| Ekzor | Дата: Субота, 19.05.2012, 16:36 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Нового поштовху розвиткові української кооперації надала лише нова національна революційна влада. Щойно постала Українська Центральна Рада, як вже 20 березня 1917 р. нею було видано кооперативний закон, який створював правову підставу діяльності й з’їздам вітчизняним кооператорам. Визнаним лідером і теоретиком кооперативного руху вже тоді був професор М.Туган-Барановський, який став й одним з організаторів першого з’їзду українських кооператорів.
Перший Український Кооперативний з’їзд відбувся у Києві в травні 1917 р., а незабаром у серпні 1917 р. свою роботу провів вже Другий Кооперативний з’їзд. На з’їздах обговорювалися загальні робочі проблеми і опрацьовувалися плани подальшої розбудови кооперації в Україні. Одразу ж після І Кооперативного з’їзду розпочав діяльність як головна тимчасова організація всієї вітчизняної національної кооперації Український Центральний Кооперативний Комітет. Головою якого було обрано професора Михайла Туган-Барановського, а виконавчим директором став Борис Мартос.
1917 рік дав могутній поштовх розвиткові всіх галузей кооперації в Україні. За цей рік чисельність, наприклад, споживчих товариств збільшилася до 4 тисяч 873, а центром споживчої кооперації стає створена 6 травня 1917 р. організація під назвою “Дніпросоюз”, який вже на січень 1918 р. здійснював фінансовий обіг у 5 млн. карбованців. Видавав півмісячник “Кооперативна зоря”.
В середині 1917 р. створюється й фінансовий центр української кооперації з філіями в усіх великих містах країни – Український Народний Кооперативний банк (Українбанк).
Третій Український Кооперативний з’їзд відбувся в травні 1918 р. вже за нової форми української державності – Української Держави (Гетьманату) П.Скоропадського. З’їзд обміркував плани кооперативної діяльності за нових політичних обставин. Згідно його рішення у вересні 1918 р. на чолі з М.Туган-Барановським відбулися Установчі Збори Українського Центрального Кооперативного Комітету на яких було, між іншим, ухвалено заснувати Всеукраїнську Раду інструкторів та Кооперативний інститут. З жовтня 1918 р. УЦКК почав видавати ще й власний “Бюлетень”.
Нова влада, поклавши в основу своєї економічної політики збереження приватної власності і широкої економічної ініціативи, не загальмувала, а тим самим сприяла подальшому розширенню кооперативного руху в Україні. Проте, із встановленням більшовицького режиму кооперативний рух почав підпорядковуватися державним структурам. Невдовзі ж, офіційний Кооперативний комітет України 7 квітня 1920 р. скасував так звані обласні союзи, в тому числі й “Дніпросоюз”.
Зміцнішали кредитові спілки. Головно за рахунок накопичення капіталу, а разом з їхніми інвестиціями міцнів й кооперативний рух. Так, у 1918 році 3 тис. 300 кредитових спілок розпоряджалися основним капіталом у 8 млн. 500 тис. крб., а його балансова сума становила більш як 185 млн. 500 тис. карбованців. Найбільше ж розгорнулися сільськогосподарські кооперативи, які були об’єднані у 7 окружних союзів. Головний серед них, “Централ”, у 1918 р. навіть викупив за 17 мільйонів німецьких марок фабрики сільськогосподарських машин Гена.
Зростала кількість і виробничих кооперативів, хоча й темпи її були меншими за потенційно можливі. Щодо вирішення проблеми виходу української кооперації на міжнародний ринок, то у 1918 р. для репрезентації вітчизняних союзів і провадження операцій за кордоном було створено Асоціацію Кооперативних Централь Союзів України (АЦУКС). До її складу увійшли три кита тогочасної української кооперації – “Дніпросоюз”, “Українбанк” та “Централ”.
За радянської влади вже у 1920 р. кооперація потрапила під жорсткий контроль держави. Потім настав 1922 рік, коли не стало навіть паперової суверенності УСРР, а далі – голод 1922-го, колективізація, голодомор 1932-1933 рр., 1937-й... Вітчизняна кооперація народилася із зародженням національно-політичного руху, розквітла в часи його перемоги і втратила свою незалежність разом із втратою її Україною. Українська кооперація ніколи не була державною, проте завжди залишалася державотворчою, державницькою і загальнонародною.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
