| Ekzor | Дата: Субота, 19.06.2010, 12:35 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Бонапартистський режим знищив майже всі демократичні завоювання революції 1848 р. Під приводом боротьби проти таємних товариств уряд розгромив всі демократичні організації. Політичні клуби були заборонені, свобода друку придушена, опозиційні газети і журнали закриті, а решта поставлені під суворий контроль поліції; редакторів газет і журналів уверджував міністр внутрішніх справ. Школи, вищі навчальні заклади, театри також були віддані під нагляд поліції. Влада піддавала гонінням республіканськи налаштованих викладачів. Величезний поліцейський апарат контролював усі сфери життя.
Система державного управління була розрахована на те, щоб підвищити роль імператора, якому належала реальна влада, і звести до нуля значення представницьких установ. Останні складалися з трьох палат: що обирається населенням Законодавчого корпусу, який не мав права законодавчої ініціативи, сенату, який призначає імператор з вищих сановників і духовенства, і також Державної ради, яка розробляла закони на підставі проектів, запропонованих їй імператором.
Політика Наполеона виражала інтереси великої буржуазії Франції. Проте в 50-х і першій половині 60-х років бонапартистський режим користувався підтримкою також з боку заможного і значної частини дрібновласницького селянства.
Нещадно придушуючи робочий та демократичний рух в країні, уряд Другої імперії виконував цим головну вимогу реакційної верхівки буржуазії. Особливостями бонапартизму були концентрація в руках уряду повноти влади і прагнення надати їй надпартійну, надкласову зовнішню форму. Одним із способів створення видимості «надкласового», «загальнонаціонального» характеру влади були всенародні голосування - плебісцити, до яких уряд Наполеона III вдавався не раз. Проведені в обстановці грубого поліцейського терору, підкупів і шахрайства при підрахунку голосів, ці плебісцити давали уряду можливість посилатися на народне схвалення.
У тих же цілях лавірування і обману народних мас Наполеон III відновив загальне виборче право (для чоловіків, що досягли 21 року) при виборах до Законодавчий корпус. Система урядових кандидатур, поліцейський тиск на виборців незмінно забезпечували прихильникам уряду більшість місць в Законодавчому корпусі.
Наполеон III створив пишний двір, в якому головну роль грали авантюристи на кшталт ката алжирського народу маршала Сент-Арно, який обіймав на початку 50-х років посаду військового міністра, або пройдисвіти, люди з темним минулим, на кшталт давнього співучасника авантюр Луї-Наполеона Персіньї, що отримав від імператора титул герцога і пост міністра внутрішніх справ.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
