| Ekzor | Дата: Четвер, 16.06.2011, 21:47 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| На кінець XIX - початок XX ст. населення нашої планети становило близько 1 млрд. 300 млн. чоловік. Найбільш населеною була Азія - понад мільярд жителів, У Європі проживало 300 млн. чоловік, а у Північній Америці (США та Канада) -81 мільйон. Території, зручні, для землеробства, становили трохи більше чверті суші. На них проживало до 9/10 населення світу, яке займалося в пере важній більшості сільським господарством, у 1900 р. міські жителі сила..дали лише 10% населення. І тільки в 360 містах воно перевищувало 110 тисяч. На початку XX ст. політична карта світу зазнала значних змін. Невелика група економічно найрозвинутіших: країн завершила колоніальний поділ світу. В 1900 р. Їх володіння становили близько 54, 9% всієї площі землі, на якій проживало понад 35% населення. Найбільшою метрополією була Великобританія. Жителі її колоній складали близько 70% усього населення колоній, французьких '- 9, 5%, німецьких - 2, 3%, - доля промислового виробництва перевищила долю виробництва сільськогосподарської продукції.. Світове промислове виробництво з 1871 до 1913р. зросло майже й 5 разів, а обсяг торгівлі-майже в чотири рази. Ширше використовується наймана праця - тепер вона охоплює не лише виробництво, а й будівництво транспорт, сферу послуг, сільське господарство тощо. У Німеччині переважали картелі і синдикати, у США - трести і концерни. У цей час банки переростають із скромної ролі посередників у монополістів. Вони розпоряджаються майже всім.грошовим капіталом, а також великою частиною засобів виробництва і джерел сировини в своїй країні і ряді інших держав. Контроль за господарським життям країни потрапляє до рук всесильної фінансової олігархії. Переважна мама цінностей зосереджується в руках незначної кількості магнатів капіталу. Фінансова олігархія підпорядковує собі весь державний апарат, спрямовує внутрішню, зовнішню політику урядів. для періоду, коли країни вступили в індустріальне суспільство, з пануванням монополій, типовим став вивіз капіталу. Особливо до відстаючих країн, де гостро бракувало власних коштів, а земля, робоча сила та сировина були дуже дешевими. Лише протягом перших 13 років XX ст. капіталовкладення провідних держав зросли вдвічі. Вивіз капіталу відбувався нерівномірно. Чільне місце в цьому належало Великобританії. На 1900 р. її зарубіжні Інвестиції складали 20 млрд. доларів, Франції - 10 млрд, , Німеччини - 3, млрд., а США - тільки 0, 5 млрд. доларів. Вивіз товарів та капіталу зв'язав більшість, регіони з європейськими центрами промисловості й банками. Була сформована система світового господарства. У більшості, країн Західної Європи, та -Північної Америки в цей час Існували політичні свободи, діяли парламенти, визнався принцип розподілу влад. --, ;. : з більшою чи меншою повнотою їх державний устрій відповідав доктрині народного суверенітету: верховна влада (суверенітет.) належить народу, який. здійснює її вибираючи, своїх представників у. центральні та місцеві органи влади.
В республіках і в конституційних монархіях (наприклад у Великобританії) існував парламентський режим. Парламенти мали законодавчу владу, видавали закони, визначали бюджет. Виконавчу владу здійснював уряд (кабінет або рада.міністрів). Уряд очолював президент або прем'єр-міністр.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
