| Ekzor | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 08:59 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Посилення боротьби. У 1943 р. партизанський рух на території України досяг пікової позначки й став настільки загрозливим для окупантів, що Гітлер змушений був видати спеціальний наказ №14 головному командуванню сухопутних військ "Про боротьбу з партизанами". Цей документ заслуговує на особливу увагу дослідників. У ньому, зокрема, говориться: "Партизанська боротьба, яку ведуть росіяни, стає нині дедалі більш активною. Як командири загонів використовуються генерали, із загонами встановлено постійний радіозв'язок, кур’єрське сполучення, налагоджено постачання. В оперативних тилових районах сухопутних сил нині налічується близько 80 тис. чоловік, що входять до складу партизанських загонів Наслідком цього наказу було посилення каральних заходів щодо партизанів і населення, яке їх підтримувало. У боях з карателями, а це були не тільки німецькі, а й угорські та словацькі частини, а також спецпідрозділи з місцевих жителів, так звані ягдкоманди, партизани завдавали сильних ударів як із фронту, так і по тилах та, особливо, флангах, засилаючи свої ударні групи. Вдалий маневр, лісова засідка, раптовий наскок партизанів часто означали провал усієї каральної експедиції. У червні 1943 p., зразу ж по виданні згаданого наказу Гітлера, близько 40 тис. карателів обложили на півночі Житомирщини з'єднання під командуванням О.Сабурова і С.Маликова. Три тижні тривали бої. Партизани поділилися на невеличкі загони й групи так, щоб карателі не змогли знайти головні сили. Урятувала становище випробувана партизанська тактика: уникаючи відкритих позиційних боїв, партизани весь час маневрували, мінували за собою шляхи, робили завали, влаштовувавали хитромудрі засідки, вчиняли раптові наскоки. Обидва з'єднання не тільки вийшли з-під ударів ворога, а й завдали йому великих людських втрат, знищили 12 танків, 87 автомашин і т. ін. Партизани втратили близько 100 бійців і командирів.
Партизанські краї і зони. Партизанський край – територія в тилу німецьких військ, яка була визволена та довгий час утримувалася партизанами. Партизанська зона – територія, яка контролювалася за межами партизанського краю. Українсько-білоруське Полісся стало справжнім партизанським краєм. Восени 1943 р. він охоплював близько тисячі сіл і хуторів з населенням до 300 тис. осіб. Поява звільнених від ворожих гарнізонів територій істотно поліпшила умови партизанської боротьби.
Карпатський рейд Ковпака. У міру того, як Червона Армія розгортала наступ, дії партизанів дедалі тісніше узгоджувались з операціями Червоної Армії на фронтах. Базуючись у партизанських краях і зонах у лісовій місцевості на півночі України та Білорусії і виконуючи єдиний план бойових дій, великі партизанські з’єднання почали здійснювати глибокі рейди в південно-західні і західні області, маючи метою завдавати там удари по комунікаціях і тилових об’єктах ворога й активізувати партизанський рух. Особливе місце займає рейд партизанського з'єднання під командуванням Ковпака в західні області України, який дістав назву Карпатського. Вийшовши 12 червня 1943 р. з району села Мілашевичів (тепер Лельчицького району Гомельської області Білорусі), воно з боями пройшло по території Поліської, Рівненської, Львівської, Тернопільської і Станіславської областей. У ході рейду розгромило ворожі гарнізони у Скалаті, Галичі, Солотвині, десятки разів перетинало залізниці і шосейні шляхи, форсувало річки Случ, Горинь, Збруч, Дністер, Прут. Прийшовши в Прикарпаття, партизани на Битківських і Яблунівських нафтопромислах знищили 40 діючих нафтовишок, підірвали нафтопровід і випустили понад 50 тис. т. нафти. Проти з'єднання Ковпака гітлерівці кинули 30 тисяч карателів, але партизани 11 разів виходили з оточення. 4 серпня вони розгромили гарнізон міста Ділятина (Станіславської області), проте незабаром зустрілися зі свіжими силами ворога, потрапили у нове оточення. Зав’язався запеклий бій, у якому загинув командир з’єднання Руднєв. Зважаючи на скрутне становище, партизани розділилися на сім груп і стали пробиватися з оточення. На початок жовтня 1943 р. уцілілі ковпаківці вийшли в намічений пункт – хутір Конотоп Олевського району на Житомирщині.
Рейд Федорова. Особливо своїм розмахом і результатом виділялась операція „Ковельський вузол”, яку проводило з’єднання під командуванням О. Федорова з червня 1943 р. по квітень 1944 р. Протягом 10 місяців партизани паралізували рух на Ковельському вузлі.
Рейд Наумова. 1 лютого 1943 року кінне партизанське з'єднання під командуванням М. І. Наумова виступило в рейд з району Фатеж Курської області. За 65 днів рейду з'єднання пройшло тимчасово окупованою територією Сумської, Полтавської, Харківської, Кіровоградської, Одеської, Вінницької, Київської, Житомирської областей України та Поліської області Білорусії майже 2 400 кілометрів, провело 47 бойових і диверсійних операцій; найбільш характерні з них Юнково-Сумська, Шевченківська, Андріївська. В результаті бойових дій було знищено сотні німецько-фашистських солдатів і офіцерів, а також багато військової техніки.
Рейкова війна. Під час проведення Червоною Армією великих бойових операцій - Курської битви, визволення Лівобережної України і Донбасу, форсування Дніпра й визволення Києва, щоб якнайбільше дезорганізувати тил окупантів і утруднити перекидання на фронти військ та бойової техніки, партизани головну увагу приділили масованим ударам по комунікаціях, у першу чергу по залізницях. Розгорнулася „рейкова війна”, в ході якої партизани України за шість місяців (квітень-вересень 1943 р.) вивели з ладу 576 ешелонів, а в другій половині 1943 р. вони підірвали понад 2000.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
