Нормативно-правова база сучасної історичної освіти - Форум
Все для історика
Неділя, 04.12.2016, 00:50
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Нормативно-правова база сучасної історичної освіти - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » Нормативно-правова база сучасної історичної освіти (Характеристика програми шкільного курсу Всесвітньої історії)
Нормативно-правова база сучасної історичної освіти
WARNINGДата: Неділя, 09.06.2013, 09:11 | Повідомлення # 1
Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Репутація: 1
Статус: Offline
Основними нормативними документами у викладанні шкільних історичних курсів є:
Національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.

Мета Національної доктрини фактично визначає мету шкільних історичних курсів, оскільки саме їх зміст найбільше сприяє вихованню покоління людей, які знайомі зі світовим та вітчизняним історичним досвідом, здатні ефективно працювати і займатися самоосвітньою діяльністю, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти.

Саме в змісті шкільної історичної освіти закладені найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу та сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовленої до життя і праці у світі, що змінюється; збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин.

Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету:
- підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до особистісної самореалізації через засвоєння комплексу знань, формування, відповідних компетенцій;
- формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, засвоєння історичних знань як світового та вітчизняного історичного досвіду, оволодіння навичками оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих та прикладних особистісно-життєтворчих, соціалізуючи, комунікативних інтелектуально-інформаційних навичок поведінської діяльності;
- формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення та поваги до інших народів, правової свідомості та економічного мислення;
- формування в учнів почуття власної гідності, відповідальності, активної життєвої позиції, вміння визначати цілі, спрямовані на розвиток суспільства, держави, забезпечення власного добробуту та добробуту своєї родини.

Змістове наповнення галузі базується на українознавчих засадах. Воно спрямоване на виховання в особистості рис патріота України, людини з гуманістичними і демократичними цінностями.
Історичні знання мають величезне значення для виховання молоді, адже вони становлять суть пізнання людиною світу. Наука історія та її квінтесенція – історична освіта, за визначенням А. Тойнбі, виступають насамперед як «дослідники людських відносин, що розгорнуті в просторі й часі».

Нормативно-правова база включає (мабуть) :
1. Національна доктрина розвитку освіти.
2. Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р. №651-ХІV із змінами і доповненнями 200 – 2003 рр.
3. Концепція загальної середньої освіти від 22.11.2001 р. №12/5-2.
4. Державний стандарт освітньої галузі «Суспільствознавство» від 14.01.2004 р. №24.
5. Концепція історичної освіти середньої загальноосвітньої 12-річної школи (проект).

Додано (09.06.2013, 09:09)
---------------------------------------------
ВСТУП ДО ІСТОРІЇ 
УКРАЇНИ

 

5-й клас (35 годин)

 

Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його
місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних
дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих
вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.

Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування
систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення
інтересу до історії, отримання знань у наступних класах через формування в них
початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову
світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних
дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в
подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України.

Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:

•   забезпечення формування елементарних уявлень про
історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом
та методологією;

•   забезпечення розвитку загальнодидактичних та
спеціальних умінь, потрібних  для вивчення
історії;

•   ознайомлення з найяскравішими сторінками
вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;

•   збереження хронологічної послідовності викладу як
передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;

•   послідовне втілення загальнолюдських цінностей;

•   врахування вікових особливостей.

Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень
учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини
покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена
передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння.
Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні,
початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і
більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й
розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями,
адаптованою історичною картою та стрічкою часу.



1


ВСТУП

   Ознайомлення учнів із завданнями і
структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука.
Історія України - складова всесвітньої історії.


Учень/учениця:

користується
підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом
тощо).

застосовує поняття “історія”.




    3


Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ

  
Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні
джерела.   Археологія про життя найдавніших людей.
Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї.

   Писемність та усна народна творчість
як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та
геральдика в історичній науці. Тризуб. Найвидатніші скіфські пам’ятки.  

   Імена та назви. Легенди про
походження географічних
назв (на матеріалі історії рідного
краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу.
Легенда про заснування Києва.

   Наш край.


Учень/учениця:

розрізняє
умовні позначки на історичній карті.

Знаходить на карті відповідь на запитання вчителя.

Креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати.

Співвідносить рік зі століттям.

Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики
довідуються про минулі часи; про  походження
тризубу й  етноніму “Україна”.

Свідомо читає адаптований історичний
текст, знаходить у ньому історичну інформацію.

Відрізняє науково-популярний історичний текст

 від художньо-образного.
 Знаходить у тексті відповіді на
запитання.




1


Узагальнення   


 




6


Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА

   Київська Русь. Давні літописи про
перших князів Київської держави та походження назви “Русь”.     Київська держава за  часів Володимира Великого та Ярослава
Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор,
Києво-Печерська Лавра. Пам’ятки книгописання.   Перші
школи Київської Русі.
Боротьба
Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. “Повчання дітям”.

   Київська Русь і монгольська навала. Літописи
про боротьбу з монголами.

   Галицько-Волинська держава. Данило
Романович.

   Українські землі у складі Великого
князівства Литовського.

   Люблінська унія та її наслідки.
Василь-Костянтин Острозький.

   Наш край.


Учень/учениця:

знаходить
на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та
Галицько-Волинської держави тощо.

Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення.

Називає найвизначніші події та
найвидатніших діячів княжої доби.

За текстом
розповідає

про історичного діяча та про історичну подію.

Вибірково
переказує

художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію.

Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.

Розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби.
Відрізняє в сюжеті оповідань справжні
історичні факти та постаті від вигаданих.

Складає простий план до науково-популярного тексту підручника.

Виокремлює в тексті головне й другорядне.

Оцінює інформацію з історичних джерел.




1


Узагальнення


 




7


Тема
3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА

   Виникнення українського козацтва та
Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства. Запорізька Січ -
козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії.

   Доба героїчних походів. Гетьман
Петро Конашевич-Сагайдачний.

   Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Гетьман Б. Хмельницький.  Українська козацька держава.
Українсько-московський договір 1654 року.

   Українська козацька держава другої
половини ХVІІ ст. Гетьманщина. І.Самойлович.   І. Мазепа. Д.Апостол.

   Боротьба козацької старшини за
відновлення державних
прав України. Ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі  (історичні джерела).

     Поширення
освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія.
Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода.

   Наш край.


Учень/учениця:

знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини.

Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі.

Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби.

Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.

Стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст.

Висловлює ставлення до подій та постатей.

Розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби.

Докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту
відповідь на питання.

За текстом складає план перебігу подій.

Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи
нових героїв, тощо.

 Визначає належність зображених
на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із
попередньою епохою.

Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні
факти та події.




1


Узагальнення


 




7


Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст.

   Українські землі під владою
Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети.
І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”.
   В. Антонович, І. Франко, Леся Українка, В.Короленко,
Д.Яворницький та інші   в національно-культурному житті другої
половини ХІХ - поч. ХХ ст. Меценатство.

   Україна у Першій світовій
війні.   Відродження Української
держави в 1917-1920 рр., Центральна Рада.
 М.Грушевський.

      Встановлення більшовицької влади в
Україні. Україна у складі СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932-1933 років.
 
   Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.) - складова Другої світової
війни. Життя
населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю).
Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам
війни (за матеріалами історії рідного краю). Післявоєнна відбудова. О. Довженко.

   Україна у
50-80-ті роки ХХ століття.   Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської
трагедії. Освіта. Наука. Культура.  

   Наш край.


Учень/учениця:

показує на карті територію України, області, найбільші міста.

Ставить запитання до історичної карти.

Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми.

Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій.

Називає найважливіші події та найвизначніші постаті.

Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).

Складає план розповіді про подію.

Складає запитання про історичні події та постаті.

Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей.

Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику.

Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника).

Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст.




1


Узагальнення


 




3


Тема
5
.
УКРАЇНА СУЧАСНА

  
Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України  - основний закон держави. Територія,
населення,   найбільші міста. Державні символи України.
Сучасна Україна у Європі та світі.


Учень/учениця:

показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р.

Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших
державотворчих документів.

Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).

 Наводить приклади зі сфери
науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня.




1


Підсумкове
узагальнення



 




3


Резерв


 

Додано (09.06.2013, 09:11)
---------------------------------------------
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

(інтегрований
курс)


6-й клас (70 год)

 



Дата
проведення
уроку


К-ть годин


Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




 


1


ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручником.
Вступ до
історії стародавнього світу.
Періодизація історії людства. Своєрідність епохи стародавнього світу як
першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік часу в історії.


Учень/учениця:   
називає
хронологічні межі історії
стародавнього світу, основні види історичних джерел;
правильно
застосовує
відлік часу до н.е.
та н.е.;
пояснює
поняття: «стародавній світ»,
«історичне джерело», «археологічні пам’ятки»;
наводить
приклади
історичних джерел;
висловлює
судження
про своєрідність епохи
стародавнього світу.




 


6


Тема 1. ЖИТТЯ
ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

Виникнення людини. Залюднення Європи. Основні теорії походження людини.
Поява пралюдей, їх розселення на території Європи, і зокрема України.
Освоєння давньою людиною теренів Європи. Зміни природних умов. Найвідоміші
стоянки на території Європи, і зокрема України.
Поява
людини сучасного типу.
«Людина розумна»: розселення, зовнішній вигляд. Життя та заняття.
Виникнення рільництва і скотарства. Криза мисливства. Перші землероби та
скотарі. Формування суспільства і влади. Зародження ремесла. Найдавніші
металурги. Розвиток громади. Первісні системи влади.
Перші землероби та скотарі на території України. Трипільська археологічна
культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури.
Скотарі степу.
Культура та вірування людей за первісних часів. Поява знань, їх
прикладний характер. Поява мистецтва та релігійних вірувань.


Учень/учениця:   
називає
хронологічні межі палеоліту,
мезоліту, неоліту, енеоліту та бронзового віку; основні заняття людей за різних
періодів первісного суспільства; головні винаходи людства доби пізнього
палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту; характерні риси духовного життя
найдавніших мисливців, скотарів і землеробів; найвідоміші стоянки в Україні
на різних етапах кам’яного та мідно-кам’яного віку;
показує
на карті
місця палеолітичних
стоянок, напрямки залюднення Європи, зокрема території України, території
розселення представників землеробських та скотарських культур;
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «культурний шар», «кам’яний вік», «ручне рубило»,
«австралопітек», «людина вміла», «пітекантроп», «неандерталець», «палеоліт»,
«мезоліт», «неоліт», «енеоліт», «людина розумна», «кроманьйонець», «релігія»,
«тотемізм», «магія», «ремесло», «плем’я», «сусідська рільнича громада»,
«кочовики», «осілість», «археологічна культура»;
описує
життя найдавніших та давніх
людей, «людини розумної», носіїв трипільської культури;
порівнює
основні типи людини, її занять
та способу життя за палеоліту; спосіб життя носіїв землеробських та
скотарських культур за енеоліту;
висловлює
судження
про походження людини,
культури і релігії.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний
час



 




 


5


Тема 2. ДАВНІЙ
ЄГИПЕТ

Утворення Єгипетської держави. Природно-географічні умови Єгипту. Ніл.
Населення. Об’єднання Єгипту. Влада і культ фараона. Будівництво пірамід.
Господарське і повсякденне життя. Суспільство. Зрошувальне землеробство.
Повсякденне життя. Ремесла. Структура суспільства. Органiзація виробництва.
Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту на могутню державу
в середині II тис. до н.е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хеттами.
Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н.е.
Релігія, міфологія, культура Давнього Єгипту. Давньоєгипетські міфи.
Найдавніші культи. «Суд Озіріса». Релігія в житті єгиптян. Писемність і
освіта. Наукові знання. Література. Архiтектура та мистецтво.


Учень/учениця:   
називає
час утворення єдиної держави в
Єгипті, правління Тутмоса ІІІ, Ехнатона, Рамзеса ІІ, правильно
застосовує
відлік років до нашої ери; імена найвідоміших фараонів,
головних давньоєгипетських богів, заняття єгиптян, найважливіші досягнення
давньоєгипетської культури, господарства, структури суспільства, побуту
давніх єгиптян;
показує
на карті
долину ріки Ніл,
територію Єгипетської держави, район найбільших пірамід, основні столиці
Єгипту, напрямки військових походів єгиптян (до Нубії, Палестини, Сирії);
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «суспільство», «суспільна піраміда», «фараон», «жерці»,
«номи», «єгипетські піраміди», «вельможі», «писарі», «раби», «міфи», «мумія»,
«сфінкс», «ієрогліф», «папірус»;
описує
умови життя та праці давніх
єгиптян;
наводить
приклади
відображення в міфах
та релігії життя єгиптян, розвитку культури;
пояснює
вплив природних умов на життя
людей у Давньому Єгипті;
визначає
особливості держави в Давньому
Єгипті, господарського і духовного життя.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний
час



 




 


4


Тема 3. ПЕРЕДНЯ
АЗІЯ

Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон. Природа і населення
Дворіччя. Тигр і Євфрат. Міста-держави III тис. до н. е. Піднесення Вавилона.
Хаммурапі та його закони. Господарське і повсякденне життя. Суспільство.
Міфи.
Ассирія. Ассирія в II тис. до н.е. Утворення та розквіт Ассирійської
імперії. Загибель Ассирії.
Фінікія. Фінікійські міста-держави. Фінiкійські мореплавці. Заснування
колоній.
Давньоєврейське царство. Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю
та Іудеї. Царство Давида і Соломона. Рух пророків. Палестина під іноземним
пануванням.
Халдейське царство. Утворення Халдейського царства. Розбудова Вавилона.
Завоювання Вавилонії персами.
Перська держава. Природа та населення Іранського нагір’я. Виникнення
Перської держави. Царювання Дарія I. Загибель Перської держави.


Учень/учениця:   
називає
час, на який припадає поява та
розквіт Вавилона, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського і Халдейського царств,
Перської держави, походів Дарія І; найвідоміших правителів держав Дворіччя;
називає
культурні здобутки та
особливості релігії народів Передньої Азії;
показує
на карті
територію Дворіччя,
Давнього Вавилона, Ассирії, Фінiкії, Давньоєврейського і Халдейського царств,
Перської держави, важливі територіальні зміни цих держав, напрямки походів
ассирійських і перських царів;
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «Біблія», «колонізація», «пророки», «діаспора», «синагога»,
«сатрапи», «клинопис», «зикурати», «шумерські міста-держави»;
описує
найзначніші пам’ятки культури
народів Передньої Азії;
порівнює
географічні умови Дворіччя та
Давнього Єгипту, вірування їх народів, культурні здобутки населення Дворіччя
та Давнього Єгипту;
пояснює
вплив природних умов на життя
людей та їх релігійні вірування у Дворіччі, причини загибелі держав у
Передній Азії;
визначає
внесок держав Передньої Азії у
світову культуру, особливості господарювання народів Дворіччя.




 


1


Тема 4. КІММЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ
СВІТ

Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійці. Скіфи:
розселення, заняття, духовний світ. Скіфо-перські війни. Велика Скіфія.


Учень/учениця:   
називає
час заселення кіммерійцями,
скіфами Північного Причорномор’я;
показує
на карті
території розселення
кіммерійців та скіфів, зіставляючи хронологічні межі кіммерійської та
скіфської історії з історією тогочасних держав Передньої Азії;
пояснює, як спосіб життя кіммерійців та скіфів
пов’язаний з їхнім господарюванням і духовним світом.




 


1


Узагальнення


 




 


4


Тема 5. ДАВНІ
ІНДІЯ І КИТАЙ

Давня Індія. Природно-географічні умови Індії. Найдавніша цивілізація в
долині Інду. Прихід аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Господарське та
повсякденне життя. Держава Ашоки. Варни.
Релігія
та культура Давньої Індії.
Найдавніші культи. Буддизм. Індуїзм. Культура.
Давній Китай. Природно-географічні умови. Господарське та повсякденне
життя. Давньокитайські імперії. Велика китайська стіна.
Релігія
та культура Давнього Китаю.
Міфи та релігійні уявлення. Конфуцій і конфуціанство. Культура.


Учень/учениця:   
називає
час виникнення цивілізації в
Індії та Китаї, розквіту Індії за царя Ашоки, появи могутньої держави в Китаї
за Цінь Шіхуанді; найвідоміших правителів Індії та Китаю, засновників
буддизму та конфуціанства; особливості природних умов, основні досягнення
культури Індії та Китаю; варни в Індії; характерні риси господарського та
суспільного життя Індії та Китаю;
показує
на карті
центри індійської та
китайської цивілізацій, території держави Маур’їв та імперії Цінь, Велику
китайську стіну;
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «раджа», «брахман», «варни», «індуїзм», «буддизм»,
«конфуціанство»;
описує
пам’ятки культури;
наводить
приклади
розвитку культури в Індії
та Китаї, розквіту і занепаду давніх держав в Індії та Китаї;
визначає
вплив природних умов на життя
людей у Індії та Китаї, внесок Давніх Індії та Китаю в скарбницю світової
культури.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний
час



 




 


6


Тема 6. ГРЕЦІЯ
В II — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I тис. до н.е.

Природа й населення Давньої Греції.
Природа та географічне положення Балканського
півострова і островів Егейського моря. Населення Давньої Греції та
довколишніх земель.
Мінойська палацова цивілізація.
Перекази про найдавнішу історію Греції.
Археологічне відкриття Мінойської цивілізації, її основні центри. Розквіт і
занепад Мінойської палацової цивілізації.
Ахейська палацова цивілізація.
Перекази про ахейців. Археологічне відкриття
Ахейської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад Ахейської
палацової цивілізації.
Греція в ХІ—VІ ст. до н.е.
Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.
Господарське життя. Військова організація та структура влади. Поява писаних
законів у Греції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація.
Давня Спарта.
Виникнення спартанської держави. Закони Лiкурга.
Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VІ
ст. до н.е.
Утворення Афінської держави.
Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики.
Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і
завершення формування Афінської держави.


Учень/учениця:   
називає
час розквіту Критської та
Ахейської цивілізацій, дату Троянської війни, Гомерівський період в історії
Греції, час Великої грецької колонізації, реформ Драконта, Солона, законів
Лікурга, основні грецькі міфи Критського та Троянського циклів, їх героїв,
основні заняття греків, характерні риси Критської та Мікенської цивілiзацій;
показує
на карті
території Критської та
Ахейської цивілізацій, Пелопоннес, Лаконіку, Аттику, напрямки морських
походів ахейців та вторгнення дорійців, напрямки грецької колонізації;
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «античність», «елліни», «поліс», «демос», «демократія»,
«тиранія», «аристократія», «громадянин», «спартанське виховання», «колонія»,
«метрополія», «боги-олімпійці», «грецькі міфи», «титани», «остракізм»,
«боргове рабство», «ареопаг», «архонти», «стратеги», «олігархія»;
наводить
приклади
культурних досягнень
на Криті і в Мікенах, розквіту і занепаду давньогрецьких держав;
порівнює
соціальний та державний устрій
Спарти й Афін;
визначає
вплив природних умов на життя
людей та їх релігійні вірування на Балканському півострові та островах
Егейського моря;
пояснює
відомі крилаті вислови.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний
час



 




 


5


Тема 7. ГРЕЦІЯ
В V—ІV ст. до н.е.

Греко-перські війни.
Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва.
Похід Ксеркса. Саламінська битва. Перший Афінський морський союз.
Розквіт афінської демократії.
Утвердження демократії в Афінах за Перікла.
Політичний устрій. Афінське суспільство. Основні принципи афінської
демократії, права і обов’язки громадянина. Пелопоннеська війна.
Побут, традиції і господарювання греків. Грецька
культура.
Повсякденне життя, звичаї і традиції давніх
греків. Сім’я та шлюб, виховання дітей.
Грецька економіка. Релігія. Основні релігійні
центри. Міфи про богів та героїв. Релігійні свята. Олімпійські ігри.
Виникнення науки. Література і театр. Ораторське мистецтво. Архітектура,
скульптура.
Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
та Криму. Найголовніші міста-колонії. Суспільне, господарське та духовне
життя в колоніях.


Учень/учениця:   
називає
час греко-перських війн,
початку Олімпійських ігор, правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни;
утворення колоній у Північному Причорномор’ї; характерні риси тиранічного й
демократичного правлінь, полiтичного устрою Афін доби Перікла; найзначніших
політичних та культурних діячів Греції, архітектурні стилі (дорійський,
іонійський), головні заняття греків, імена грецьких героїв та міфічних
персонажів;
показує
на карті
перебіг греко-перських
війн та місця основних битв, колонії Північного Причорномор’я;
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «зовнішня та внутрішня політика», «афінська демократія»,
«громадянські права», «Олімпійські ігри», «філософія», «риторика», «ритор»,
«академія», «ліцей», «театр», «трагедія», «олімпіоніки», «класичне рабство»,
«оракули»;
описує
умови життя та побут давніх
греків, пам’ятки культури та писемності; життя в грецьких колоніях Північного
Причорномор’я;
визначає
внесок грецької цивілізації у
світову культуру, наслідки греко-перських війн, Пелопоннеської війни;
пояснює
причини створення грецьких
колоній у Північному Причорномор’ї.




 


1


Узагальнення


 




 


3


Тема 8. ЕЛЛІНІЗМ
Криза грецької державності та піднесення
Македонії.
Політична роздробленість Греції і усобиці в середині ІV ст. до н.е. Посилення
Македонії за часів Філіппа II. Підкорення Греції
Македонією.
Східний похід Александра Македонського.
Перебіг Східного походу, основні битви. Створення
держави Александра Македонського.
Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е.
Елліністична культура.
Утворення та розквіт елліністичних держав. Суть еллінізму. Культура і
наука.


Учень/учениця:   
називає
час політичної роздробленості Греції,
існування імперії Александра Македонського та елліністичних держав, дати
правління Філіппа ІІ та Александра Македонського; історичних діячів, пам’ятки
культури епохи еллінізму; характерні риси еллінізму;
показує
на карті
територію
Македонського царства в середині ІV ст. до н. е., імперію Александра
Македонського, елліністичних держав, напрями походів Александра
Македонського,місця головних битв;
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «гегемонія», «македонська фаланга», «еллінізм», «діадохи»,
«пергамент», «музей»;
описує
пам’ятки культури епохи
еллінізму, Александрію Єгипетську, основні битви Східного походу;
наводить
приклади
могутності держави
Александра Македонського, проявів рис характеру Александра Македонського,
розвитку культури епохи еллінізму;
пояснює
причини втрати Елладою
незалежності, розпаду держави Александра Македонського.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний
час



 




 


3


Тема 9. ДАВНІЙ РИМ у VІІІ — І ст. до н.е.
Природні умови Італії та виникнення Риму.
Природа і населення Апеннінського півострова.
Виникнення Риму та правління царів.
Римська республіка V — середини III ст. до н.е.
Римська республіка: організація влади,
суспільство. Господарювання римлян. Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі.
Завоювання Римом Італії. Боротьба Риму за панування в Середземномор’ї.
Римська республіка. ІІ—І ст. до н.е.
Війни Риму в Західному Середземномор’ї.
Суспільно-політична боротьба в Римі. Римське суспільство II—I ст. до н.е.
Диктатура Сулли. Перший тріумвірат.


Учень/учениця:   
називає
час утворення Римської
республіки, завоювання Римом Італії, виникнення Риму, війн Риму з Карфагеном,
встановлення диктатури Сулли, повстання Спартака, першого тріумвірату;
історичних осіб цієї доби, головних богів римського пантеону, основні джерела
рабства;
показує
на карті
Апеннінський
півострів, міста Рим, Карфаген, території, завойовані Римською республікою в
ІІ ст. дон. е.;
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «республіка», «консул», «народний трибун», «право»,
«вето», «патриції», «плебеї», «сенат», «легіон», «тріумф», «провінція»,
«гладіатор»;
порівнює
грецьку і римську системи
державного правління, умови життя, господарство та побут греків та римлян;
наводить
приклади політики Риму
«Розділяй і володарюй», суспільно-політичної боротьби в Римі в ІІ—І ст. до
н.е.;
пояснює
причини ліквідації царської
влади і встановлення республіки, причини війн Риму з Карфагеном.




 


1


Узагальнення


 




 


5


Тема 10.
ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ
Диктатура
Гая Юлія Цезаря.
Встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря. Другий тріумвірат і загибель
республіки.
Римська
імперія в I—II ст. н.е.
Принципат Августа. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв. Династія
Антонінів.
Римська
релігія та культура.
Римська релігія. Культура доби республіки. Культура імператорського Риму.
Література. Основні архітектурні пам’ятки. Мистецтво.
Місто
Рим і життя його мешканців.
Життя столиці. Побут римських громадян, їхні звичаї та традиції. Римська
сім’я та виховання дітей.
Виникнення
християнства.
Початкова історія християнства. Ісус Христос. Перші християнські громади.
Ставлення римських імператорів до християн.


Учень/учениця:   
називає
час громадянської війни в Римі,
диктатури Гая Юлія Цезаря, правління Октавіана Августа, життя Ісуса Христа,
виникнення християнства; найзначніших історичних діячів; держави, завойовані
Римом, органи влади імперії;
показує
на карті
напрямки походів Гая
Юлія Цезаря, територію Римської імперії в І ст. н. е.;
застосовує
та пояснює на прикладах
поняття і терміни: «християнство», «Євангеліє», «апостоли», «церква», «терми»,
«акведук», «меценат», «амфітеатр», «принцепс», «імператор», «префект»,
«преторіанська гвардія»;
описує
повсякденне життя римлян,
архітектурні пам’ятки;
порівнює
християнство і релігію греків і
римлян, побут і традиції римлян і греків;
пояснює
причини громадянських війн у І
ст. н.е.




 


1


Узагальнення


 




 


1


Резервний
час



 




 


4

 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Методика викладання історії) » Нормативно-правова база сучасної історичної освіти (Характеристика програми шкільного курсу Всесвітньої історії)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz