| Ekzor | Дата: П`ятниця, 07.06.2013, 01:36 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Неоднозначні відомості проукраїнську ідентичність у Сполучених Штатах Америки. Дужесуперечливі, наприклад, статистичні дані про кількість етнічних українців у США
за окремими роками перепису населення та за іншими роками проведення
соціально-демографічних досліджень (табл. 5) [3, с. 86—87]. Напевно, таке сучасне входженняамериканців українського походження в англомовний простір пояснюється також
тим, що саме у цій американській країні українська діаспора найдавніша. Перший українець, лікар Лаврентій Богунопинився на території пізніших США вже у першій половині XVII ст. Чималоукраїнців — відомі їх імена [3, с. 86—87] — брали участь в американській війні
за незалежність (1775—1783 рр.). Багато разом з росіянами задовго до продажу
російським урядом Аляски Америці у 1867 р. проживали на згаданому півострові.
Дехто подає, що їх на Алясці й Алеутських островах налічувалося до 20 тис.
осіб.Першим іммігрантом-українцем, якийприбув у США у XIX ст. через Атлантику, був послідовник О. Герцена в Україні,
уродженець Київщини, чернець Києво-Печерської Лаври АгатійГончаренко. У
1868—1872 pp. у Сан-Франциско він заснував двотижневик "Аляска
Геральд", що виходив російською й англійською мовами. Проте масова
українська еміграція у США наприкінці XIX ст. зародилася на західноукраїнських
землях. До перших належав селянин з Нової ВєсіНовосончського повіту Юрко
Кошицький. Він прибув до Нью-Йорка у 1872 p., потім переїхав до Нью-Джерсі.
Десь у 1882 р. повернувся до Галичини. Цей перший приклад переймало багато
інших галичан, які здебільшого їхали до США не на постійно, як це переважно
робили іммігранти до Канади, а на заробітки з метою повернутися назад до
родини, щоб заснувати краще господарство на батьківщині. В 1877 р. почалася
відносно масова еміграція до США русинів Закарпаття. З огляду на заробіткові
цілі еміграції, українські іммігранти осідали здебільшого у містах,
влаштовувались на роботу в галузі промисловості, будівництва, у гірництві. В
70—80-х роках еміграція з Галичини і Закарпаття ще не була масовою.Еміграція галицьких русинів(українців) у першій половині 80-х років не кожного року перевищувала 1 тис.
осіб. І все-таки на початку 90-х років українців У США налічувалось 60 тис.,
головно у штатах Пенсільванія, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Монтана, Колорадо.
Впродовж 1900—1909 pp. з Галичини до США емігрувало близько 114 тис. українців,
а згідно з іншими даними, за 1899—1910 pp. з Галичини, Буковини і Закарпаття
разом — 147 тис. осіб [10, с. 51—52].Відмінні цілі, інші, ніж в Канаді,працевлаштування українців стали причиною формування в американських українців
іншої, ніж у канадських, структури зайнятості та соціальних груп. Інший
характер мало їхнє розселення: 98% українських переселенців зосереджувались у
промислово розвинутій північно-східній частині США, у тому числі в штаті
Пенсільванія — 52%, у штаті Нью-Йорк — 20%. Формування українського фермерства
в США, зокрема у штатах Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Коннектикут, Массачусетс,
Вісконсін та Пенсільванія, було значно слабшим, ніж у Канаді.За масштабами зусиль, якіукраїнські громадські організовані сили прикладають до справи навчання своїх
дітей материнської мови, історії батьківського краю, плекання культурних
традицій, а також у питаннях розвитку українського професійного мистецтва і культури,
української науки, періодики, літературної творчості, українська діаспора у
США, очевидно, виглядає ще потужніше, ніж у Канаді.В Америці діють десятки українськихгромадсько-політичних і громадсько-культурних організацій, товариств,
об'єднань. З-поміж них — масовий Український народний союз, членами якого є
понад 80 тис. осіб і який має понад 50 місцевих відділків. З 1925 р. діє Союз
українок Америки, з 1948 р. — Федерація українських жіночих організацій. В 1940
р. на базі Союзу українських робітничих організацій було сформовано Лігу
американських українців (ЛАУ). Активність виявляють різні лемківські
об'єднання, серед них "Лемко-Союз". У 1940 р. українські страхові
структури об'єдналися в Український конгресовий комітет Америки. Низку організацій
і товариств у післявоєнні роки створили в Америці українські націоналісти,
провідна з яких — Організація українських націоналістів за кордоном, а також
Організація оборони чотирьох свобод України, Закордонне представництво
Української Головної Визвольної ради. Численні українські краянські об'єднання
на зразок "Бережанщина", "Бучаччина",
"Городенківщина", "Збаражанщина", "Зборівщина",
"Надбузька земля", "Комітет теребовлян" і под. Діють молодіжне
Товариство "Молодь української національності", Союз української
молоді, студентське об'єднання "Зарево", Об'єднання демократичної
української молоді (ОДУМ), а також чимало культурно-мистецьких товариств,
національно-релігійних, національно-спортивних тощо.У США сформувалися відомі центриукраїнського наукового життя. Це Українська вільна академія наук, відділення
НТШ, Український науковий центр Гарвардського університету, Український
стоматологічний інститут в Нью-Йорку, Українська академія мистецтв і наук,
Інститути української мови і літератури, Українське історичне товариство. При
багатьох університетах — Гарвардському, Міннесоти, Колумбії, Іллінойсу й інших
створено значні літературні колекції з україністики. У багатьох місцевостях США
працюють художні колективи шанувальників української пісні, танцю, музики, бандури,
драми. В усій країні діють різні українські школи: католицькі при церквах,
суботні українознавства, недільні українознавства тощо.Винятково розгалужена іширокопрофільна українська періодика у США. Наприклад, відразу після закінчення
Другої світової війни у США виходили 29 українських газет і журналів, у 1958 р.
— їх налічувалось вже 79, у 1963 р. — майже 300. Найвідоміші видання —
"Свобода", "Америка", "Народна воля",
"Українські вісті", "Національна трибуна", "Українське
життя", "Нова зоря".Серед журналів найбільше читачівмають "Сучасність", англомовний квартальний для молоді
"Форум", місячний "Гуцулія", "Самостійна
Україна", "Вільна Україна".Інформацію українська етнічнаменшина США отримує також через окремі радіо- і телепрограми, які передають відповідні
центри Нью-Йорка, Чикаго, Філадельфії, Детройта, Клівленда, Пітсбурга,
Сан-Франциско. Серед церковних радіопрограм найвідоміша "Голос
благовісту".Переселенці з України на нових землях активно долучалися догромадсько-політичного життя, створювали власні громадські та
культурно-освітницькі організації, відкривали газети, видавництва, брали участь
у діяльності місцевих партій, жіночих, молодіжних організацій. Одним з перших
українських громадянських осередків в еміграції було братство св. Миколая, засноване
1885 р. у містечку Шепандоа (США) священиком І. Волянським. Воно здійснювало
просвітницько-місіонерську роботу, надавало допомогу емігрантам з України. У
1894 р. переселенці з Галичини та Пряшівщини організували Руський народний
союз, який з 1914 р. перейменовано в Український народний союз (УНС). Нині це
наймасовіша організація українців на Заході, яка об'єднує понад 80 тис. осіб.
УНС — громадська організація взаємодопомоги. Вона має мережу кредитних установ,
фонд соціального страхування, власні клуби, будинки відпочинку, літні табори
відпочинку тощо. УНС займається також справами освіти, культурного життя
українців США і Канади.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
