Розподіл
годин за навчальними темами


Зміст
навчального матеріалу


Державні
вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




Вступ.
2 год



 
Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації
.Періодизація світового розвитку. Людство у 1900- 1939 рр. ХХ ст.
Демографічний портрет. Завершення формування націй. Процес урбанізації в
провідних країнах світу.  Прискорення
економічного, технічного, інтелектуального прогресу. Впровадження технічних
новинок в повсякденне життя. Активізація суспільних та політичних рухів.
Національні рухи. Передумови Другої світової війни
 


Учень/учениця:
Характеризує основні
цінності та здобутки індустріальної цивілізації
Описує
зміни в повсякденному житті населення провідних країн світу
Складає
 демографічний
портрет людства.
Аналізує
процес урбанізації в провідних країнах світу, технічний
та інтелектуальний прогрес, впровадження технічних новинок в повсякденне
життя.
Характеризує    панівні
політичні та суспільні рухи.
Співвідносить  національно-визвольні рухи в різних країнах
світу.
Визначає  передумови розгортання Другої світової
війни.
Тлумачить
 та застосовує  поняття і терміни:  технічний прогрес, урбанізація, державне
регулювання економіки, соціал-демократичний рух, профспілковий рух, пацифізм,
фемінізм.




Тема
№ 1. Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки.
5 год

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Створення Троїстого блоку та Антанти. Міжнародні кризи
та конфлікти на початку ХХ ст.  Гонка
озброєнь, посилення  мілітаризму.
Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани
противників. Основні театри військових дій. Військові кампанії та основні битви
1914 – 1918 рр. Вступ у війну США. Вихід Росії з війни. Завершення війни.
Поразка Німеччини та її союзників.
Підсумки війни. Переосмислення системи загальнолюдських
цінностей .Зміна статусу жінки в ході війни.
 


Учень/учениця:
Називає
країни-учасниці військово-політичних блоків – Троїстого
блоку та Антанти
Характеризує
міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст.
Пояснює
сутність процесу гонки озброєнь, посилення  мілітаризму, зміну статусу жінки в
суспільстві в період війни, причини вступу у війну США, виходу Росії з війни.
Визначає
стратегічні плани противників.
Показує  на карті   основні театри військових дій та основні
битви 1914 – 1918 рр.
Дає
характеристику визначним 
військовим діячам того періоду ( П. фон Гінденбургу, Ф. Фошу, О.
Брусилову,) Узагальнює основні
політичні, економічні та світоглядні 
наслідки Першої світової війни .
Тлумачить, співвідносить  та застосовує
 поняття і терміни: гонка озброєнь,
мілітаризм, анексія, репарація, контрибуція.




Тема
№ 2. Повоєнне облаштування світу.
Версальсько-Вашингтонська
система договорів.
3 год

 
 
 
 
 
 


Паризька мирна конференція . “14 пунктів” В Вільсона.
Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками
Німеччини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних
держав в Європі. 
Вашингтонська конференція.  Завершення формування
Версальсько-Вашингтонської системи, її переваги та недоліки.
Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр.. ХХ ст. (Плани
Дауеса та Юнга). Значення пакту Бріана-Келога як першої спроби створення  системи колективної безпеки.
 


Учень/учениця:
Використовує  історичну карту для
пояснення умов Версальського договору з Німеччиною та мирних договорів із її
союзниками .
Показує
на карті кордони нових незалежних держав Європи.
Аналізує
 підсумки роботи
Паризької та Вашингтонської конференцій.
Характеризує
плани Дауеса та Юнга,  переваги
та недоліки  Версальсько-Вашингтонської
системи.
Дає
оцінку пакту Бріана – Келога.
Тлумачить
 та застосовує поняття і терміни:
 . “14 пунктів” В Вільсона,
Ліга Націй, Версальсько-Вашингтонська система, пакт.




Урок
узагальнення
1год


 


 




Тема
№ 3. Провідні держави світу в 20 - 30-х рр.
ХХ
ст.
7год
 


Зміна статусу провідних країн світу після
Першої світової війни. Період економічної стабільності.
 Причини, прояви та наслідки світової
економічної кризи 1929 – 1933 рр. (Великої депресії)  Пошуки шляхів подолання кризових явищ в
економіці й суспільному житті. . Початки державного регулювання
соціально-економічних процесів.
Доба “проспериті” (процвітання) у США.
Прояви Великої депресії. Економічні та соціальні засади
„Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки.
  Внутрішня та
зовнішня політика правлячих кіл Великої Британії у 20-х рр. Велика Британія у
роки кризи. Спроби реформування
Британської імперії.  
Політичний
та соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр. Франція та Іспанія в
період кризи. Утворення, прихід до влади та політика урядів Народних фронтів
у Франції та Іспанії - їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.
Листопадова революція та становлення Веймарської
республіки в Німеччині..  Світова
економічна криза в Німеччині.
Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. Економічна, соціальна та
ідеологічна політика гітлерівського режиму. Войовничий антисемітизм.
Прихід до влади 
в Італії  Б. Муссоліні.
Фашизація Італії., створення корпоративної системи.
Політичні портрети Ф.Д. Рузвельта Б.Муссоліні,            А. Гітлера.   


Учень/учениця:
Характеризує зміну статусу провідних
країн світу після Першої світової війни; причини, прояви та наслідки світової
економічної кризи 1929 – 1933 рр
 Описує наслідки Першої світової війни для Великої Британії та Франції, добу
“проспериті” у США,   процес становлення Веймарської республіки в
Німеччині.
Аналізує шляхи подолання проявів
світової економічної кризи у  США (“Новий курс Ф.Д. Рузвельта”);
Великій Британії;  Франції та Іспанії
(утворення урядів Народних фронтів); Німеччині  та Італії у 30-х рр. ХХ ст.
 Визначає можливіф
варіанти державного регулювання соціально-економічних процесів, ідейні
засади й соціальну базу італійського фашизму та німецького нацизму.
 
Пояснює
причини встановлення та
суть  фашистського режиму в Італії та
нацистської диктатури в Німеччині.
 
Дає   оцінку  діяльності керівників провідних країн світу
30-х рр. ХХ ст., їх ролі в політичному , економічному розвитку власної
держави.
Тлумачить
 та застосовує  поняття і терміни:
Листопадова революція, Веймарська республіка,
“проспериті”, 
“Велика депресія”,   «Новий
курс»,  Народний фронт, тоталітаризм,
фашизм, корпоративна система, нацизм, ,антисемітизм.
 
 




Урок
узагальнення
1 год



 


 




 
 
Тема
№ 4.
Росія
– СРСР  у 1917-1939 рр. 
3 год

 


 
Російська революція 1917 р.,
її причини і початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад
Російської імперії, прихід до влади більшовиків.
Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші
події, наслідки.
Доба “воєнного комунізму”.
НЕП. Утворення СРСР.
Перемога            
Й. Сталіна в боротьбі за владу. Сталінський план “соціалістичного
будівництва”. Політика “прискореної” індустріалізації і колективізації в
Радянському Союзі. Голодомори. Великі репресії 30-х рр. Життя пересічної
людини в СРСР.


Учень/учениця:
Аналізує
передумови, причини та хід Російської революції 1917 р.
Показує
на історичній карті основні фронти громадянської війни,
визначає її періоди.
Характеризує  добу «воєнного комунізму»,  політику  “прискореної” індустріалізації і
колективізації в Радянському Союзі.
 Пояснює
 причини переходу
до НЕПу , утворення СРСР, голодоморів та великих репресій 30-х рр.
Дає
оцінку діяльності О. Керенського, В.Леніна, Л. Троцького, Й.
Сталіна.
Тлумачить
 та застосовує поняття і терміни:
Тимчасовий уряд,  двовладдя,
громадянська війна, жовтневий переворот, “воєнний комунізм”, НЕП.
 




Тема
№ 5.
Країни
Центральної та Східної Європи в умовах20-х рр. - 1930-х рр.
2 год

 
 
 
 
 


Особливості
соціально-економічного  розвитку країн
Центральної та Східної Європи (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія,
Болгарія, Югославія.
 Характерні риси
демократичних та авторитарних режимів в країнах регіону. Роль провідних
державних та політичних діячів в історії цих країн.


Учень/учениця:
Використовуючи історичну карту, аналізує
  соціально-економічний та політичний розвиток
Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів, хорватів і словенців
(Югославії), Румунії, Болгарії.
Виокремлює
основні риси демократичних та авторитарних режимів, встановлених в
країнах  Центральної та Східної Європи.
Характеризує роль
керівників країн регіону Т. Масарика, Ю. Пілсудського, М. Горті,  Е. Бенеша   
в здійсненні державотворчих процесів.
 Тлумачить та   застосовує  поняття і терміни: Угорська радянська
республіка, режим “санації” (оздоровлення), авторитаризм, сепаратистський
рух, федерація,  конфедерація.




Тема
№ 6. Країни Сходу та Латинської Америки.
   3 год
 


Особливості
національно-визвольного руху Індії та Китаю в перші десятиріччя ХХ ст. 
 Основні тенденції внутріполітичної та
зовнішньополітичної стратегії японської держави в перші десятиріччя ХХ
ст..  Мілітаризація економіки,
державних інституцій та суспільної свідомості населення.
Розпад
Османської імперії. Турецька республіка за правління Кемаля Ататюрка.. Витоки
Палестинської проблеми.
Латинська Америка.
Особливості економічних і політичних процесів у регіоні.  Протиборство демократичних сил і
диктаторських режимів.


Учень/учениця:
Виокремлює
особливості розвитку Японії в цей період.

Пояснює  витоки Палестинської
проблеми.
Співвідносить  методи   боротьби за національний та соціальний
прогрес  народів Індії та Китаю.
Прослідковує  розвиток Турецької республіки
за правління Кемаля Ататюрка.
Аналізує
особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки
Характеризує
 роль визначних
політичних діячів :   М.Ганді, Чан
Кайши, А. Самоси, Ж. Варгаса .
 Тлумачить та застосовує  поняття і терміни: мілітаризація,   латифундизм, 
Палестинська проблема, етатизм




Тема
№ 7. Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни.
  3 
год
 


Зовнішньополітичні
пріоритети провідних країн світу. Спроби створення системи колективної
безпеки країнами Заходу. Активізація антивоєнних рухів.
Процес
утворення вогнищ війни на Далекому Сході, 
Африці та Європі. Громадянська війна 1936 – 1939 рр. в Іспанії.
Формування блоку агресивних держав осі Рим – Берлін – Токіо. Витоки, прояви
та наслідки політики умиротворення.
Причини
радянсько-німецького зближення (весна 1939 р.), провалу
англо-франко-радянських переговорів у Москві (літо 1939 р.) та
радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт “Молотова - Ріббентропа”) і
таємних протоколів до нього (23 серпня 1939 р.).


Учень/учениця:
Описує зовнішньополітичні
пріоритети провідних країн світу у вказаний період.
Визначає витоки, прояви та наслідки
політики «умиротворення».
Характеризує
спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу.
Залучаючи
історичну карту співвідносить
процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі.
 Аналізує
процес радянсько-німецького зближення 
та причини підписання пакту “Молотова - Ріббентропа”
Тлумачить  та застосовує поняття і терміни:
політика умиротворення, аншлюс, Судетська проблема, демілітаризована зона,
Мюнхенська угода, таємні протоколи, вісь Рим – Берлін – Токіо.




Тема
№ 8.
Розвиток
культури
у
перші десятиліття ХХ ст.
3 год

 
 


Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на
повсякденне життя людей. Міжнародні жіночі рухи. Фемінізм. Основні ідеї й
течії у розвитку культури. Поява «масової культури». Нові напрямки в
мистецтві та літературі, виникнення та розвиток кінематографа, олімпійський
рух.


Учень/учениця:
Характеризує
найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей
Визначає
основні ідеї й течії у розвитку культури
Пояснює
причини виникнення масової культури
Аналізує нові
напрямки в мистецтві та літературі.
 
Тлумачить та застосовує поняття і терміни:
модернізм,  авангардизм, “втрачене
покоління”, масова культура, кінематограф, джаз, мюзикл, олімпійський рух,
Нобелівська премія.




Урок
узагальнення
1 год


 


 




Підсумкове
узагальнення   1 год