| Ekzor | Дата: Субота, 24.12.2011, 21:17 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| ПЕРША СПРОБА реорганізації архівної справи, яка б усувала монополію відомств на документи, мала місце ще на початку ХІХ ст. 1820 р. барон Г. Розенкампф передав до Дер¬жавної ради план щодо поліпшення упорядкування архівів. В його основі була ідея централізації архівів Москви і Петер¬бурга, об'єднання їх у єдиний державний архів. Передбачалося створити для управління об'єднаними архівними фондами Голов¬не управління архівами, яке б підпорядковувалося Державній раді. Йшлося й про необхідність фахової підготовки архівістів. Активізація архівного руху наприкінці 60-х років ХІХ ст., усвідомлення необхідності реформування архівної справи зумовлювалися, з одного боку, загрозливим розмахом нищення документів, з другого - зростанням інтересу до архівів у зв'язку з розвитком історичної науки і потребами суспільного життя. Новий проект архівної реформи запропонував начальник МАМЮ М. Калачов. На першому Археологічному з'їзді у Мос¬кві (1869) він зробив доповідь про катастрофічний стан архівіву Росії і загибель архівних документів. Другий Археологічний з'їзд (1871) розглянув і схвалив пропозиції М. Калачова щодо реформування архівної справи. Архіви, на думку вченого, мали поділятися на поточні, довідкові при кожній установі й цен¬тральні історичні.
М. Калачов пропонував створити в Петербурзі Головну архівну комісію, яка б відала всі¬ма архівами Росії і визначала порядок розбирання і знищення архівних матеріалів.
Для детального опрацювання реформи та її втілення 1873 р. при Міністерстві народної освіти під головуванням М. Калачова було створено комісію, яка проіснувала до 1885 р. До основних напрямів її діяльності належали врегулювання питань знищення архівних документів, вироблення правил їх зберігання, обсте¬ження за спеціальними анкетами архівів, розгляд питань, по¬в'язаних зі створенням центральних історичних архівів у про¬вінції, вивчення досвіду архівного будівництва за кордоном, під¬готовка спеціалістів для роботи в архівах. Важливим результа¬том діяльності комісії М. Калачова було створення в Петербурзі Археологічного інституту як першої науково-навчальної уста-нови, що займалася професійною підготовкою архівістів
З ініціативи Археологічного інститут архівної роботи залучались наукові
сили в провінції. Результатом такої ді¬яльності була організація губернських учених архівних комісій. За задумом М. Калачева, губернські учені архівні комісії мали функціонувати у містах, де передба¬чалося створити місцеві центральні історичні архіви. До обо¬в'язків архівних комісій, які виникли після урядового закону 1884 р., входило розбирання справ і документів, призначених до знищення в губернських і повітових архівах різних відомств, виділення з них матеріалів, важливих в історичному відношенні, складання описів і покажчиків, передання документів на збері¬гання до місцевих історичних архівів.
При деяких учених архівних комісіях (їх налічувалося близь¬ко 40) створювали історичні архіви. Архівні комісії були у ві¬данні губернатора і, відповідно, Міністерства внутрішніх справ.
Одні з перших комісії було створено в Україні, зокрема Таврійську учену ар¬хівну комісію (1887). 1896 р. започаткувала роботу учена архівна комісія в Чернігові, а 1898 р. - в Херсоні, але через брак кадрів остання так і не змогла розгорнути свою діяльність, проіснувши лише до 1910 р. 1903 р. було засновано комісії в Полтаві та Ка¬теринославі, 1914р.. створено архівну комісію в Києві, 1915р.-Харкові
Ускладі губернських учених архівних комісій працювали відомі історики, краєзнавці, фахівці-архівісти: О. Лазаревський, П. До¬рошенко (Чернігів), І. Павловський, Л. Падалка (Полтава), В. Біднов, Я. Новицький, В. Пічет, Д. Яворницький (Катери¬нослав), І. Каманін, М. Петров, В. Іконников (Київ).
Губернські учені архівні комісії висунули програму організа¬ції центральних архівів у кожній губернії, якою архівним комі¬сіям відводилася керівна роль у створенні центральних губернських архівів
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
