WARNING | Дата: Неділя, 09.06.2013, 20:34 | Повідомлення # 1 |
Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| Аналіз сучасних навчальних посібників з методики викладання історії переконливо свідчить про те, що в цій сфері непочатий край роботи. Ста- ном на сьогоднішній день маємо три основних видання: О. Пометун, Г. Фрейман «Методика навчання історії в школі»4, В. Курилів «Методика викладання історії»5, Ф. Левітас, О. Салата «Методика викладання історії». Посібники О. Пометун, Г. Фрейман та В. Курилів рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Лише перший можна використати в процесі викладання методики в вищій школі. Посібник В. Курилів зорієнтований на підвищення фахової кваліфікації учителів, тому в практиці вузівського навчання він може використовуватися, з нашої точки зору, лише частково. Робота з цим посібником потребує певної підготовки і базових знань з методики викладання історії. «Методика викладання історії» Ф. Левітаса та О. Салати, хоча й немає відповідного грифу Міністерства освіти і науки України, однак дозволяє отримати певний рівень теоретичної підготовки з вищезгаданого курсу. Автори посібника пропонують для розгляду такі теми: «Предмет і завдання курсу «Методика викладання історії»; «Історична освіта в Україні на сучасному етапі»; «Структура історичної освіти»; «Зміст шкільної історичної освіти»; «Навчально-методичний комплекс з історії»; «Основні ознаки навчального пізнання історії»; «Методи навчання історії»; «Освітні технології у викладанні історії»; «Урок історії»; «Позакласна робота з історії»; «Учитель історії, його права та обов’язки»; «Професіограма вчителя історії»; «Кабінет історії в школі». Найбільш вдалою книгою, яку можна використовувати у практиці навчання методики, на наш погляд, є перший в Україні за часів незалежності посібник О. Пометун, Г. Фрейман «Методика навчання історії в школі», у якому викладено основи теорії та методики навчання історії, міститься значна кількість принципово нових авторських положень щодо теорії навчання історії. До посібника увійшло чимало методичних порад і прикладів щодо проведення уроків, використання методів, прийомів і технологій навчання. Посібник укладений за тематичним принципом, де кожна з тем розкриває певне коло питань сучасної методики навчання історії. Серед основних тем: «Методика навчання історії як педагогічна дисципліна»; «Сучасні підходи до цілей та структури шкільних курсів історії»; «Зміст шкільної історичної освіти»; «Пізнавальні вміння як компонент змісту шкільної історичної освіти»; «Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні»; «Діагностика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії»; «Поняття про методи, прийоми і засоби навчання»; «Шкільний підручник як найважливіший засіб навчання»; «Навчання за допомогою різних типів навчальних текстів»; «Наочність у навчанні історії»; «Технічні засоби навчання»; «Урок як основна форма навчання історії»; «Форми організації навчального процесу»; «Інтерактивне навчання історії»; «Способи перевірки оцінювання результатів навчання історії»8. Запропонований посібник можна вважати базовим для організації навчання методики у вищому навчальному закладі, хоча й він не розкриває всіх тем курсу. Повертаючись до проблеми навчальної програми курсу «Методика викладання історії» хочемо запропонувати один із варіантів, який був укладений на основі тривалого викладання курсу методики в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені С. Дем’янчука (м. Рівне). Програма складається з традиційних елементів: а) вступної пояснювальної записки, де визначені мета, завдання, вимоги до знань та умінь студентів; б) змісту курсу; в) літератури. Останній елемент не увійшов в додаток із-за великого обсягу. Мета курсу тісно пов’язана з метою навчання історії в загальноосвітній школі і визначається на її базових засадах: розкрити основні закономірності навчання й виховання історією, ово-лодіти змістом шкільних курсів історії та основами методики викладання історичних дисциплін.
|
|
| |