Все для історика
Неділя, 01.12.2024, 13:15
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Індустріалізація, колективізація, культурна революція в СРСР - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Індустріалізація, колективізація, культурна революція в СРСР
EkzorДата: Четвер, 16.06.2011, 21:38 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Отже, в 1929 р. сталінське керівництво намагалося здійснити справжній «стрибок» в індустріалізацію. У своїй основі «стрибок» був авантюристичним, оскільки цифри, що були переглянуті, бралися «зі стелі», вони не були підкріплені відповідними ресурсами, сировиною, виробничими потужностями. При здійсненні індустріалізації широко застосовувалися методи позаекономічного примусу. Формувалася нова система управління економікою, в результаті чого виникла велика кількість галузевих наркоматів. Кожен наркомат перетворився на повного хазяїна своєї галузі, в своєрідну «надмонополію». Сталінська пропаганда твердила, що робітник перетворився в хазяїна своєї країни, а насправді він був повністю відчужений від засобів виробництва. Завдання індустріалізації були дійсно грандіозні і пропаганда зробила свою справу: серед широких верств робітничого класу справді існував непідробний ентузіазм. Якщо ж знаходилися в робітничому середовищі інші настрої, їх вважали наслідком роботи «класово-ворожих елементів». Проти них застосовувалися репресивні заходи. За роки першої п´ятирічки в СРСР були побудовані такі промислові гіганти, як Сталінградський, Челябінський, Харківський тракторні заводи, автомобільні заводи в Нижньому Новгороді і Москві, металургійні комбінати в Магнітогорську і Кузнецьку, створені нові галузі промисловості, виникли нові промислові міста та індустріальні райони. Однак через надмірне форсування індустріалізації, через той самий «стрибок», здійснення якого почалося без врахування економічних реалій, економіка зазнала значних втрат і збитків. У доповіді на об´єднаному Пленумі ЦК і ЦКК ВКП (б) 7 січня 1933 р. Сталін оголосив п´ятирічку виконаною за 4 роки і 3 місяці, хоча це було не так. По багатьох показниках важка промисловість так і не вийшла на той час на рівень, передбачений навіть початковим варіантом першого п´ятирічного плану, а легка промисловість і сільське господарство були «принесені в жертву» важкій індустрії. Значно погіршилася робота транспорту, знизилися реальні доходи і рівень життя населення. Знаючи реальні результати першої п´ятирічки, сталінське керівництво було змушене в 1933-1934 роках значною мірою ско-ригувати другий п´ятирічний план. Він був більш збалансований: капіталовкладення направлялися переважно на завершення початих раніше побудов. У сільському господарстві партійне керівництво перейшло в 1929 р. до політики «суцільної колективізації» — тобто силового насадження зверху системи колгоспів. Колгоспи мали стати зручною формою експлуатації села, оскільки через них селянство можна було легко тримати в покорі. Наприкінці 1929 р. почався також процес «розкурку-лення» — позбавлення заможних селян їхньої власності та переселення у віддалені райони Півночі та Сибіру. В ході розкурку-лення почали вперше застосовуватися позасудові репресії, коли справи розглядали так звані «трійки»: перший секретар райкому партії, голова райвиконкому і начальник місцевого відділення ДПУ Число розкуркулених доходило до 15% селянських господарств. До 20% становили ті, кого позбавили виборчих прав. З початку 1930 р. «суцільна» колективізація почала здійснюватися форсованими темпами. Виникло «соціалістичне змагання» між окремими районами, дехто збирався вже навесні того ж року відрапортувати про виконання завдання партії. Виникла велика кількість нежиттєздатних колгоспів-комун з усуспільненням навіть домашньої птиці, колгоспів-гігантів з десятками тисяч гектарів орних земель. У відповідь на ці заходи селяни почали масовий забій худоби, аби тільки вона не потрапила у колгоспи. Багато було повідомлень про підпали, терористичні акти, масові селянські виступи. Виникла загроза зриву весняної сівби. Тому 2 березня 1930 р. у газеті «Правда» з´явилася стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів», в якій вказувалося на серйозні помилки на селі, а саме: принципу добровільності при вступі до колгоспів і відмова від врахування різноманітності обстановки в різних регіонах. У помилках «вождь» звинуватив лише місцевих партійних керівників. Новим ударом по селу в 1932-1933 pp. був голод, який охопив Поволжя, Північний Кавказ та Україну. 7 серпня 1932 р. був прийнятий «Закон про охорону соціалістичної власності», який вводив за розкрадання колгоспного майна вищу міру — розстріл з конфіскацією майна, а за пом´якшуючих обставин — позбавлення волі на строк не менше 10 років з конфіскацією майна. Амністія по таких справах заборонялася. У народі його назвали «законом про п´ять колосків». Отже, репресії на селі посилювалися, в той час як голод уже охопив значну кількість зернових районів. Він був викликаний штучно через встановлення непомірних планів хлібозаготівель, виконання яких намагалися здійснити примусово з винятковою жорстокістю. В Україні число жертв голоду становило 7-10 млн осіб, у Казахстані — близько 2 млн. Культурна революція в СРСР - сукупність змін у духовному житті суспільства, здійснених в СРСР в 20-30-і рр.. XX ст., «Складова частина соціалістичного будівництва, створення соціалістичної культури». Термін «культурна революція» введений В. І. Леніним в 1923 році в роботі «Про кооперацію»: «Культурна революція - це ... цілий переворот, ціла смуга культурного розвитку всієї народної маси»

http://vkontakte.ru/id18182352
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz