| Ekzor | Дата: Понеділок, 20.02.2012, 00:05 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Центральною категорією теорії товарного виробництва і теорії вартості, як її складової, є товар, якому історично і логічно передує категорія “благо”. Благо це все те, що укладає в собі визначений позитивний зміст, предмет, явище, продукт праці, що задовольняє визначену людську потребу і відповідає інтереси, цілям, устремлінням людей.
Специфічною формою економічного блага є товар. У такий спосіб товар, це специфічне економічне благо, зроблене для обміну. Звідси ми бачимо, що товар, це ні що інше, як продукт праці, призначений для обміну. З цього випливає, що товар, як такий володіє двома властивостями: а) Здатність задовольняти яку-небудь людську потребу. б) Придатність до обміну.
Здатність товару задовольнити ту або іншу потребу людини складає його споживчу вартість. Ця властивість властива всім товарам. Характер потреб може бути при цьому всіляким (фізичні, духовні). Різним може бути і спосіб їхнього задоволення.
Споживча вартість має три форми прояву: а) кількість; б) натуральна форма; в) якість. Останнє - це ступінь корисності даної споживчої вартості, ступінь її відповідності потреби, її придатності задовольняти потреби в конкретних умовах споживання.
Товар володіє не тільки властивістю задовольняти людські потреби, але і властивістю вступати у відносини з іншими товарами, обмінюватися на інші товари.
Здатність товару обмінюватися на інший товар виражає наявність у кожного з них вартості. Здатність товару до обміну у визначених кількісних пропорціях є мінова вартість.
Отже: закон вартості - це об'єктивний закон, що регулює зв'язки між товаровиробниками, розподіл і стимулювання суспільної праці в умовах товарного виробництва. Відповідно до даного закону, виробництво й обмін товарів здійснюються на основі їхньої вартості, величина якої виміряється суспільно необхідними витратами праці.
Свої споживчі властивості товар придбала в силу якісної визначеності тієї праці, за допомогою якого він виготовлений. Визначена праця, необхідний для виготовлення даної споживчої вартості, ми називаємо конкретною працею.
Людська праця взагалі, необхідний для створення будь-якого товару, називається абстрактною працею. Саме абстрактна праця створює вартість.
Природною мірою праці є робочий час. Але вартість створюється не просто працею, а суспільною працею, тобто величина вартості виміряється не індивідуальними витратами праці того або іншого виробника, а суспільно необхідними витратами праці.
Суспільно нормальними (або типовими) умовами виробництва є ті, при яких створюється гнітюча частина товарів даного виду. Ринок не визнає індивідуальних витрат праці. На ринку однакові споживчої вартості будуть мати ту саму вартість - на рівні тих витрат, що вважаються суспільно необхідними, тобто середніми в даних умовах.
Таким чином, одиницею суспільно необхідного робочого часу є година праці, чиненого при типових виробничих умовах. Отже, величина вартості визначається часом, суспільно необхідним для виробництва даного товару.
Продуктивність праці визначається кількістю продукції, зробленої в одиницю робочого часу. Вона виражається формулою: ПТ = ДО / У, де ПТ - продуктивність праці; К - кількість зробленої продукції; В - час, витрачений на виробництво продукції.
Таким чином, ми можемо тепер побачити, що закон вартості несе в собі наступні функції:
1. Стимулює тих виробників, у яких індивідуальні витрати праці нижче суспільно необхідних.
2. Обумовлює диференціацію товаровиробників у залежності від співвідношення їх індивідуальних трудових витрат із суспільно необхідними.
3. Стимулює зниження витрат.
4. Регулює розподіл праці по сферах виробництва.
5. Виявляється як закон цін - в основі цін лежить вартість. Його функції здійснюються як при рівності ціни з вартістю, так і при їхній розбіжності.
6. Створює основи вартісного або ринкового механізму регулювання пропорцій виробництва.
Отже вартість є суспільне, а не природна властивість речей; вона виражає собою суспільні відносини товаровиробників, опосередковане через речі. Як показує історичний досвід, стимули і тиск, створювані законом вартості, досить діючі й ефективні. І наслідки і приклади чинності закону вартості не обмежуються економічною сферою, але виявляються й у соціальній сфері.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
