| Ekzor | Дата: Четвер, 16.06.2011, 20:29 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| 1. Ренесансна культура заснована на двох джерелах — антична класична спадщина і спадщина “темних віків” середньовіччя. Темні віки – це IV ст., переселення народів, розпад Західної Римської Імперії, криза в економіці та політиці. Занепад культури та освіти, безграмотність. 2. Антропоцентризм – риса філософії Відродження . До цього часу людина не була самодостатньою, а мала значення тільки у своєму ставленні до Бога (поняття гріха і вічного спасіння, якого не можна досягти, спираючись лише на власні сили). А гуманістична філософія Відродження цікавиться передусім земним призначенням людини. Людина є центром Всесвіту і метою всіх подій 3. Пантеїзм - Бог ототожнюється з природою, а природа і людина обожнюються (Микола Казанський – 1401-1464). Бог не творить світ, а стає його вічним супутником. Людина прирівнюється до Бога. 4. Гуманізм — визнання людини найвищою цінністю в світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей. 5. Зорієнтованість на “омоложення” і регенерацію часу. Повсюдно розповсюджене почуття юності, молодості, початку. Юність Відродження повинна бути вічною, бо античні боги, котрим намагалися наслідувати люди Ренесансу, ніколи не старіли, не підкорялися впливу часу.
Характерними ознаками культури Ренесансу були такі: 1) Світський, нецерковний, характер культури Відродження, що було наслідком секуляризації (звільнення) суспільного життя загалом. 2) Відродження інтересу до античної культурної спадщини, яка була майже повністю забута у середні віки. 3) Створення людської естетично-художньої спрямованості культури на противагу релігійній домінанті у культурі середніх віків. 4) Повернення у власне філософських дослідженнях до античної філософії і пов'язана з цим антисхоластична спрямованість філософських вчень Відродження. 5) Широке використання теорії "подвійної істини" для обґрунтування права науки і розуму на незалежне від релігії і церкви існування. 6) Переміщення людини як основної цінності у центр світу і в центр філософії, літератури, мистецтва та науки. Термін Відродження першим почав вживати Джорджо Вазарі - італійський художник XVI ст., учень Мікеланджело і перший дослідник сучасного йому мистецтва, автор книги “Життєписи найбільш знаменитих живописців, ваятелів і зодчих ”. Франческо Петрарка (1304—1374), Данте, Джованні Боккаччо (1313—1375), Франсуа Рабле (1494—1553), Мігельде Сервантес (1547—1616), Карпіо Лопе де Вега (1562—1635).
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
