Ekzor | Дата: Неділя, 19.02.2012, 23:49 | Повідомлення # 1 |
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Аналіз внут-го середовища під-ства здійснюється з урахуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі. Головною метою аналізу є перевірка системи господарювання під-ства в цілому, та окремих його підсистем щодо реалізації можливостей, які надає зовнішнє середовище підприємству, та запобігання й послаблення загроз, тобто виявлення сильних та слабких сторін під-ства. Аналіз внутрішнього середовища під-ства починається з аналізу “стратегічного рівня” під-ства. Аналіз “стратегічного рівня” під-ства – це порівняльний аналіз внутрішніх характеристик під-ства в порівнянні з процвітаючими під-ствами. Такий аналіз дає змогу виявити ключові, внутрішні фактори конкурентоспр-сті, що забезпечують розвиток та функціонування під-ства в умовах зовнішнього оточення. Ключові фактори конкурентоспроможності – це комбінація наявного виробничого потенціалу під-ства в поєднанні з нагромадженим досвідом його використання, що сприяє виготовленню конкурентоспроможної продукції та забезпечує існування під-ства в довгостроковій перспективі. При проведенні аналізу внутрішнього середовища необхідно провести аналіз виробничого потенціалу під-ства. Виробничий потенціал під-ства – це система взаємопов’язаних елементів (засобів, запасів, джерел), що виконують різні функції в процесі виробництва продукції та розвитку під-ства. З метою оцінки виробничого потенціалу під-ства використовують ресурсний (обліково-звітний), структурний (функціональний) та цільовий (проблемно-орієнтований) підходи. Ресурсний підхід – ц визначення виробничого потенціалу, як сукупності виробничих ресурсів, тобто це сума фізичних та вартісних оцінок його складових. Основним призначенням ресурсного підходу є визначення оптимального співвідношення між матеріально-технічними, трудовими, енергетичними, інформаційними та фінансовими ресурсами з метою досягнення максимальних виробничих результатів. Структурний підхід – це визначення раціональної структури виробничого потенціалу під-ства на основі прогресивних норм та нормативів, заданих передовими технологіями та організацією виробництва, що існують в галузі. Проблеми структурного характеру виробничого потенціалу полягають в тому, що відповідність одних елементів іншим стримує розвиток та вдосконалення потенціалу взагалі. Так, застаріле обладнання під-ства не дає змогу впроваджувати нові технології, а це в свою чергу, призводить до випуску неконкурентоспроможної продукції. Цільовий підхід – це визначення відповідності наявного потенціалу досягненню намічених цілей. Відповідність виробничого потенціалу до намічених цілей визначають за допомогою експертних оцінок, що складаються за наступною шкалою: 5 - повна відповідність; 4 – відповідність в основному; 3 – відповідність у великій кількості елементів; 2 – незначна відповідність; 1 – відповідність у другорядних елементах; 0 – невідповідність. Одержані оцінки дають змогу визначити рівень відповідності виробничого потенціалу під-ства обраним стратегіям окремих складових. Враховуючи значущість цих складових для виробничого потенціалу, що визначається експертами у відповідних коефіцієнтах, можна визначити загальну цільову оцінку виробничого потенціалу. Одержані значення дозволяють зорієнтуватись в тому, які заходи необхідно здійснити на підприємстві для забезпечення виконання стратегій.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
|
| |