Програма з історії України 9-й клас (52 год) - Форум
Все для історика
Середа, 07.12.2016, 11:33
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Програма з історії України 9-й клас (52 год) - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » Програма з історії України 9-й клас (52 год)
Програма з історії України 9-й клас (52 год)
WARNINGДата: Неділя, 09.06.2013, 09:21 | Повідомлення # 1
Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Репутація: 1
Статус: Offline


Дата
проведення
уроку


К-ть годин


Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів





 


1


ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і
структурою курсу. Розподіл території України між двома імперіями на Східну
(Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи
аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства.
Українське національне відродження.


Учень/учениця:   

хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України, із
загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку;
показує на карті території розселення українців та територіальні
зміни наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.;
зіставляє їх із сучасними кордонами України;
пояснює, які тенденції розвитку українського суспільства домiнували у ХІХ ст.,
що таке ринкові відносини, що таке індустріальне суспільство;
називає причини кризи аграрної цивілізації.




 


2


Тема1.ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ.
ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Від етносу до нації; від Малоросії
та Галицької Русі до України. «Українське питання» — проблема панівних націй.
«Український проект».
Чим поняття «українська нація»
відрізняється від понять «українська народність» або «український етнос». Які
характеристики їх визначають. Староукраїнство і українство Нового часу. Історична
пам’ять — найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.
Значення фольклору та етнографії в
дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин
української окремішності. Початок академічного (наукового) етапу українського
визвольного руху.
Російська панславістська, польська
федеративна і українська слов’янофільська теорії.
Шляхи мобілізації української нації
в умовах модернізаційних трансформацій суспільства. Ідея соборності
українських земель. Релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні.


Учень/учениця:   

виявляє розуміння понять «етнос», «народність», «нація»;
орієнтується у визначеннях «український проект», «російський і польський імперські
проекти»;
описує і порівнює стан українського питання в межах Російської і
Австрійської імперій, різниці суспільно-політичних прав українського
населення та сусідніх прийшлих російської та польської націй;
визначає мотиви дій української еліти по виокремленню українських національних
інтересів;
аналізує та узагальнює діяльність провідників українського руху першої
половини ХІХ ст. — етнографів, фольклористів, істориків, громадських і
церковних діячів, їхні твори, що підносили значення народу, його права
керувати суспільним життям на своїй території;
зіставляє історичні і літературні джерела, визначаючи програмні цілі ідейних
керівників національного руху;
здійснює критичний аналіз джерел та інтерпретує теоретичні постулати лідерів
українського руху;
характеризує зміст програмних ідеологічних творів: «Малоросійські пісні...»
М. Максимовича, «Закон Божий» М. Костомарова та ін.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 




 


6


Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ
ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.

Українські землі у складі
Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний
поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення
буржуазних рис повсякденного життя у побут мешканців міста і села. Життя
великих міст.
Включення західноукраїнських земель
до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та
регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне
та соціальне становище українського населення. Зміни у побуті, стилі та
традиціях життя міста і села.
Вплив міжнародних відносин на
розвиток українських земель в першій третині ХІХ ст. Україна в
Російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. та Російсько-французькій війні 1812
р. Азовське козацьке військо.
Початок національного відродження.
Національна ідея в суспільно-політичному русі України. «Історія русів».
Українська автономістська ідея. Новгород-Сіверський гурток. Українське
культурне відродження на Слобожанщині.
Поширення ідей Просвітництва у
Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна
ідея в середовищі греко-католицьких священиків. «Руська трійця».
Масонство в Україні. Україна в
програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське
повстання 1830—1831 рр. і Україна.


Учень/учениця:   

визначає хронологічну послідовність подій періоду;
показує на карті українські землі у межах імперій; на основі
карти порівнює політико-адміністративний устрій українських земель у
складі Російської імперії з політико-адміністративним устроєм українських
земель у складі Австрійської монархії; показує на карті територіальні
зміни;
описує та порівнює становище українського населення та риси повсякденного
життя українців у складі Російської та Австрійської імперій;
визначає цілі (мотиви) участі українців у війнах за їхніми діями;
аналізує та узагальнює історичні факти, визначає причини, сутність і
наслідки піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного
рухів;
зіставляє дані історичних та літературних джерел для аналізу програмних позицій
антиурядових організацій;
здійснює критичний аналіз джерел та інтерпретує події, подані в історичних
документах;
характеризує зміст і значення «Енеїди» та «Русалки Дністрової».




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 




 


7


Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Сільське господарство.
Початок промислової революції.
Формування фабрично-заводської промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої
торгівлі. Одеса. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.
Повсякденне життя. Соціально-економічне
становище українського населення під владою Австрійської та Російської
імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та
військових поселенців.
Селянські виступи під проводом
У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 р. Селянські виступи в Галичині,
Буковині, Закарпатті.
Утворення Кирило-Мефодіївського братства.
Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце
Т. Шевченка в українському національному відродженні. П. Куліш.
М. Костомаров. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від
сусідніх національних спільнот: поляків і росіян.
Національно-визвольний рух на
західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській
імперії. Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського
і південнослов’янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської
ради. Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь українців у
виборах до австрійського парламенту.


Учень/учениця:   

визначає хронологічну послідовність подій періоду, хронологічно співвідносить діяльність
Кирило-Мефодіївського братства та національно-визвольний рух на
західноукраїнських землях під час революцій 1848—1849 рр. у Австрійській
імперії та інших країнах Європи;
пояснює на основі карти економічні та соціальні процеси (наприклад,
господарська інфраструктура, спеціалізація регіонів, особливості становища
населення у зв’язку з економічним розвитком тощо), показує на карті території,
охоплені антикріпосницьким рухом; показує на карті й співвідносить території,
охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними
подіями у країнах Європи;
порівнює соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та
явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії;
характеризує та оцінює особливості розвитку сільського господарства,
промисловості й торгівлі даного періоду;
доводить, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило
до посилення національного та соціального гніту тощо;
визначає та характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки
протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог
національно-визвольного руху;
порівнює мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х років ХІХ ст. в
українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських
народів під час революцій;
дає власну оцінку діяльності У. Кармелюка, Т. Шевченка,
Кирило-Мефодіївського братства та значення подій 1848—1849 рр. на
західноукраїнських землях.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 




 


3


Тема 4. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Особливості розвитку культури.
Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Київський та Харківський
університети. Гімназії. Рішельєвський та Ніжинський ліцеї. Наука. Видатні
вчені.
Нова українська література і театр
як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський,
Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є.Гребінка.
Музика, образотворче мистецтво і
архітектура в пошуках українського мистецького стилю.
Традиційно-побутова культура у селі
та місті. Релігійне життя. Доля української жінки.


Учень/учениця:   

показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком
освіти, науки та мистецтва;
визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища,
процеси та пам’ятки культури цього періоду;
описує явища культурного та духовного життя;
порівнює ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури, із сучасними
державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;
оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 




 


5


Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Вплив аграрної реформи уряду
Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях.
Селянська реформа 1861 р. у Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському
господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.
Поширення вільнонайманої праці.
Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст
і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Родини
Яхненків і Симиренків.
Реформи адміністративно - політичного
управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній
структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя.
Початок трудової еміграції.


Учень/учениця:   

хронологічно співвідносить (синхронізує) модернізаційні процеси в
українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах;
на основі карти описує і характеризує модернізаційні процеси в
українських землях;
характеризує основні реформи суспільного життя в українських землях і визначає їх
наслідки;
описує явища і наводить статистичні дані щодо соціальних та економічних
зрушень в українських землях, на основі їх узагальнення визначає основні
тенденції модернізації українського суспільства у другій половині ХІХ ст.;
доводить закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель цього
періоду;
пояснює суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя
українців у другій половині ХІХ ст.;
дає оцінку цим зрушенням, визначає їх наслідки щодо соціального розвитку та
життя людей.




 


1


Резервний час


 




 


2


Тема 6. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. УКРАЇНОФІЛЬСЬКИЙ
КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ ЕТАПИ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

Зіткнення російської, польської,
німецької і австрійської національних ідей на українських землях. Українське
питання, його головні засади і принципи. Україна в геополітичних стратегіях
Росії, Німеччини, Австро-Угорщини. Хлопомани і народовці.
Москвофільство і малоросійство.
Подвійна лояльність української еліти.
Український соціалізм. М. Драгоманов.
Націонал-демократична течія — галицькі народовці
і київські старогромадівці. Ідея територіалізму — патріотизму землі та
концепт «українська політична нація». Національний соціал-демократизм. Участь
представників різних етносів в українському визвольному русі.


Учень/учениця:   

визначає поняття: «конструктивний та деструктивний міф», «малоросійство», «москвофільство»;
порівнює три основних етапи українського визвольного руху: академічний,
українофільський і політичний; дає їх головні типологічні
характеристики;
характеризує постання основних політичних напрямів українського
національно-визвольного руху: націонал-демократизму, соціалізму,
соціал-демократизму, самостійництва;
дає власну інтерпретацію причин, які гальмували національних рух,
зберігали прихильність до імперських концепцій існування України.




 


5


Тема 7. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У
ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Початок громадівського руху
наприкінці 50-х — у 60-х роках ХІХ ст. Київська та інші громади. Журнал
«Основа». В. Антонович. Валуєвський циркуляр.
Основні течії суспільно-політичного
руху в 50—60-х роках ХІХ ст. на західноукраїнських землях: москвофіли та
народовці. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». Польське повстання
1863—1864 рр. і Україна.
Відродження громадівського руху в
70—90-х роках. Громадівський рух. «Південно-Західний відділ Російського
географічного товариства». «Київський телеграф». Емський указ. Російський
громадсько-політичний рух народників в українських землях.
Діяльність галицьких народовців у
другій половині 70-х—90-ті роки ХІХ ст. Розгортання руху народовців на
Буковині та в Закарпатті.
Радикальний рух у Галичині.
«Новоерівська» політика народовців. О. Барвінський та О. Кониський.
Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). І. Франко.
Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.
Українці в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті.
Українці-самостійники (М.
Міхновський і Ю. Бачинський).


Учень/учениця:   

визначає хронологічні межі етапів громадівського руху, синхронізує прояви
суспільно-політичного та визвольного руху в різних регіонах та європейських
країнах;
на основі карти простежує зв’язок між процесами модернізації суспільства
та піднесенням визвольного руху;
визначає, характеризує та порівнює основні причини, прояви, форми
та наслідки суспільно-політичного і визвольного руху в українських землях
Російської та Австро-Угорської імперій;
дає характеристику та оцінює діяльність провідних
представників визвольного руху.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний час


 




 


4


Тема 8. КУЛЬТУРНЕ
ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Особливості
розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській
Україні. Вищі навчальні заклади. Новоросійський університет.
Наука.
Наукові товариства. М. Грушевський.
Література.
Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Музеї.
Українські підприємці-благодійники. Родини Терещенків та Харитоненків.
Фольклор
та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції,
побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя.


Учень/учениця:   
показує на карті основні місця і
території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва;
визначає і характеризує основні
чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього
періоду;
порівнює ідеї та цінності, що
були характерні для тогочасної культури, із сучасними цінностями українського
суспільства;
характеризує та оцінює внесок
окремих діячів у вітчизняну і світову культуру;
порівнює прояви і шляхи процесу
консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині
в цей період.




 


1


Тематичне оцінювання


 




 


3


Тема 9. НАШ КРАЙ
НАПРИКІНЦІ XVIII — у XІX ст.

Особливості
модернізації регіону і краю в другій половині ХVІІІ — поч. ХХ ст. Вплив
адміністративно-територіальних реформ 60—70-х років ХІХ ст. на систему
управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Міграція.
Господарське життя.
Духовне
життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив визвольного руху на
свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури. Повсякденне
життя різних верств місцевого населення.


Учень/учениця:   
показує на карті просторові межі краю і описує
особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на
основі карти
модернізаційні процеси, що відбувалися на території краю;
хронологічно
співвідносить
основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами
вітчизняної та європейської історії;
описує побут, повсякденне
життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел
інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, писемних та речових
історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних
пам’яток);
характеризує особливості духовного
та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та
процесами на інших територіях України.




 


1


Підсумкове оцінювання


 




 


4


Резервний час


 



 

 

 



 

 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » Програма з історії України 9-й клас (52 год)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz