Все для історика
Понеділок, 25.11.2024, 07:46
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Дискусія щодо походження Черняхівської культури - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Дискусія щодо походження Черняхівської культури
EkzorДата: Середа, 04.01.2012, 17:22 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Виявлена вона і зроблені перші узагальнену знову ж таки В.Хвойкою у 1890-1901 рр. саме на Середньому Подніпров'ї. В роботах історика В.Барана дасться ґрунтовний аналіз досліджень цієї культури на досліджуваній території [13]. Б.Рибаков стверджує що територія, де спостерігається розквіт черняхівської культури, майже повністю співпадає із землею протослов'ян - сколотських царстві охоплює середню Наддніпрянщину.
Черняхівська культура праслов'ян Середнього Подніпров'я підтверджує, що господарство їх значною мірою відрізняється як від попереднього рівня свого розвитку, так і від ведення господарства сусідніми племенами. Тут з'являється прогресивніше плужне господарство, на відміну від підсічного. Вирощене зерно зберігається в ямах-зерносховищах. З'являється новий тип помолу зерна. Археологічні пам'ятки черняхівської культури на середній Наддніпрянщині найчисельніші з поміж усіх інших культур, їх налічується понад 500. Деякі риси цієї культури (зокрема, в кераміці) збереглися до VIII ст. - періоду ранньої Русі. Про це свідчать знахідки у відповідних шарах Пастерського городища (Смілянщина). Населення середньої Наддніпрянщини в цей час жило на досить високому рівні. Скажімо розкопане помешкання черняхівської культури в селі Леськи Черкаського району складалося із житла, двох великих і чотирьох малих господарських споруд і двох ям-комор для зберігання зерна. Сутність проблеми щодо вивчення черняхівської культури зводиться в основному до двох комплексних питань. По-перше, постає проблема етнічної інтерпретації черняхівської культури, яка набула особливої гостроти у зв'язку з дискусією між прибічниками її слов'янської (антської) чи германської (готської) приналежності. В літературі окреслилися три напрямки при вивченні природи етносу черняхівських племен. Це: по-перше, - думки про їх східно-слов'янську (антську приналежність; по-друге, про східно-германську (готську) природу; а по-третє про поліетнічне походження; по-друге, це дискусія про соціальний та політичний устрій суспільства, його походження і зв'язки з наступними культурами.
Дискусія навколо проблем черняхівської культури набула, крім наукового звучання, гостре політичне забарвлення. Так, для обгрунтування расистської теорії про "чистоту германської раси", територіальних зазіхань третього рейху вчені-історики Німеччини 30-х років обгрунтували готську приналежність знахідок черняхівської культури, мотивуючи це "цивілізаторською місією готів". Найбільш рельєфно це було виражено в "Праісторії германських племен" Г. Мюллер-Кваллесом, в статті "Готи". Відповідна реакція не забарилася. Етнічна індентіфікація черняхівської культури пов'язувалася виключно із слов'янами в багатьох історичних дослідженнях радянських вчених кінця 30-х початку 50-х років. Зокрема, в працях М.Артамонова, П.Третякова, Тиханової, Б.Рибакова. Хоча в той час була добре відома концепція автохтонізму Л.Нідерле, за якою всі археологічні знахідки так званої культури "полів поховань" співпадають з ареалом розселення слов'ян, і розцінювалися як суто давньослов'янські, однак мирно співіснували з його міркуваннями при пануванні готів Германаріха над слов'янами. Переважна більшість сучасних дослідників схиляється поліетнічного характеру черняхівської культури, коли стверджується що процес формування цієї культури був надзвичайно складним. Він ввібрав у себе різні етнокультурні угрупування і розпочався ще в дочерняхівський період. Саме цей конгломерат став основою черняхівського населення, визначав вихідний рівень його економічного розвитку. На готів, які попали в це середовище в час свого переселення Прибалтики, активний вплив мали місцеві племена. З часом готи втратили власні етнографічні риси. Хоча при цьому ніхто не заперечував що в певний час готські вожді керували черняхівськими племенами або й союзом племен. Друга сторона дискусії стосується соціального та політичного устрою черняхівського суспільства. Сучасна історична наука схиляється до того, що це було ранньокласове суспільство зі складною ієрархічною структурою влади, племінних стосунків. Мав місце складний етнополітичний конгломерат з такими компонентами як великі союзи племен часів Сарматії Птоломея, окремі племена і нові політичні об'єднання типу "держави Германаріха.
Слід зазначити, що черняхівська культура на Середньому Подніпров'ї, як підтверджують архелогічні та писемні джерела, привела до суттєвих змін у виробництві та економіці. Значно вищого, ніж раніше, рівня досягає ремісництво. Провідною галуззю стає залізоробне ремесло. Широко використовувались вироби з кольорових металів. Гончарне ремесло досягло такого рівня, що продукція гончарів окремих майстерень йшла на продаж. Зокрема, це стверджує Є. Симонович, дослідивши одну з таких майстерень в селі Журавка Шполянського району. Черняхівці середньої Наддніпрянщини вміли обробляти камінь, з якого виготовляли жорна, точильні бруски, сакральні скульптури малих і великих форм, це стели, ідоли. З домашнього виробництва вділяється прядіння, ткацтво, деревообробка, а також косторізне ремесло. Та все ж головною галуззю економіки було сільське господарство.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz