| Ekzor | Дата: Неділя, 19.02.2012, 23:55 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Стимулювання - важлива складова частина менеджменту трудових процесів, яка базується на взаємозв'язку міри стимулювання праці з її кінцевими результатами, розвитком особистої та групової мотивації в досягненні мети підприємницької діяльності.
Існує загальноприйнятий поділ стимулювання персоналу за двома напрямами:
• матеріальне стимулювання:
1. заробітна праця;
2. преміювання за раціональні пропозиції;
3. преміювання за перевиконання підрозділом планових завдань;
4. участь у прибутках (дивіденди за акціями);
5. пільгове харчування;
6. доплати за стаж:
7. пільгове користування житлом, транспортом та інше.
• нематеріальне стимулювання:
==> збагачення праці (створення відповідних умов праці); => гнучкі робочі графіки; => охорона праці; => просування по службі; => участь в управлінні (власник акції); => відзнаки в роботі (грамоти, нагородження цінними подарунками, державні відзнаки) та інше.
Оплата праці виступає головним стимулюючим чинником ефективної діяльності підрозділів.
Стимулююча роль заробітної плати при бригадній праці залежить, перш за все, від правильного вибору форми її оплати, точного обліку індивідуального внеску кожного робітника в загальний результат роботи бригади, від методів розподілу колективного заробітку.
Одним з напрямків удосконалення бригадної оплати праці робітників є перехід на оплату за кінцевим результатом.
Показники оплати праці в бригаді за кінцевим результатом мають чіткий кількісний вираз і забезпечують зрозумілий для кожного робітника зв'язок його заробітку і результатів праці окремого підрозділу (для спеціалізованих бригад) чи усієї дільниці, зміни (для комплексних бригад).
Такими показниками можуть бути кількість готових виробів напівфабрикатів, вузлів і деталей (в натуральному вимірі), виготовлених членами даної бригади, прийнятих ВТК і зданих на склад чи переданих суміжній бригаді; кількість бригадо-комплектів, машинно-комплектів та інших умовних одиниць, у тому числі список деталей (зворотних одиниць), які бригада у відповідності до своєї спеціалізації повинна випустити для виготовлення кінцевого виробу підприємства; обсяг робіт в нормо-годинах, нормативні витрати на заробітну плату.
Важливе місце в організації бригадної оплати праці відводиться плануванню фонду заробітної плати.
Фонд заробітної плати робітників виробничої бригади в базовому році визначається на основі середньої заробітної плати одного робітника в базовому періоді і нормативу чисельності виробничої бригади. При нормативному методі планування фонду зарплати механізм матеріального стимулювання - робітників бригади забезпечує постійне поліпшення показників виробництва.
Обґрунтування відрядного і погодинного фонду заробітної плати на основі нормативної трудомісткості стимулює перевиконання завдань за рахунок фактичної трудомісткості робіт, активно діє на підвищення виробітку, суміщення професій, розширення зон обслуговування.
Так, доплати за професійну майстерність активізують зацікавленість робітників у підвищенні кваліфікації, освоєнні суміжних професій, наданні допомоги сусідам по робочому місцю; преміальна частина сприяє спрямуванню зусиль на досягнення таких показників, як підвищення продуктивності праці; поліпшення якості робіт, зниження валових витрат та ін.; доплати за виконання обов'язків бригадира спрямовані на підвищення його авторитету, вдосконалення управління бригадою. Змінюючи величини тієї чи іншої складової, можна забезпечити цілеспрямований вплив фонду заробітної плати на роботу всієї бригади.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
