Все для історика
П`ятниця, 29.11.2024, 00:34
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Етнологічна свідомість українських інтелектуалів - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Етнологічна свідомість українських інтелектуалів
EkzorДата: П`ятниця, 07.06.2013, 01:55 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Етнічна самосвідомість особи - сукупність знань і уявлень про культуру,традиції, ідеали, цінності свого етносу, а також усвідомлення себе членом
етносу, і місця свого народу серед інших народів.Від середини і до кінця 17 ст., у зв’язку ізвідчуженням укр. Старшини та духовенства, злиттям їх із відповідними
загальноімперськими спільнотами, поволі видаляються із національної свідомості
українців ідеологічні вартості. На рівні селян і міщан вони знижуються до
національної психіки з вирізненням мовних, територіальних, побутових ознак
відмінності «ми» від «не ми».У західнійчастині України уніатське духовенство, при фактичній полонізації власної
шляхти, лишилося єдиним репрезентантом етносу, стаючи на строжі мови, традицій
та особливо віри, що є ознакою ідентифікації «ми», - українського. Тут також
спостерігаємо втрату національної ідеології як компонента національної
самосвідомості українців.Іноке́нтій Ґі́зель (1600(?) — 18 (28) листопада 1683) — український православний діяч німецького
походження. Ґізель був одним з найосвіченіших людей в Україні 17 століття.
Автор філософсько-богословських праць: «Твір про всю філософію»  «Мир з Богом людині» та полемічного трактату«Правдива віра»У своїх творахҐізель намагався, зокрема, визначити родовід слов'янських народів. Виданою його
працею, яка може розглядатися як протосоціологічна є «Синопсис» (від грецького
«огляд»), де він зокрема описував життя тогочасного суспільства. В іншій своїй
праці «Про народ Роксоланський і його наріччя» цей філософ та історіограф
характеризував українців як носіїв високої і оригінальної культури, які рано
винайшли писемність і прийняли християнство.Лазар Баранович(1616 — †3 (13)вересня 1693) — український церковний, політичний та літературний діяч другої
половини 17 століття. У своїх збірках віршів, проповідей Лазар Баранович
сповідував ідеал людини, здатної згуртувати український народ, указати йому
шлях до кращого життя, до національної злагоди.У 1687 р.гетьманом обрали І. Мазепу (1687 -1709 рр.).І.Мазепа зробив чимало корисного для розвитку освіти, науки і
культури України.Пилипа Орлика, який створюєпроект першої Конституції України, яка не тільки проголошувала справді
незалежну Українську державу, а й закріпила демократичні й прогресивні для того
часу норми й положення. "У ряді статей ідеться про встановлення
парламентської республіки, в якій має постати загальне виборче право,
виборність усіх цивільних і військових посад і принцип поділу влади на
законодавчу, виховну та судову"Грушевськийпідкреслював, що відновлення у 2ій пол. 17 ст державного життя на етнічних
укр.. землях мало чітке спрямування на західноєвропейські культурні зразки.
Водночас вчений наголошував на сильному впливі на укр.. етнос традицій
східноєвропейського культурного світу. На думку вченого державотворчі процеси
України 17-18 ст. ознаменували поступову втрату укр.. демократичною нацією
власної національної еліти як основного носія державної ідеї та, як наслідок
цього, виступ на історичну арену селянського демосу. Традиційною формою укр..
державності був укр. Федералізм(М.Грушевський), який знайшов втілення в
державних концепціях Хмельницького, Виговського, Дорошенка, Мазепи та ін.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz