Середнє Подніпров’я - центр масового покозачення населення. - Форум
Все для історика
Середа, 07.12.2016, 11:30
Вітаю Вас Раб | RSS
 
Головна Середнє Подніпров’я - центр масового покозачення населення. - ФорумРеєстраціяВхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Всесвітня історія, 5 курс) » Середнє Подніпров’я - центр масового покозачення населення.
Середнє Подніпров’я - центр масового покозачення населення.
EkzorДата: Субота, 19.05.2012, 17:17 | Повідомлення # 1
Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Репутація: 3
Статус: Offline
Протягом 15-16 століть на Середньому Подніпров’ї відбувається процес інтенсивного наростання населення за рахунок значного притоку переселенців, втікачів з різноманітних території України, а також Росії, Молдавії, Волощини, Польщі. Тут зростає авторитет С. П., як землі вільної від жорстоких феодальних утисків, де панує мир і злагода. Приплив населення на С. П. приводив до виникнення нових сіл, хуторів. Тільки в 1616-22 рр., за даними польського дослідника Руликовського, на півдні Київського повіту утворилося 35 нових сіл. Саме місцеве населення С. П. виступало активним захисником втікачів-селян та міщан, що приходили сюди. Підтвердженням того, що місцеве населення приязно зустрічало втікачів, є також поява в кінці 15 – на початку 16 ст. численних сіл, хуторів, де жили поряд місцеве населення та втікачі. На формування населених пунктів козацького краю мали вплив об’єктивні чинники розвитку поселень людей доби феодальних відносин. У другій пол. 14, в 15 і першій пол. 16 ст. посилився процес відокремлення ремесла від с/г. Процвітають ремісництво, торгівля. На арену виступають невеликі міста, де в основному переробляється с/г сировина. Надання магдебурзького права міста прискорило розвиток міст. Корсуню було надано – 1592, Чигирину – 1589, Черкасам – 1595, Переяславу – 1585, Каневу – 1600. Які ж чинники - геополітичні, економічні, воєнно-стратегічні, етно-соціальні, історичні - привели до визначення території Середнього Подніпров'я, земель навколо Канева і Черкас як консолідуючого ядра українського козацтва в час його зародження та формування? Узагальнення цих точок зору дозволяє прийти до таких висновків. На нашу думку, на перше місце до причин, які обумовили утворення українського козацтва на середній Наддніпрянщині, слід віднести земельне питання. (Саме до такого висновку дійшов і Д.Яворницький, коли досліджував причини виникнення козацтва). Ми погоджуємося з висновками цього історика, що з приходом Литви на ці українські землі рішуче змінився порядок розподілу земель. Коли раніше земля належала не окремій особі, не певному суспільному стану, а вважалася власністю общини, то з приходом литовського правління вважалася власністю Великого князя і дарувалася особам, які представляли вищий і середній стани.
Селяни України, а це була абсолютна більшість населення, втратили право на володіння землею. Однак на порубіжних територіях з Степом запровадження такого порядку не було здійснене. Давалося взнаки близкість агресивних сусідів, й тому, аби не втратити населення, яке протистояло цим силам, владні структури Литви змушені були не здійснювати тут земельної реформи. Це привело до нарощення населення за рахунок міграції населення з інших територій.
Земельне питання - це і добрі природні умови для заняття землеробством, мисливством, рибальством, ремісництвом. Після монголо-татарського засилля, з приходом литовців на цих землях розпочалося значне господарське пожвавлення, яке привело до наростання місцевого населення, освоєння земель для ведення землеробства та скотарства. Визначальна роль при цьому належала місцевому населенню, а не втікачам з інших територій. Друга важлива причина, що привела до визначення Середнього Подніпров 'я як консолідуючого ядра українського козацтва була в економічних факторах. Вони, безумовно, найтісніше пов'язані із земельним питанням. Як вказує Д.Яворницький, в середині XV - аж до середини XVI ст. в Литовській державі переважало здобитництво. Коли найціннішими землями вважалися заліснені, заводнені та заболочені землі, на яких можна було заготовляти ліс, полювати ("боброві гони"), ловити рибу, розводити бджіл. Чорноземні землі вважалися малоцінними, обробіток їх був прерогативою найбідніших верств населення. Литовські поміщики відмовлялися від освоєння чорноземних земель. Тут на середній Наддніпрянщині чорноземи переважали, й тому певний час місцеве населення залишалося вільним від поміщицьких утисків. Це можна пояснити ще й тим, що литовська держава в час української експансії жила екстенсивним життям, коли отримувала головні свої багатства за рахунок прирощення нових земель, не дбаючи про їх господарське освоєння. Для населення Середнього Подніпров'я вільне господарювання на власній землі давало значні економічні вигоди. Саме вільна праця на себе, на вільній від поміщиків землі стала одним із головних чинників появи козацтва. Місцеве населення, що певний час жило в таких умовах, ставало на захист свого укладу життя, боролося проти його зміни. Саме земельне питання, економічні умови проживання населення на цій території і спроби владних структур змінити їх на свою користь приводили до масових козацьких виступів, селянсько-козацьких воєн проти польсько-литовської шляхти. Третім фактором, що визначив середню Наддніпрянщину, як головну землю, де було започатковане козацтво, була близкість до Степу, тобто порубіжний статус цієї території. На наш погляд, близкість Степу мала значно ширший вплив на населення середньої Наддніпрянщини. Це, насамперед, можливість господарського освоєння Степу, так зване "уходництво".Сусідство з відносно вільною територією, якою був Степ, породило іще одну форму добування засобів на прожиття, - так зване "добитнцтво". Це коли ватаги "козаків" йшли в Степ, аби пограбувати татарські улуси, купецькі каравани тощо. Близкість Степу - це і необхідність постійного захисту від нападів войовничих сусідів, які головною формою свого існування вбачали у пограбуванні сусідніх народів. Таму четвертим фактором, який привів Середнє Подніпров'я до визначення його як колиски українського козацтва, був захист території від набігів татарських, а потім турецьких військ. Найраніше козацтво і взяло на себе завдання захисту народу в умовах відсутності національної державності, від руйнівних турецько-татарських нападів. У складі Литовської держави цей регіон України поділявся на Канівський, Брацлавський, Черкаський та Вінницький повіти. Литовсько-Польський уряд через свою слабкість практично не дбав про оборону південних рубежів від татар та турків. Єдиним захистом були порубіжні замки, що знаходилися в Каневі, Черкасах, Звенигородці, Вінниці, Брацлаві, Хмільнику. П'ятим важливим чинником появи козацтва саме на Середньому Подніпров'ї були традиції місцевого населення, його етно-соціальні, етнографічні особливості. Як відомо, комплекс факторів, що діяв на цій території, став приваблювати велику кількість втікачів з інших земель України, які, незважаючи на значну небезпеку для свого життя, стали селитися на вільних землях. Як переконливо доводять історичні документи, лінгвіністичні, етнографічні дослідження, основою українського козацтва було місцеве населення, яке жило тут з прадавніх часів і зберегло свої традиції. Якраз місцеве населення в силу історичних умов стало центром формування і консолідації козацтва.


http://vkontakte.ru/id18182352
 
Форум » Навчання » Державний екзамен з історії (Всесвітня історія, 5 курс) » Середнє Подніпров’я - центр масового покозачення населення.
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz