Ekzor | Дата: Вівторок, 17.01.2012, 15:44 | Повідомлення # 1 |
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Володимир Кирилович Винниченко (1880 -1951). Народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветград у селянській родині. У 1901 році він вступив на юридичний факультет Київського університету і того ж року створив таємну студентську революційну організацію, яка звалась «Студентською громадою». Вступив до Революційної української партії (РУП). За її дорученням проводив агітаційно-пропагандистську роботу серед робітників Києва та селян Полтавської губернії, за що 1903 року був заарештований. Але він втік і нелегально відбув у еміграцію. За кордоном разом iз М. Грушевським видає часопис «Промінь». Одразу після Лютневої революції Винниченко переїхав в Україну і взявся до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради. Згодом очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ. Він автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. У серпні 1918 року Винниченко очолив опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського Український національний союз, рішуче наполягав на відновленні УНР. В еміграції політична кар'єра Винниченка тривала. У Відні він за короткий час написав тритомну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації» — твір певною мірою підсумковий, написаний по гарячих слідах подій. Впродовж останніх 25 років свого життя Винниченко прожив у французькому містечку Мужен. Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен. Сергій Олександрович Єфремов (1876 - 1939). Народився в с. Пальчик Звенигородського повіту на Київщині (тепер Катеринопільський район Черкаської області). Політичну діяльність розпочав у студентські роки, ставши членом Загальної української безпартійної демократичної організації. Наприкiнцi 1904 разом з Б. Грінченком, М. Левицьким, Ф. Матушевським та іншими створив Українську радикальну партію. 1905 року очолив Селянський Союз. У 1908 став одним iз засновників і активним діячем Товариства українських поступовців. Співпрацював iз багатьма українськими періодичними виданнями: «Зоря», «Правда», «Записки НТШ». У березні 1917 увійшов до складу Української Центральної Ради, а в квітні 1917 на Українському Національному Конгресі обраний заступником голови УЦР і членом Малої Ради. Займав у ньому посаду генерального секретаря міжнаціональних справ. Зi встановленням радянської влади в Україні змушений перейти на нелегальне становище й переховуватися. У липні 1929 Єфремова було заарештовано й звинувачено в організації та керівництві СВУ (Спілка визволення України). Помер 10 березня 1939 року в одному з таборів ГУЛАГу. Симон Васильович Петлюра (1879 - 1926). Народився у передмісті Полтави. З 1900 р. - член РУП. Був одним із провідних діячів української національно-демократичної революції: з березня 1917 р. — член Української Центральної Ради, з травня — голова Українського Генерального Військового Комітету, з червня — генеральний секретар військових справ. В період Гетьманату очолював Київське губерніальне земство і Всеукраїнський союз земств. Під час повстання проти гетьманського режиму у листопаді 1918 р. звільнений із в'язниці і обраний до складу Директорії УНР. З листопада 1918 р. — Головний Отаман Армії Української Народної Республіки. За його ініціативою український і польський уряди підписали у квітні 1920 р. Варшавський договір. З листопада 1920 р. керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі. Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 р. анархістом С.-Ш. Шварцбардом. Федір Петрович Швець (1882 - 1940). Народився у місті Жаботин Черкаського повіту. На з'їзді діячів українського села (6-7 квітня 1917 року) Швеця обрано членом ЦК Селянської спілки від Черкаського повіту. У червні 1917 на першому Всеукраїнському селянському з'їзді увійшов до Всеукраїнської ради селянських депутатів. 13 листопада 1918 року Швець як представник Селянської спілки разом із Володимиром Винниченком, Симоном Петлюрою, Опанасом Андрієвським, Андрієм Макаренком був обраний до складу Директорії УНР. 15 листопада 1919 року за спільним рішенням Директорії та уряду УНР Федір Швець і Андрій Макаренко виїхали з дипломатичними дорученнями за кордон, передавши всю повноту влади Симону Петлюрі. 25 травня 1920 року постановою уряду УНР Швець був виведений зі складу Директорії УНР. Жив у Празі. У 1928-1929 Швець разом з Опанасом Андрієвським і Андрієм Макаренком створили Українську Національну Раду, яка, на думку організаторів, мала об'єднати наддніпрянських українців в еміграції.. Помер у Празі.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
|
| |