| Ekzor | Дата: Четвер, 10.06.2010, 21:11 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Тимчасова комісія по перегляду давніх актів була засновано 31 травня 1843 по «Высочайшему соизволению» імператора Миколи I за ініціативою М.Максимовича як Тимчасова комісія для розбору давніх актів при Київському, Волинському і Подільському генерал-губернаторі (див. Генерал-губернаторства). Проводила пошукову діяльність в архівах державних установ, магістратів і монастирів, у приватних архівах на Київщині, Волині й Поділлі, а також, у разі потреби, у Москві, Санкт-Петербурзі, Варшаві та інших містах. На основі зібраних нею матеріалів та документів 1852 створено Київський центральний архів давніх актів.
Окрім М.Владимирського-Буданова, з комісією співробітничали багато відомих учених та діячів культури: В.Антонович, С.Голубєв, М.Дашкевич, М.Довнар-Запольський, В.Домбровський, М.Іванишев, В.Іконников, І.Каманін, В.Кордт, М.Костомаров, П.Куліш, О.Лазаревський, Ф.Лебединцев, О.Левицький, М.Максимович, Н.Молчановський, М.Рігельман, А.Стороженко, М.Стороженко, М.Судієнко, В.Щербина, М.Юзефович та ін. 1845—47 співробітником комісії на посаді художника був Т.Шевченко (окрім виконання замальовок, він також брав участь у збиранні етнографічного та фольклорного матеріалу).
Протягом 1914—21 років у зв’язку з військовими та революційними подіями видавнича діяльність Тимчасової комісії з розбору давніх актів була практично паралізована. Зокрема, в листоп. 1917 голова цієї інституції В.Іконников звертався до В.Вернадського, який очолював Комісію з навчальних закладів та установ при Міністерстві народної освіти, з клопотанням про перехід Тимчасової комісії з розбору давніх актів у підпорядкування цього міністерства. У зв’язку з цим був розроблений проект «Положення про Київську археографічну комісію», в якому було розписано організаційну структуру інституції, права й обов’язки її членів та інше. Згідно з положеннями проекту установа перейменовувалася в Київську археографічну комісію. 29 листопада 1918 було проведене ювілейне засідання Комісії з нагоди 75-ліття її заснування, на ньому відбулися вибори (вони стали останніми виборами в історії Київської археографічної комісії) її дійсних членів. У квітні 1921 на спільному засіданні Київської археографічної комісії та Археографічної комісії при ВУАН (заснованої 1919) було створено єдину інституцію під назвою Археографічна комісія ВУАН. (1852, тепер — Центр, державний істор. архів України)] й заклала джерельну базу істор.-юрид. науки. Це — пам'ятки та акти з історії укр. права (в т. ч. комплекс актових книг 16—18 ст.), літописи тощо. 1845 після ліквідації Тимчас. комітету для дослідження старожитностей (існував у Києві з 1835) на Комісію було покладено обов'язки виявляти й досліджувати археол. пам'ятки. Комісією видано фундам. багатотомні збірники джерел: «Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе» у 4 томах (1845—59; 2-е вид. 1898); «Архив Юго-Западной России», виданий Комісією для розбору давних актів, утвореної при Київському, Подільському і Волинському генерал-губернаторі у 8 частинах (1859 -1914) та ін.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- --------------------------------------------------------------------
Тимчасова комісія для розбору давніх актів, у літературі, за традицією, іменується — Київська археографічна комісія, — перша загально-українська інституція з виявлення, вивчення й публікації джерел з історії України. Вона стала осередком консолідації українських істориків Наддніпрянської України. Створена 1843 при канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора для збирання й публікації документальних матеріалів. Комісія розшукувала документи в архівах місцевих судово-адміністративних установ, магістратів, монастирів, у приватних осіб. Зібрані документи створили ядро Київського центрального архіву давніх актів (1852). У серійних багатотомних виданнях — «Памятники» в 4-х томах (1845—59; 2-ге видання: 1897—98), «Архив Юго-Западной России» у 35-ти томах (1859—1914) та інших збірках — комісія опублікувала значний масив документальних матеріалів і пам’яток з історико-культурної спадщини України XIV—XVIII століть, що створили джерельний фундамент історичних досліджень другої половини ХІХ—ХХ століть. Едиційна методика, розроблена членами комісії, організаційна структура та основні напрями її діяльності справили значний вплив на формування вітчизняної археографічної практики впродовж наступного півтора століття. У роботі АК брали участь відомі вчені — М.Владимирський-Буданов, М.Довнар-Запольський, Микола Іванишев, В.Іконников, Іван Каманін, Микола Костомаров, Олександр Лазаревський, Орест Левицький та інші. 1921 комісія влилася до Археографічної комісії ВУАН.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
