| WARNING | Дата: Неділя, 09.06.2013, 15:09 | Повідомлення # 1 |
 Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| Інтерактивне навчання - це, передусім, діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія учнів з учителем.
Сенс інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес організований так, щоб практично всі учні були залучені до процесу пізнання, мали можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.
На даний момент методисти і вчителі-практики розробили багато форм групової роботи. Найвідоміші з них - “велике коло”, “дзига”, “акваріум”, “мозковий штурм”, “дебати”, “школа думок”. Ці форми ефективні лише у тому випадку, коли на уроці обговорюється будь-яка тема в цілому, про яку школу мають вже попереднє уявлення, отримане рішення на попередніх заняттях, або з життєвого досвіду. Окрім того, теми для обговорення не повинні бути закритими чи дуже вузькими.
Під час роботи з учнями 5-7 класів доречніше буде починати з найпростіших форм групової роботи (“дзига”, “велике коло”, “акваріум”, ”мозковий штурм”, “мікрофон”). Вони дають змогу дитині не лише висловити свою думку, погляд, чи оцінку, але й, вислухавши аргументи партнера з гри, іноді навіть відмовитися від своїх поглядів або суттєво змінити їх. Інтерактивне навчання дає змогу вирішувати одночасно кілька завдань. Важливим є те, що воно розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає встановити емоційні контакти між учнями, забезпечує виховну функцію, оскільки привчає працювати в команді, прислухатися до думки однокласників. Як показує практика, використання інтерактивності під час уроку знімає нервове навантаження школярів, дає можливість змінювати форми їх діяльності, зосереджувати увагу на головних питаннях уроку.
Інноваційні технології на уроках історії
При використанні інтерактивних методик важливим є звернення до думки учня, як при постановці мети уроку, так і при підбитті підсумків уроку. Дуже важливо знати, чи досягли учні очікуваних результатів уроку.
Тому мета уроку повинна бути зрозумілою учням і посильною для досягнення. Одним із головних прийомів є фіксація мети, очікуваних результатів на дошці (щоб вона завжди була перед очима учнів) з поверненням до поставленої мети наприкінці уроку, або переконатися, що її досягнуто.
Основними запитаннями для перевірки очікуваних результатів можуть бути:
1. Що ви знали з цієї теми?
2. Що нового дізналися?
3. Якого досвіду ви набули?
4. Що вас найбільше зацікавило?
5. Які у вас є запитання по цій темі?
6. Про що ви сьогодні хотіли дізнатися більше?
7. Що сьогодні ви сприймали важко або не сприйняли взагалі?
8. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні?
Учитель і учень є рівноправними учасниками навчання. Обов’язок учителя – бути першим серед рівних. Тільки демократичний стиль управління учнівським колективом застосовується при використанні інтерактивного навчання.
Можна виділити загальні ознаки інтерактивної моделі навчання:
1. Організація навчання учнів групами, залежно від характеру завдання.
2. Проблемність завдання – певний збуджувач активності учнів, який підштовхує постійно замислюватися над матеріалом, з яким працюють, дивитися на факти під різним, навіть несподіваним кутом зору. Для обговорення обирається важлива проблема, значуща для учнів, для їзхнього сьогоднішнього життя, й така, що викликає певні позитивні емоції.
3. Опора на учнівський досвід і мінімальні базові знання з теми. Вона здійснюється за допомогою вступної бесіди, обговорення вступної міні-проблеми.
4. Створення на уроці атмосфери співробітництва учнів й учителя, яка виключає учнівські побоювання отримати незадовільну оцінку через неправильну відповідь.
Емоційне піднесення й почуття розкутості стають сприятливим фактором для засвоєння знань, формування умінь і навичок, розкриття здібностей учнів.
ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ
Педагогам, котрі відважилися працювати з інтерактивними методами, пропонується запам’ятати кілька правил організації навчання на уроках.
Правило перше. Треба залучити до роботи в тій чи іншій мірі всіх учасників (учнів). Для цього корисно використовувати методи, що дозволяють включити всіх учасників семінару в обговорення.
Правило друге. Треба потурбуватися про психологічну підготовку учасників. А саме, не всі, хто прийшов на урок, готові психологічно до безпосередньої участі задіяння в тій чи іншій формі роботи. Дається взнаки закомплексованість, скованість, традиційність поведінки. З огляду на це корисними є розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня.
Правило третє. Тих, хто навчається методиці інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників і якість навчання можуть бути пропорційно залежними. В роботі не повинні брати участь більше як 30 осіб. Тільки за такої умови можлива продуктивна робота в малих групах. Важливо, щоб кожного почули, щоб кожна група мала можливість виступити з проблеми.
Правило четверте. Уважно підготуйте приміщення для роботи. Це суттєвий аспект. Клас повинен бути підготовлений так, щоб учасники могли легко пересідати для роботи у великих і мали групах. Іншими словами, треба створити фізичний комфорт для учасників.
Погано, якщо комусь з учасників доведеться сидіти на занятті з “вивернутою” шиєю. Тому столи краще поставити “ялинкою”, щоб кожен учень сидів, напівобернувшись до ведучого, і міг спілкуватися у малій групі. Бажано заздалегідь підготувати матеріали, необхідні для творчої роботи.
Правило п’яте. З увагою поставтеся до питань процедури з регламенту. Намагайтеся не порушувати їх. Наприклад корисним буде домовитись про те, щоб всі учасники виявили толерантність стосовно будь-якої позиції, поважали право кожного на свободу слова, повагу до його гідності.
Правило шосте. З увагою поставтеся до поділу учасників семінару на групи. Спочатку на добровільних засадах. Потім доречно використовувати принципи випадкового вибору.
Методи інтерактивного навчання на уроках історії
Метод “Мікрофон”
“Мозковий штурм”
Метод “Займи позицію”
Метод “Навчаючи-вчуся”
Робота в парах
Метод «Акваріум»
|
| |
| |
Головна 
