| Ekzor | Дата: Середа, 11.01.2012, 21:52 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| У Франції лютнева буржуазно-демократична революція 1848р. скинула короля Луи-Філіпа. Головною силою революції були робочий клас, ремісники, селяни. До влади приходить Тимчасовий уряд, який очолювали так звані „трьохкольорові” республіканці. Міністром закордонних справ в цьому уряді став Ламартін.
4 травня Ламартін розіслав представникам Франції за кордоном циркуляр, в якому Франція відмовлялася від війни та територіальних захоплень. Цей документ свідчив про бажання Ламартіна заспокоїти європейські держави, які з великою тривогою сприйняли звістку про революцію у Франції. Проте вже наступного дня в газеті «Прес» з'явилася інспірована Ламартіном стаття, в якій виражалося прагнення Французької республіки допомогти «пригнобленим народам», які борються за своє визволення. Продемонструвавши миролюбність Франції, автор маніфесту в той же час рішуче заявляв про претензії нового уряду: договори 1815 р. він оголошував «втратили юридичне значення в очах Французької республіки». Зокрема, Ламартін рішуче відхилив думку про те, щоб скористатися ослабленням Пруссії та Австрії внаслідок почалися там революцій для силового розв'язання польського по-1 проса. Франція шукала в царській Росію противагу зазіханням Пруссії на гегемонію в Німеччині та проектам її об’єднання, які висував франкфуртський парламент. Але основним напрямом зовнішньої політики Французької республіки був курс на співробітництво не з царизмом, а з Англією, яке направлено проти революційно-демократичного руху та робочого класу.
8 травня 1848 на засіданні Установчих зборів Ламартін виступив із звітом про свою діяльність як міністра закордонних справ. Він охарактеризував принципи зовнішньої політики Франції виходячи з історичної місії республіки, народженої в результаті Лютневої революції, і конкретної міжнародної обстановки.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
