| Ekzor | Дата: Середа, 04.01.2012, 17:12 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Існує кілька науково обґрунтованих гіпотез щодо походження етноніму "черкаси" і його розповсюдження як назви населення центральної України. Тут слід зауважити, що ця назва, як вказують дослідники, ніколи не вживалася щодо українців із західних територій України, Волині. А в документах, датованих 1546 роком, назва "черкаси" не розповсюджувалася і на жителів Києва. Однією з версій є припущення про вирішальне значення українсько - північно-кавказьких зв'язків, і особливо зв'язків з адигейцями та кабардинцями, що відомі під збірною назвою "черкеси". Одним із перших ввів в обіг "черкеську " гіпотезу російський історик І.Болтін. В своїй двотомній роботі з історії Росії він наводить твердження про переселення з так званих Ахматових слобід Курського князівства групи черкес із Бештау та П'ятигір'я на Середнє Подніпров'я. Зокрема, він записав: "Ахмет баскак татарский курского княжения, призвав черкес из Бештау, населил ими слободы под именем казаков. Разбои и грабежи причиняемые ими, произвели многая на них жалобы, для коих наконец Олег князь курский, разорил их жилища: многих из них побил, а прочие разбежались.
Сии совокупляся с русскими беглецами, не обретая там безопасности, ушли в Канев к баскаку, а сей по просьбе их, назначил им место к пребыванию их ниже по Днепру, где они и построили себе городок, или приличнее острожок, и назвали Черкассы, по причине, что главный их атаман да и несколько их казаков породою были черкесы..." Далі І. Болтін вказує, що з часом північно-кавказький елемент розчинився в місцевому населенні. За І. Болтіним, Черкаси засновано у 80-х роках ХІІІ ст. Цю гіпотезу поділяли історики XVIII ст. О. Рігельман, О. Шафонський, М. Антоновський, однак час переселення, а відтак і виникнення міста Черкас, вони називали інший. Про розбої "бесерменів" в Курському і Липецькому князівствах є записи у Вокресенському літопису і датуються вони 80-ми роками XIII ст., на що вказує М.Карамзін [7,90], але там не описується переселення їх на будь-які інші землі. Посилаючись на літописи, Ахматові слободи описує також С Соловйов, але й він не вказує, що переселилися вони на Подніпров'я.
Все це викликало у значної частини істориків сумніви щодо достовірності розміщення на Курській землі черкеських слобід, тим більше, що не вдалося підтвердити їх існування і в результаті археологічних розкопок. Відомий російський історик М. Карамзін висунув іншу гіпотезу. Він вважав, що припущення І. Болтіна та В.Татищева про переселення частини черкесів на Подніпров'я є вигадкою. Він схилявся до думки, що черкаси це не що інше, як торки і берендеї, і місто було "названо их именем". Історик наводить тут відомий запис у Воскресенському літописі про те, що чорних клобуків називали черкасами. искусію навколо цих двох гіпотез продовжили інші історики минулого століття. Зокрема, Д. Бантиш-Каменський дотримувався північно-кавказької версії етноніма "черкаси". Він свою думку обґрунтовує схожістю українських козаків з народами Північного Кавказу в побуті, звичаях. Історик також підтримує думку про те, що переселенці швидко асимілювалися з місцевим населенням, передавши йому свою назву "черкеси".
Відомий російський історик М. Полєвой категорично заперечував черкеську версію походження етнотопоніма "черкаси", заперечує він і версію М. Карамзіна про походження цієї назви від торків та берендеїв. Він вважав, що пояснення до Воскресенського літопису "чорныя клобуки иже зовымия черкасы" це пізніша вставка, якої немає в інших списках цього літопису. М.Полєвой висуває свою версію походження слова "черкаси" від турецьких слів "чер" (дорога, шлях) і "керм'як" (перерізати, відрізати). Видатний український історик та етнограф М. Максимович, відстоюючи думку про місцеве походження українського козацтва, вважав, що на формування місцевого населення, тобо "черкас", мав певний вплив північно-кавказький елемент. Тобто, виникнення етноніма "черкаси" М. Максимович поєднує з назвою міста. Перші згадки про саме місто Черкаси вчений відносить до часів Гедиміна близько 1320 року.
В історичній науці на сьогодні існує принаймі п'ять чітко окреслених точок зору на час виникнення міста Черкаси. До першої з них слід віднести роботи групи дослідників, краєзнавців (сутність поглядів цієї групи найбільш аргументовано виклав С.Рець в серії публікацій в газеті "Черкаська правда" за 1982 рік, а також в публікаціях 1996 року) вважає що час виникнення міста слід віднести до IV-VI ст. н.е. оскільки перші археологічні знахідки на території міста відносяться саме до цього часу. С.Рець досконало вивчив природні особливості розташування міста і вважає, що існує фортифікаційна спрямованість річкових терас, що, на його думку підтверджує це припущення.
Однак археологічні знахідки, що є у розпорядженні істориків, не можуть пітвердити існування тут в ті далекі часи саме міста, а не мисливського поселення, відсутні також і писемні згадки, що зводить цю думку до рівня припущення.
Друга точка зору (сутність її була викладена краєзнавцем Сердюком А.В.) полягає в припущенні, що місто виникло наприкінці XI ст., або ж у XII ст. в період, коли тут перебували чорні клобуки. Дослідники обгрунтовують свою версію записом у Воскресенському літописі, про те, що чорних клобуків називали черкасами.
Однак і ця версія не знаходить археологічного підвердження. Вже згадувалалося, що існує певний сумнів щодо вказаного запису, оскільки це могло бути дописано в коментар до літопису значно пізніще.
Не менш значима третя точка зору (автори - подружжя Сизоненків Ф.П. та Г.С.), в ній називався час появи міста в період будівництва Ярославом Пороської лінії міст у 1032 році. Однак ця версія також не знайшла ні писемного ні археологічного підвердження.
Четверта версія відносить нас до кінця XIII ст., тобто в часи переселення в ці місця черкес із так званих Ахматових слобід. її послідовним прихильником був М.Фесенко.
І, нарешті, п'ята точка зору (Тканко О., Найден Є.) називає часом заснування міста кінець XIV ст., тобто час запису в офіційних литовських документах. Саме ця точка зору була внесена в історичні довідники, а також в "Історію міст і сіл Української РСР".
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
