| Ekzor | Дата: Вівторок, 18.01.2011, 14:47 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Християнство виникло в другій половині І ст. в одному зі східних районів Римської імперії — Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Християнство виникло як відгалуження іудаїзму, у якого воно успадкувало, насамперед, визнання Старого завіту — найдавнішої частини Біблії. Великий вплив на християнство (почин. з II-III ст. н.е.) мали ідеї Філона та Сенеки. Александрійський філософ Філон висунув ідеї про природжену гріховність людини, про необхідність урятування душі за допомогою аскетизму та страждання. У римлянина Сенеки християнство запозичило етичні ідеї про рівність людей перед Богом, урятування душі як мету життя, презирство до земного життя, про любов до ворогів, покірність долі. Общини первісного християнства (до ІІ ст.) складалися з бідних елементів. Представників заможних класів були одиниці, і вони не відігравали особливої ролі в общинах. У цьому розумінні первісне християнство було релігією пригноблених. Церкви, — у сучасному розумінні як окремої будівлі для збирання членів общин — не було. У період раннього християнства (2-4 ст.) в общини дедалі більше почали вливатися заможні люди, які утворювали всередині общин особливий соціальний прошарок і поволі захопили керівництво ними. Християнські общини, які почали називатися парафіями, об'єдналися в значніші одиниці — єпископії на чолі з єпископами та митрополії на чолі з митрополитами. Таким чином, це стало початком виникнення церковного духівництва, і з часом відбувалось закріплення такого порядку речей. У період пізнього античного християнства (4-5 ст.) рабовласницький клас у своїй головній масі приєднався до християнської релігії. За імператора Костянтина (323 — 337 рр.) християнська релігія перетворилася на державну, вона користувалася економічною, політичною та ідеологічною підтримкою держави. Значною подією в історії християнської церкви був перший Вселенський собор, тобто з'їзд духовенства, який відбувся в 325 р. у Нікеї (Мала Азія). Собор був названий Вселенським тому, що на ньому було представлене вище духовенство всієї імперії тих часів. Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження. Також був складений символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським, і зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської.Собор також установив час святкування Пасхи у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
