| Ekzor | Дата: Четвер, 03.05.2012, 20:58 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Одним з найважливіших завдань державних архівів є виявлення складу підприємств, установ, організацій всіх форм власності та фізичних осіб, у діяльності яких утворюються документи, що мають культурну цінність, та віднесення їх до джерел формування НАФ.
Необхідність зміни підходів до експертизи цінності документів та укладання списків зумовлена політичними, економічними й іншими соціальними зрушеннями в країні, збільшенням кількості юридичних осіб приватного права – власників документів НАФ, прийняттям в Україні нових законодавчих актів з архівної справи – правової основи взаємовідносин архіву з юридичними особами всіх форм власності.
Облік джерел формування НАФ ведеться за такими списками:
- юридичних осіб, які передають документи до державного і комунального архіву;
- фізичних осіб, які передають (або можуть передавати) документи до архіву;
- юридичних та фізичних осіб, які не передають документи до архіву;
- юридичних осіб, у діяльності яких не утворюються документи НАФ.
Організація роботи з виявлення або уточнення складу юридичних осіб
Робота по виявленню юридичних та фізичних осіб - джерел формування НАФ включає такі етапи: виявлення або уточнення найменувань юридичних осіб усіх форм власності, розташованих у зоні комплектування архіву; вивчення функцій кожної юридичної особи та складу документів, що утворюються в її діяльності; прийняття рішення про віднесення або не віднесення юридичної особи до джерел формування НАФ, вирішення питання про віднесення юридичної особи до відповідних списків; укладання списків.
З метою визначення якомога повнішого складу джерел формування НАФ провадиться виявлення всіх юридичних осіб, що знаходяться в зоні комплектування архіву. Ця робота здійснюється на основі інформації, отриманої у державних реєстраторів, податкових адміністраціях, в органах статистики та фінансових, територіальних відділеннях фонду державного майна. Джерелами відомостей про суспільно-політичні та культурно-просвітницькі заклади є відділи юстиції, відділи зв’язків з громадськістю при державних адміністраціях тощо.
Вивчення функцій, що виконуються юридичними особами
та складу їх документів
Після встановлення складу юридичних осіб з ними налагоджуються ділові контакти з метою проведення безпосередньої експертизи цінності. Насамперед аналізуються структура й функції юридичних осіб шляхом вивчення основних організаційних документів, що регламентують її діяльність – статутів, положень – та розгалуженість мережі підвідомчих структур і масштаби їхньої діяльності, що дозволяє визначити роль і значення певної юридичної особи в економіці, культурі, соціальній сфері конкретного регіону.
На підставі вивчення організаційно-розпорядчих документів юридичних осіб державного і комунального сектору визначаються їхнє місце і роль у системі органів управління, я також у конкретній галузевій системі.
Основні функції юридичних осіб приватного права, як і об’єднань громадян та релігійних організацій, також визначаються за організаційно-розпорядчими документами. При цьому увага звертається на особливості управління, характер взаємозв’язків з іншими юридичними особами, профіль діяльності (виробництво, посередницькі послуги, торгівля тощо), міру впливу юридичної особи на стан економіки, культури, на організацію інших сфер діяльності у регіоні. Отже, функціональний аналіз фондоутворювача є одним з найважливіших етапів експертизи цінності.
Аналіз складу організаційно-розпорядчих, планово-звітних, інформаційно-аналітичних та інших документів, що утворюються в діяльності юридичних осіб усіх форм власності, здійснюється на основі переліку типових документів та відомчих (галузевих) переліків документів зі строками їх зберігання, примірних, типових, індивідуальних номенклатур справ, інструкцій з діловодства та у тісному контакті з експертними комісіями цих юридичних осіб.
Під час проведення експертизи цінності застосовують групи критеріїв походження та змісту.
Визначальними критеріями про віднесенні юридичних осіб до джерел формування НАФ є такі: функціонально-цільове призначення фондоутворювача, повнота документування його діяльності, інформаційна насиченість, культурна цінність документації.
Критерій функціонально-цільове призначення фондоутворювача визначає місце в суспільстві, яке фондоутворювач посідає за своїм походженням (чи призначенням) з урахуванням як його особливої ролі так і типового характеру.
Критерій повнота відображення інформації про діяльність фондоутворювача визначає вивчення ступеня повторюваності документної інформації фондоутворювача державного, і комунального сектору в фондах інших фондоутворювачів, дублювання планово-звітної й інформаційно-аналітичної документації юридичної особи в фондах галузевого органу вищого рівня, а також відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування шляхом порівняльного аналізу номенклатур справ і складу документів цих фондоутворювачів. Критерій характеру і ступеня повторюваності документації дозволяє зробити висновок про приймання, у ряді випадків, документації юридичних осіб у складі фондів вищої управлінської або виробничої ланки.
Серед критеріїв змісту найважливішим є критерій значимість інформації, який безпосередньо пов’язується зі значенням функцій фондоутворювача, які він виконує у процесі своєї діяльності. А також відповідністю інформації, що міститься в документі, основним чи допоміжним функціям. Документ стає об’ктом відбору для внесення до складу НАФ, якщо він відбиває основні функції даного фондоутворювача (розпорядчу, контрольну, планування, обліку та звітності тощо).
Віднесення юридичних осіб до джерел формування НАФ
До складу джерел формування НАФ рекомендується відносити фондоутворювачів, які виконують основні функції галузі (промисловість: підприємства, що впливають на економіку даного регіону; освіта: вищі навчальні заклади, базові середні школи).
Юридичні особи, що на будь-якому рівні здійснюють функції управління, підлягають віднесенню до джерел формування НАФ.
Як правило, не підлягають віднесенню до джерел формування НАФ обслуговуючі юридичні особи. Водночас цей принцип не завжди застосовується до юридичних осіб приватного права, оскільки їхня основна частина, що охоплює, як правило, сферу торгівлі й послуг, значно впливає на економічний й фінансовий стан регіону, і тому найбільші з них можуть бути віднесені до джерел формування НАФ. До джерел формування НАФ відносять також некомерційні установи (громадські об’єднання, релігійні організації, благодійні фонди тощо), документація яких має суспільне, зокрема соціально-політичне значення.
При відборі юридичних осіб до складу джерел формування НАФ державні архіви керуються критерієм масштабу їхньої діяльності (обсяг виробництва, товарів чи послуг, розмір статутного фонду й оборотного капіталу, багатопрофільність, особлива роль у розвитку певної сфери діяльності країни або регіону, новизна продукції для країни, конкурентноспроможність, участь у загальнодержавних та регіональних програмах кооперування і розподілу праці, міжрегіональний характер діяльності). Важливе значення має й показник стабільності цієї діяльності впродовж періоду існування зазначених юридичних осіб.
Результати вивчення питання про віднесення або не віднесення юридичних осіб до складу джерел формування НАФ оформлюється складеною експертом довідкою (експертним висновком), яка представляється на розгляд ЕПК. У довідці має бути зазначено,які саме аспекти економічного, соціального, культурного, суспільно-політичного життя країни, регіону (області, району, міста) відбиваються в діяльності даного фондоутворювача, місце, яке він посідає в галузі, його роль у громадському житті, масштаби діяльності фондоутворювача тощо.
Рішення ЕПК про віднесення юридичної особи до джерел формування НАФ або не віднесення її до зазначених джерел є підставою для включення юридичної особи до відповідних списків.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
