Ekzor | Дата: Неділя, 08.01.2012, 18:15 | Повідомлення # 1 |
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Теоретичний рівень наукового пізнання характери ¬ зуется переважанням раціонального моменту - понять, теорій, законів та інших форм мислення та «мислитель ¬ них операцій». Живе споглядання, чуттєве позна ¬ ня тут не усувається, а стає підлеглим (але дуже важливим) аспектом пізнавального процесу. Ті ¬ оретіческое пізнання відображає явища і процеси з боку. Форми мислення (логічні форми) - способи від ¬ ня дійсності за допомогою взаємопов'язаних абстракцій, серед яких вихідними є поняття, судження і умовиводи. На їх основі будуються більш складні форми раціонального пізнання, такі, як гі ¬ потеза, теорія та інші, які будуть розглянуті нижче. Поняття - форма мислення, яка відображає загальні за ¬ кономерние зв'язку, істотні сторони, ознаки яв ¬ лений, які закріплюються в їх визначеннях (дефініцій ¬ ціях). Наприклад, у визначенні «людина є тварина, що робить знаряддя праці» виражений такий суттєвий ознака людини, яка відрізняє його від усіх інших представників тваринного світу, виступає фундаменталь ¬ вим законом існування і розвитку людини як ро ¬ дового істоти. Поняття повинні бути гнучкі і рухливі ¬ ни, взаємопов'язані, єдині у протилежності, щоб правильно відобразити реальну діалектику (розвиток) об'єктив ¬ ного світу. Найбільш загальні поняття - це філософські категорії (якість, кількість, матерія, суперечність і ін.) Поняття виражаються в мовній формі - у вигляді окремих слів («атом», «водень» тощо) або у вигляді сло ¬ восочетаній, що позначають класи об'єктів («економі ¬ гічні відносини», «елементарні частинки» та ін.) Судження - форма мислення, яка відображає речі, яв ¬ лення, процеси дійсності, їх властивості, зв'язки і відносини. Це уявне відображення, звичайно виражена в ¬ моє розповідним пропозицією, може бути або істинним («Париж стоїть на Сені»), або хибним («Ростов - столиця Росії»). У формі судження відображаються будь-які властивості і ознаки предмета, а не тільки суще ¬ жавні та загальні (як в понятті). Наприклад, в судження ¬ панії «золото має жовтий колір» відбивається не істотний ¬ ний, а другорядна ознака золота. Поняття і судження виступають «цеглинками» для по ¬ будови умовиводів, які представляють собою моменти руху від одних понять до інших, висловлюють процес отримання нових результатів у пізнанні. Умовивід - форма мислення, за допомогою якої з раніше встановленого знання (зазвичай з одного або декількох суджень) виводиться нове знання (також звичайно у вигляді судження). Класичний приклад умовиводу: 1. Всі люди смертні (посилка). 2. Сократ - людина (доказує знання). 3. Отже, Сократ смертний (вивідний знання, зване ув'язненням чи наслідком). Важливими умовами досягнення істинного вивідний ¬ го знання є не тільки істинність посилок (аргументів, підстав), але й дотримання правил виводу, недопущення порушень законів і принципів логіки - не лише формальною, а й діалектичної. Найбільш загальним поділом умовиводів, є їх поділ на два взаємопов'язаних види: індуктивне рух думки від одиничного, часткового до загального, від менш загального до більш загального, і дедуктивне, де має місце зворотний про-цес (як у наведеному прикладі). Розуміння - особливо в гуманітарних науках - це проникнення в зміст чого-небудь (тексту, феноменів культури і т. п.), збагнення за допомогою діалогу чужий суб'єктивності, іншої особистості (про це докладніше - в передостанній главі). Розглядаючи теоретичне пізнання як вищу і найбільш розвинену його форму, слід перш за все визна ¬ ділити його структурні компоненти. До числа основних з них відносяться проблема, гіпотеза і теорія, що виступають разом з тим як форми, «вузлові моменти» побудови і розвитку знання на теоретичному його рівні. Проблема - форма теоретичного знання, утриманням якої є те, що ще не пізнано людиною, але що потрібно пізнати. Інакше кажучи, це знання про незнайоме, питання, яке виникло в ході пізнання і вимагає відповіді. Проблема не є застигла форма знання, а процес, що включає два основних моменти (етапу руху пізнання) - її постановку і рішення. Правильне виведення проблемного знання з попередніх фактів і узагальнень, уміння вірно поставити проблему - необхідна передумова її успішного вирішення. «Формування проблеми часто більш істотна, ніж її вирішення, яке може бути справою лише математичного чи експериментального мистецтва. Постановка нових питань, розвиток нових можливостей, розглядання старих проблем під новим кутом зору вимагають творчої уяви і відображають дійсний успіх у науці». виникла проблема. Кожній історичній епосі свої характерні форми проблемних ситуацій. Наукові проблеми слід відрізняти від ненаукових (псев ¬ допроблем), наприклад, проблема створення вічного двигуна-теля. Рішення будь-якої конкретної проблеми є су ¬ мадських момент розвитку знання, в ході якого виникають нові проблеми, а також висуваються ті чи інші концептуальні ідеї, в тому числі і гіпотези. Наря ¬ ду з теоретичними існують і практичні проблеми. Гіпотеза - форма теоретичного знання, що містить припущення, сформульоване на основі ряду фак ¬ тів, справжнє значення якого невизначено і нужда ¬ ється в доказі. Гіпотетичне знання носить веро ¬ ятний, а не достовірний характер і вимагає перевірки, обгрунтування. У ході докази висунутих гіпотез одні з них стають справжньою теорією, інші відоіз ¬ змінюються, уточнюються і конкретизуються, треті отбра ¬ записуються, перетворюються в оману, якщо перевірка дає негативний результат. Висування нової гіпо ¬ тези, як правило, спирається на результати перевірки ста ¬ рій, навіть у тому випадку, якщо ці результати були негативні ¬ ми Теорія - найбільш розвитку форма наукового знання, що дає цілісне відображення закономірних та істотно ¬ них зв'язків певної області дійсності. При ¬ заходами цієї форми знання є класична механіка Ньютона, еволюційна теорія Ч. Дарвіна, теорія відносності А. Ейнштейна, теорія самоорганізується ¬ щихся цілісних систем (синергетика) і ін Будь-яка теоретична система, як показав К. Поппер, повинна відповідати двом основним вимогам: а) не-суперечливості (тобто не порушувати відповідний за ¬ кон формальної логіки) і фальсифицируема ™ - опро-вержімості, б) дослідної експериментальної платника ¬ сті . Поппер порівнював теорію з мережами, призначений.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
|
| |