| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 09:19 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Впродовж усього існування радянської історіографії Великої Вітчизняної війни нав'язливою ідеєю було утвердження тези про рап¬товість віроломної агресії Гітлера проти СРСР. В очах радянських істориків вона не здавалася очевидною та неспростовною з огляду на існування альтернативної версії — про так звану превентивну (випе¬реджальну) війну Німеччини проти Радянського Союзу.
Незважаючи на те, що автором цієї останньої був ніхто інший, як найбільший міжнародний авантюрист і провокатор Адольф Гітлер, версія прижилася серед його однодумців. Нагадаємо, що за кілька годин до фатального вступу в свою останню війну Гітлер звернувся з відозвою до "армії вторгнення". Вона називалася "До солдатів східно¬го фронту". У ній твердилося, що виступ проти Радянського Союзу є відповіддю на "дії російських льотчиків", які нібито в ніч із 17 на 18 червня 1941 р. порушили німецький кордон (жодних документаль¬них підтверджень цього не було й немає).
У світлі навіть неповних знань про низьку боєготовність Червоної армії, нездатність її до будь-якої війни — як оборонної, так і насту¬пальної, а також з огляду на "поступливість приреченого", яку виявляв Сталін щодо Гітлера, неупереджені німецькі дослідники, передусім представники школи відомого вченого, професора Боннського універ¬ситету Якобсена, в повоєнний період практично нейтралізували версію превентивної війни Гітлера. Нейтралізували, проте не розвінчали, покладаючись на очевидну її неспроможність.
Неймовірно, але на зламі 80-х-90-х рр., в обстановці політичної кризи в СРСР та процесу перегляду й переоцінок, що розгорнувся в історіографії, вже призабута версія випереджальної війни, до якої начебто Німеччину примусив Радянський Союз своїми діями, знову виринула з небуття. Чим же можна пояснити несподівану реанімацію не підтвердженої історією гіпотези про превентивну війну? Відповідь має бути однознач¬ною. У нашому випадку подібну роль взявся грати аматор із неординар¬ним життєвим шляхом — Володимир Резун, який обрав собі гучний псевдонім Віктор (тобто, "переможець") Суворов (дефініції зайві). Його сурогатні опуси "Криголам", "День М' та інші стали бестселле¬рами для невтаємничених у загальнодоступну інформацію з історії війни Німеччини проти СРСР, виданими одинадцятьма мовами. "Я цілком свідомо архівні матеріали майже не використовую ... Моє головне джерело — відкриті радянські публікації", — хизується він. Якби, скажімо, автор "Криголама" та інших праць на тему "превен¬тивної війни" Гітлера звернувся до архівів, він знайшов би такий доку¬мент, як "Записка з плану оборони Київського особливого військового округу на 1941 р.", де "чорним по білому" сказано: "Не допустити вторгнення як наземного, так і повітряного противника на територію округу. Впертою обороною укріплень уздовж лінії держкордону щільно прикрити від мобілізування, зосередження та розгортання військ окру¬гу...
сер Алан Буллок, якого називають "найзнаменитішим серед нині живих англійських істо¬риків", у двотомній праці "Гітлер і Сталін" приділив спеціальну увагу версії превентивної війни й ... не залишив від неї 'каменя на камені . Важливо, що, спростовуючи згадану версію, Буллок оперує аргумен¬тацією ... самого ж фюрера. Як пише англійський історик, фюрер у лютому 1945 р., відчуваючи близький кінець, у думках повертався до свого "найважчого рішення" — про початок наступу на Радянський Союз. Крім аргументу, що це, мовляв, був єдиний спосіб примусити британців укласти мир, Гітлер, за словами сера Буллока, причиною нападу називає те, що Сталін нібито постійно зменшував поставки сировини, від яких залежала Німеччина. Далі Буллок пише: "Документальні свідчення підтверджують, що детальне розроблення операції "Барбаросса" не передбачало можли¬вості протистояння російському наступові...
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
| karmasinij | Дата: Середа, 01.05.2019, 23:40 | Повідомлення # 2 |
|
Кріпак
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| (Андрей Мелехов. «22 июня. Никакой внезапности не было! Как Сталин пропустил удар»: Яуза-пресс; М.:; 2012)
Позволю себе на минуту отвлечься и подчеркнуть, что воздушно-десантные войска
являлись тогда и остаются сегодня сугубо наступательным родом войск.
Согласно приложению № 8 книги Р. Иринархова «Красная Армия в 1941 году» накануне войны в РККА были сформированы пять воздушно-десантных корпусов численностью 10 400 человек (преимущественно тщательно отобранных добровольцев) в каждом. Интересно, что два из них – 2-й под командой генерал-майора Харитонова Ф.М. и 3-й – под началом генерал-майора Глазунова В.А. (в будущем – первый командующий советских ВДВ) – находились в распоряжении Одесского военного округа. 5-я бригада Родимцева и 212-я бригада полковника Затевахина (отличившаяся на Халхин-Голе) как раз и входили в отборный 3-й десантный корпус Глазунова. По одному корпусу ВДВ базировались в Прибалтике, Белоруссии и в Киевском Особом военном округе. Почему столь высокая концентрация полностью укомплектованных бригад десантников (20 800 отборных бойцов) имела место именно на южном фланге СССР? Где и как советские воздушно-десантные корпуса планировали «отражать агрессию» с помощью массовой выброски парашютистов в глубоком тылу врага, которую активно отрабатывали накануне войны?
|
| |
| |
Головна 
