роботи.
СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ УРОКУ ІСТОРІЇ.
ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Важливим етапом уроку є підготовка учнів для сприйняття нового
матеріалу, або підготовка до вивчення нової теми. Цей етап ставить за мету:
створити підґрунтя на основі відомого учням матеріалу даного курсу чи інших
предметів, власного досвіду для полегшення сприймання нового матеріалу. Він
проходить в різних формах:
- вступна бесіда - вчитель задає учням
запитання, які допомагають поновити у пам'яті необхідні для сприймання нового
матеріалу знання;
- вступне слово вчителя;
-
постановка проблемно-пізнавальної задачі, що надає сприйняттю
більшу активність і цілеспрямованість
Цей складовий елемент може бути відсутнім на уроці лише тоді, коли
активізація опорних знань повністю відбувається під час етапу перевірки
домашнього завдання на основі матеріалу минулого уроку. В такому випадку на
даному етапі слід виділити більше часу на підведення підсумків домашнього
завдання, яке варто робити у вигляді резюме вчителя.
ВИКЛАД НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Даний етап уроку ставить за мету: здійснити ознайомлення учнів із
новим матеріалом; розвинути ряд вмінь і навичок; реалізувати виховні завдання
Вимоги до організації вивчення нового матеріалу: а) відповідність
матеріалу змісту програми, структурі і тексту підручника; б) встановлення МКЗ і
МПЗ; в) новий матеріал не повинен повністю повторювати підручник; г) новий
матеріал не повинен бути перевантажений фактами, іменами, датами; г) слід
використовувати різні прийоми і засоби навчання, різні джерела знань; д) під
час викладу нового матеріалу учні повинні бути у певній напрузі, зокрема через
проблемні запитання; є) найважливіші знання мають бути засвоєні на уроці.
Підготовка до етапу починається з роботи над його змістом, який
окреслюється навчальною програмою і будується на основі матеріалу підручника та
додаткової літератури. Часто виникає питання співвідношення матеріалу
підручника і додаткового матеріалу в процесі викладу нового матеріалу. Існує
три підходи щодо вирішення цієї проблеми
1. Якщо в розповіді вчителя переважає
матеріал підручника, учням легше закріплювати матеріал вдома, домашнє завдання
вимагає менше часу на підготовку. Але подібний виклад мало цікавить учнів,
особливо у старших класах. Тому даний підхід виправдовує себе лише на
початковій стадії вивчення історії - у молодших класах.
2. Матеріал, який в значній мірі
відрізняється від підручника, робить урок цікавішим, але учням доводиться
витрачати багато часу на виконання домашньої роботи, об'єднуючи логіку викладу
матеріалу учителя та підручника і засвоюючи великий об'єм фактів. Тому
такий підхід виправдовує себе лише в тих старших класах, де
підбирається контингент сильних учнів. 3. В інших випадках слід будувати виклад
нового матеріалу на основі
оптимального поєднання джерел інформації, глибоке і міцне
засвоєння яких є необхідною основою сприйняття всієї теми уроку. До цих питань
учитель може додати інші, що спрямовані на підвищення науковості, яскравості, доступності,
емоційності викладу. Елементарні питання підручника, які не висвітлені на уроці
варто винести для опрацювання вдома..
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Даний етап уроку ставить за мету: закріпити отримані знання,
вміння і навички шляхом їх використання. Під закріплення розуміють вторинне
сприйняття і подальше осмислення учнями навчального матеріалу. Забування
вивчених фактів і явищ відбувається в тому випадку, коли вони не були вторинно
відтворені в пам'яті учнів безпосередньо після їх вивчення.
Здійснюється закріплення переважно методом бесіди на основі ряду
взаємопов'язаних запитань, або іншими методами: самостійна робота (одне
розгорнуте питання чи тест); складання розгорнутого плану за розповіддю учителя
чи за текстом; групування матеріалу документа; створення під керівництвом
вчителя схеми за викладеним матеріалом; вибіркове чи суцільне читання тексту
підручника чи документа тощо. В план-конспект записуємо всі завдання етапу.
Висновки на основі нового матеріалу підводяться після його закріплення (крім
письмових форм закріплення).
ПЕРЕВІРКА І ОБЛІК ЗНАНЬ УЧНІВ.
На даний етап уроку виділяється до 15 хвилин часу в залежності від
матеріалу, який потрібно засвоїти на даному уроці. Етап ставить за мету: а)
визначити рівень засвоєння матеріалу учнями і оцінити його; б) визначити
систематичність роботи учня над матеріалом; в) визначити позитиви і негативи
системи викладання вчителя для подальшого її вдосконалення; г) забезпечити
правильність і повноту знань в результаті виявлення помилок і неточностей, доповнень;
ґ) підвищити міцність знань в результаті повторення, ознайомлення з додатковим
матеріалом; д) розвинути усну і письмову мову, логічне мислення тощо.
Форми перевірки і обліку знань учнів
-
виклик учня для розгорнутої відповіді ( питань для розгорнутої
відповіді можна ставити лише 2-3, оскільки відповідь на них займе по 4-6
хвилин);
-
фронтальне або ланцюгове опитування учнів з місця;
-
поєднання усного опитування з використанням класної дошки (до
цього слід залучати більш підготовлених учнів);
-
залучення учнів для виправлення і доповнення відповідей однокласників (з урахуванням балів);
-
усне рецензування розгорнутих відповідей;
-
письмова перевірка учнів класу без попередження про її зміст і
дату у формі складання простого чи розгорнутого плану відповіді на 15-20
хвилин;
-
письмове рецензування всім класом розгорнутої відповіді учня;
-
облік знань під час
закріплення нового матеріалу,
при самостійному узагальненні
або висновках;
-
облік знань і вмінь декількох учнів за допомогою "поурочного
балу", тобто на основі спостереження і оцінки їх роботи протягом усього
уроку;
-
облік виконання домашніх письмових робіт у зошитах учнів
(складання плану, таблиці, креслення схем, малюнків);
-
тематичні заліки учнів на підсумкових заняттях, або в позаурочний
час (залікова система).
Облік індивідуальних досягнень учнів при перевірці різних
навчальних вмінь
(за допомогою тестового матеріалу)
а) хронологічні;
б) картографічні;
в) на визначення суттєвих ознак історичного явища або поняття;
г) на порівняння однотипних історичних подій та явищ;
д) на визначення причинно-наслідкових зв'язків між історичними
подіями; є) на класифікацію об'єктів за певними ознаками;
ж) на критичність мислення.
Прізвище
Хроно-
Карта
Суттєві
Порівняння
Причинно-
Класифікація
Критичність
учня
Логія
ознаки
наслідкові зв'язки
об'єктів
мислення
+
-
+
+
-
-
-
Усна або письмова рецензія на відповідь учня
Оцінюючи відповіді товариша,
визначте, якою мірою
вона відповідає наступним
вимогам.
1.Повнота і правильність викладу
фактів. 2.Розуміння основних ідей і вміння їх сформулювати. 3.Необхідна
образність та емоційність.
4.Вживання в ході розкриття змісту
питання відповідних понять і термінів. 5.Наведення прикладів та їх доцільність.
6.Послідовність і
логічність відповіді -
дотримання певного плану і обґрунтованість висновків.
Варто також звернути увагу на мовленнєві недоліки (непотрібні
повтори, обмежений мовний запас). Враховуючи усе це, об'єктивно оцініть
відповідь. Спочатку спробуйте звернути увагу на позитивні риси, а потім — на
недоліки.
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ І ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК.
Передостанній етап уроку займає дві-три хвилини часу і ставить за
мету оцінити роботу класу і окремих учнів, мотивуючи виставлені оцінки.
Характеристика етапу у плані - конспекті не пишеться.
ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
Останній етап уроку ставить за мету: ознайомити учнів з домашнім
завданням і, при потребі, пояснити шляхи їх вирішення. Даючи домашнє завдання,
не можна обмежуватися повідомленням параграфа підручника і завданням його
вивчити. Потрібно хоча б в найкоротшій формі дати інструктаж як вчити, на що
звернути увагу, що запам'ятати, як користуватися хронологією і довідниковим
апаратом у підручнику з даної теми, які труднощі зустрінуться в роботі і як їх
подолати. Домашнє завдання обов'язково включає конкретні завдання ("Вміти
розповісти..., пояснити..., показати помилки..."), роботу з картою, з
ілюстрацією в підручнику, з питаннями в кінці параграфа. Зміст етапу записується
обов'язково.
Дидактичні вимоги до домашніх завдань:
-
завдання повинні стимулювати пізнавальну активність учнів,
вимагати від них активної самостійної роботи, оперування знаннями, а не тільки
заучування і простого відтворення тексту підручника;
-
поглиблювати знання учнів і розвивати їх мислення, необхідні
вміння і навички роботи з навчальною книгою, картою, зошитом;
-
бути посильними для учнів певного віку за змістом і часом
необхідним для його виконання;
-
завдання слід формулювати чітко, розгорнуто, пояснюючи спосіб його
виконання, попереджуючи учнів про складні моменти, мобілізуючи їх на самостійне
подолання цих труднощів;
-
завдання повинні бути різноманітними.
Основні види домашніх завдань:
-
підібрати за підручником факти, які підтверджують певний висновок,
зроблений на уроці;
-
самостійно за матеріалом підручника зробити відповідні висновки;
-
скласти за підручником простий або розгорнутий план;
-
закінчити складання таблиці, розпочатої в класі, або скласти
нескладну таблицю самостійно;
-
підготувати усну розповідь за ілюстраціями підручника;
-
порівняти ілюстрації підручника по однорідних темах і показати
загальні риси та відмінності;
-
нанести на контурну карту певні об'єкти ;
-
самостійно приготувати відповіді по історичній карті на поставлене
вчителем запитання;
-
порівняти за підручником однорідні факти, викладені в різних
параграфах і встановити їх загальні риси і відмінності;
-
продумати основні етапи розвитку історичного явища;
-
підготовити повідомлення (реферати).
|
| |
| |
Головна 
