| DANTE | Дата: П`ятниця, 31.05.2013, 13:01 | Повідомлення # 1 |
|
Ремісник
Група: Користувачі
Повідомлень: 56
Статус: Offline
| . 27 травня 1644 р. в грандіознійбитві біля Великої Стіни об'єднане маньчжуро-китайське військо під цинськими
знаменами розгромило армію Лі Цзичена. 6 червня того ж року, взявши Пекін,
маньчжури проголосили імператором об'єднаної маньчжуро-китайської імперії Цин
малолітнього сина Абахая Шуньчжи (Ши-цзун, 1643 - 1661). На 268 років (1644 -
1912) Китай втратив свою національну державність. Окупантів народне визнав і боровся проти них ще 40 років, але середньовічний Китай помер, а
новий не народився, тому сил для опору не вистачило. У 1645 р. маньчжуриостаточно розгромили армію Лі Цзичена, а сам селянський вождь загинув у бою. У
1646 - 1647 рр. після низки поразок було знищено армію Чжан Сянь-чжуна, після
чого інтервенти крок за кроком завойовували безкрайній для них Китай. Останньоюспробою звільнитися від іноземного ярма став заколот сумнозвісного У Саньгуя,
який тепер сам захотів стати імператором незалежного Китаю; але повстання, яке
він очолив у Південному Китаї в 1673 р., завершилося поразкою у 1681 р.
Невдаха-генерал помер, не доживши до повного краху своїх честолюбних задумів. А
коли 1683 р. маньчжурський десант захопив й окупував Тайвань (вигнавши звідти
європейців), завоювання Китаю маньчжурами завершилося. Наслідки навалибули жахливими. Маньчжури лютували не згірше монголів. Від агресії загинуло 10
млн китайців, а в країні було встановлено окупаційний режим національного
гноблення. Жорстоких утисків зазнала китайська культура, яка уже на схилі
мінської епохи переживала явний регрес. Так, улітературі на зміну романам-епопеям прийшли явно деформовані естетичні канони:
найвідомішим твором початку XVI ст. був еротико-побутовий анонімний роман
“Цзінь, Пін, Мей” з явним ухилом до порнографії._ Відповіддю наманьчжурське поневолення стало поширення патріотичного “езопового” стилю у
класичному китайському живописі (Юнь Шоупін, 1633 - 1690), а в літературі -
поява сатири. Прикладом цього жанру можуть слугувати фантастичні за формою, але
сатиричні за змістом новели Пу Сунліна (1640 - 1715), який в коротких оповідях,
що розглядалися як “читання для відпочинку”, досяг рівня високої прози.
Жорстоких утисків зазнала китайська наука, особливо в галузі історичних знань. Сутінкисередньовіччя були кривавими для “Піднебесної”, але, навіть перебуваючи на
зламі епох, Китай не міг сподіватися, що в наступні часи його історія зміниться
на краще.
|
| |
| |
Головна 
