| Ekzor | Дата: П`ятниця, 07.06.2013, 01:55 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Етнос (від грец.ethnos — народ, група, плем'я) — стійка, історично сформована на певній
території спільність людей — плем 'я, народність, нація, — що мають спільні
риси, усталені особливості культури та психічного складу, а також усвідомлюють
свою єдність і відмінність від інших подібних утворень (самосвідомість),
фіксовані у етнонімі.Етнос постає яксоціально-економічний організм, що самовідроджується внаслідок етнічно
однорідних шлюбів і передання новим поколінням мови, культури, звичаїв,
традицій, віри, процесів природної та штучної (насильницької) асиміляції,
міжетнічної інтеграції. Для усталеного існування етноса потребує створення
своєї держави. Термін етнос вперше з'являється в науковій літературі на зламі
XVIII— XIX ст. Спочатку його вживають для визначення: а) ранньої стадії в
історії людства (Л. Г. Морган); б) історикокультурних провінцій (А. Бастіан);
в) просто культурних одиниць (Ж. В. Ляпуж) тощо. Першу характеристику етнічної
термінології, в т. ч. терміна «Етнос», наближену до сучасного розуміння, дав
французький антрополог Ж. Денікер наприк. XIX — на поч. XX ст. Він, зокрема,
вважав, що під етнічною групою слід розуміти народи, племена, нації. У цей
самий час російський етнограф М. М. Могилянський конкретизує й поглиблює зміст
терміна «Етнос», використовуючи його для визначення об'єктів етнографічних
досліджень. Український етнограф П. П. Чубинський на практиці закріплює цей
підхід до етнографічних проблем. У 1919 р. французький учений Ф. Рено пропонує
розмежувати «Етнос» і «великий Етнос»Німецькийсоціолог М. Вебер у 1920 р. під етнічними групами пропонував розуміти ті групи
людей, які поділяють суб'єктивну віру в спільне походження внаслідок подібності
фізичного типу чи звичаїв або внаслідок однакових спогадів про колонізації та
міграції. У 20х pp. російський етнограф С. М. Широкогоров дає наукове
визначення терміна «Етнос», у якому вперше враховує об'єктивні й суб'єктивні
чинники етногенезу. Етнос він визначає як групу людей, що розмовляють однією
мовою, усвідомлюють своє місце, спільне походження, мають певний комплекс
звичаїв, особливостей способу життя і відмінності щодо інших етнічних груп.У 40—50х pp. XXст. американський антрополог Р. Наролла у своєму тлумаченні терміна «Етнос»
зосереджує увагу на врахуванні різних чинників: самосвідомості, усвідомлення
спільності походження, форми шлюбносімейних відносин, релігії і особливо мовної
тотожності та територіальноорганізаційної окремішності. Канадські соціологи Р.
Бретон і М. Пінард, враховуючи суб'єктивний бік проблеми, твердять, що, даючи
визначення етноса, слід враховувати емоційні й символічні зв'язки. На думку
німецького етнолога В. Мюльмана, Етнос — це «єдність, самоусвідомлювана
людьми». Тенденція поєднання об'єктивних і суб'єктивних чинників у
характеристиці етноса простежується у працях переважної більшості вчених світу
— етнологів, антропологів, соціологів. У 40—80х рр. російські та українські
вчені Ю. В. Бромлей, В. К. Борисенко, П. I. Кушнір, В. I. Наулко й інші у
визначенні терміна «Етнос» підкреслюють низку інших важливих чинників, зокрема
територіальну взаємодію етнічних спільностей для їх функціонування (В. 1.
Наулко); роль національної (етнічної") самосвідомості як незаперечної
ознаки етноса (П. I. Кушнір); значення для етносу культурної специфіки (М. М.
Чебоксаров), обрядів і звичаїв (В. К. Борисенко), a також чинник
соціальноекономічної цілісності та безперервності етносоціальних процесів і
міжетнічних зв'язків (В. I. Наулко).
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
