Ekzor | Дата: Понеділок, 20.02.2012, 00:07 | Повідомлення # 1 |
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Екон теорія пізнаючи об’єктивну екон реальність, відкриває і формулює екон категорії та екон закони. Екон закон (ЕЗ) – це внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між основними протилежними сторонами, якостями, властивостями розвитку екон явищ та процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку еон системи, через які суперечність зароджується, еволюціонує і переходить у розвиненіші форми. ЕЗ виділяють залежно лише від терміну їхньої дії, що значно здрібнювало системну характеристику екон законів, сферу та механізм їхньої дії. Виділяють кілька груп законів: Група 1 – закони що діють упродовж різних історичних періодів. Серед них розрізняють закони 4 типів: 1. всезагальні ЕЗ - закони притаманні всім сусп-екон формаціям: закон економії часу, З зростання продуктивності праці, З адекватності вир відносин і характеру розвитку продуктивних сил. 2. загальні ЕЗ - діють у декількох формаціях: З вартості, З грошового обігу, З попиту та пропозиції. 3. закони що діють в межах однієї сусп-екон формації, тобто специфічні ЕЗ: З конкуренції окремих форм власності та каті палу. 4. З що діють на одній із вищих стадій або ступеней розвинутої сусп-екон формації: З монополізації капіталістичного вир-ва, З зрощування промислового капіталу з банківським, З одержавлення капіталістичної економіки, З планомірності. Група 2 – закони різних сфер сусп відтворення, тобто З безпосереднього вир-ва, обміну, розподілу та споживання: З зростання технічної будови вир-ва, З визначення вартості товарів сусп необхідним робочим часом, З вартості (основною рисою якого є обмін еквівалентів), З попиту,З привласнення середнього прибутку на рівновеликий капітал, З обернено пропорційності залежності між величиною прибутку та розміром з/п., З зростання потреб, З Енгеля, З Госсена. Група 3 – закони розвитку та функціонування окремих екон підсистем: З розвитку продуктивних сил, З поступового переходу ф-цій працівника до засобів праці, З зростання екон витрат. До законів розвитку цієї підсистеми належать: З усуспільнення вир-ва і праці, З концентрації вир-ва. До законів що відображають розвиток орг-екон відносин за умов капіталізму належать: З посилення орг-ції вир-ва. До законів що відображають розвиток госп механізму належать: З конкуренції, З пропорційного розвитку, З посилення держ регулювання, З монополістичної планомірності. Група 4 – З, що діють на різних рівнях екон системи: мікрорівні, макрорівні, метарівні та у масштабах світового госп-ва. Закони мікрорівня: З одиничного поділу праці, З зростання трансакційних витрат. Закони макрорівня: З циклічного розвитку економіки, З грошового обігу. Закони метарівні: З інтернаціоналізації вир-ва, обміну тощо, які інтенсивніше діють у межах ЕС. До законів що діють в межах світового госп-ва: З нерівномірності екон розвитку, З інтернаціоналізації обігу тощо. Група 5 – закони, що відрізняються неоднаковим ступенем об’єктивності впливу на них суб’єктивних чинників: З розвитку продуктивних сил, З техніко-екон відносин, З відносин екон власності. Група 6 – закономірності розвитку перехідних екон систем. Такими закономірностями є поступове послаблення інтенсивності та звуження сфери дії законів попередньої екон системи; становлення якісного або сутнісно нового типу екон законів та суперечностей. Екон категорія (ЕК) – це абстракція, теоретичний вислів і мисленні форми реально існуючих екон систем та притаманних їм ЕЗ у взаємодії з розвитком продуктивних сил, властивими їм об’єктивними законами, внаслідок якої формуються спільні для сусп способу вир-вам закони. До ЕК відносять: товар, в-сть, капітал, прибуток, ринок попит тощо. Вони теоретично відображають не лише сторону системи екон відносин, а її зв’язок із відповідною стороною системи продуктивних сил. ЕК рухливіші, мінливіші, ніж ЕЗ. Для ЕЗ характерний вищий ступінь пізнання людиною єдності та зв’язків явищ і процесів, вони відображають глибокі, приховані зв’язки, що виражаються у низці категорій. Розрізняють такі види ЕК: 1. всезагальні – властиві усім сусп способам вир-ва (засоби праці, предмети праці, власна праця, людина). 2. загальні – позначають розвиток спільних для кількох сусп способів вир-ва елементів екон системи (гроші, товар, ціна). 3. специфічні – відображають відносини екон власності, властиві лише 1 сусп способу вир-ва (продуктова рента, панщина). 4. особливі – характеризують розвиток відносин екон власності лише на одній із стадій сусп способу вир-ва: одержавлення економіки, інтелектуальної власності, держ планування тощо.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
|
| |