| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 09:26 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Друга світова війна має колосальну історіографію мало не в кожній країні. Особливо багато писали про цю небувалу за масштабами трагедію людства у трьох головних країнах антигітлерівської коаліції - Радянському Союзі, США і Великій Британії. Даремно, однак, ми шукали б Україну у переважній більшості цих публі-кацій. Хоч від вересня 1939 р. до жовтня 1944 р. її територія була ареною битв протиборствуючих сторін, Україна завжди розчинялася у Радянському Союзі. Українська радянська історіографія винятком не була. Тільки в пострадян¬ській історіографії увага вчених почала концентруватися на сюжетах і пробле¬мах, специфічних для України 1939-1945 рр. Початковий період світової війни в радянських публікаціях майже не висвітлювався. Для радянських істориків війна починалася тільки з 22 червня 1941 р. Одним з небагатьох винятків були історичні нариси О.Самсонова "Крах фашистской агрессии. 1939-1945", підготовлені до 30-річчя перемоги. П'ять з сімнадцяти нарисів автор присвятив подіям, до яких Радянський Союз зовсім не був причетний. В українській радянській історіографії початковий період війни пов'язу¬вався з двома подіями: "визвольними походами" Червоної армії з метою вста¬новлення радянської влади на українських землях Польщі та Румунії, а також з "соціалістичними перетвореннями" в нових радянських областях. Підсумко¬ві дані про світлі сторони радянізації західних областей зосереджені у десяти¬томній "Истории Украинской ССР". У пострадянській українській історіографії достатня увага початковому періоду війни приділена в двох монографіях М.Коваля: "Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії" (К., 1995) і "Україна в Другій сві¬товій і Великій вітчизняній війнах" (К., 1999). На першій з них позначилося ідеологічне протиборство кінця 80-х - початку 90-х рр., в ході якого історики звільнялися від нав'язаних їм стереотипів. Друга книга М.Коваля є складовою частиною 15-томного видання "Ук¬раїна крізь віки". Ця монографія майже позбавлена емоційних оцінок, які час¬то бувають незваженими або невірними. У 2003 р. вийшла з друку книга В.Кучера, В.Гриневича і В.Коваля "Украї¬на у Другій світовій війні (1939-1945), яка входить у шеститомну "Політичну історію України ХХ століття" (том 3). У розділах, присвячених початковому етапу війни, використані здобутки світової історіографії.
На пальцях можна перелічити документальні видання. Найвідоміші збірники це «Преступние цели – преступние средства 1968», «Советская Украина в годи Великой Отечественной войни, 1985».
Починаючи з 70-х років поступово стала складатися група українських дослідників, які фахово спеціалізувалися винятково в галузі історіографії війни: Агапов, Вашкевич, Гриценко, Красюк, Клоков, Марущенко та ін. До того ж, практично всі їхні публікації були присвячені аналізу окремих проблем українського сегмента війни. Боротьбі ополченців Києва та Одеси в 1941 році присвятив свою працю Чеканюк.У 1942 році Супруненко підготував видання з історії УРСР у передвоєні роки та у перший період війни. На сторінках журналу «Українська література» у рубриці «Україна у вогні» протягом 1941-45 рр. було надруковано сотні матеріалів. 1948 – «Герої партизанської боротьби на Україні». Інтенсивно вивчалась тема транспорту УРСР у 1941-1945 рр. Цей розділ історіографії поповнився працями Данилюка, Панчука, Цимбала та ін.
Сучасна історіографія – Бойко, Вегеш, Гетьманчук, Косик, Коваля, Кульчицького, Сергійчук, Дробот та ін.
Ільницький «Німеччина і Україна 1934 – 1945 рр.». Праці Моммзена, Лютера (окупаційна політика у Криму), Гейєр (культурна політика).
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
