| Ekzor | Дата: Вівторок, 17.01.2012, 21:46 | Повідомлення # 1 |
 Гетьман
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1418
Статус: Offline
| Свої витоки історіографія діаспори бере з праць діячів Центральної Ради, їх спогадів, виданих як в Україні, так і за кордоном. Передусім треба назвати роботи М. Грушевського, В. Винниченка, Н. Григоріїва, О. Шульгіна, М. Шаповала. Зважаючи на федералістські переконання, на їх прагнення в практичній діяльності Центральної Ради, слід підкреслити, що їх праці відрізняються і за обгрунтованістю цих ідей, і за джерельною базою та спрямованістю. Якщо відомий історик М. Грушевський, до кінця зберігши свої федералістські переконання, послідовно обґрунтовував їх у своїй творчості, то В. Винниченко, голова уряду Центральної Ради і автор багатьох державотворчих актів, відрізнявся неврівноваженістю та непослідовністю, що знайшло відбиток у його роботах. Крім М. Грушевського та В. Винниченка проблеми визвольних змагань за доби Центральної Ради з достатньою глибиною в історичній послідовності були досліджені в роботах Д. Дорошенка та П. Христюка (Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр. Т І Доба Центральної Ради — Ужгород, 1930, Христюк П. Замітки і матеріали до історії Української революції — Київ, Відень, 1921), проте написані з позиції різних концепцій Д Дорошенко був прихильником державницької концепції, а П Христюк подав свою історію визвольних змагань з позиції соціал-революціонерів. Глибоким патріотизмом пронизані праці самостійників — соціалістів, що виходять з теоретичних підвалин, започаткованих Д. Донцовим та М. Міхновським. Початок дослідження Української держави П. Скоропадського поклали спомини самого гетьмана, праці діячів, що формували політику гетьманату Емігрувавши за кордон після повалення гетьманату, вони заклали основи досліджень істориків української діаспори (Павло Скоропадський Спомини). Проблематика Директорії тематично досліджується також у інших працях Зокрема, безпосередні учасники тих подій М. Капустянський, О. Удовиченко, С. Шелухін, Ю. Тютюнник та ін. зосереджують увагу на військовій політиці Директорії, висвітлюють бойові дії Українських збройних сил
Радянська історіографія (20-30 рр.) заперечувала існування Української революції, національно-визвольний рух та національно-державне будівництво на території України в 1917-1921 рр. Події даного періоду радянські історики розглядали як складову частину Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни. На цій основі ґрунтувалась уся наступна радянська історіографія. З кінця 40-х років вона поновлюється нескінченною кількістю великих і малих «наукових розробок», назва яких засвідчує їх суть і спрямованість (Лихолат А. В. Разгром буржуазно-националистической контрреволюции на Украине (1917—1922 гг.).
Тільки на початку 90-х років намітилися принципові зміни в концептуальному підході вітчизняних і зарубіжних вчених до висвітлення проблем Української революції. Критично проаналізувавши усю попередню історіографію, джерела, на які вона спиралася, українська історична наука мобілізувала наукові кадри до концептуального перегляду та широкого вивчення проблем визвольних змагань. Ініціативу на себе взяв Інститут історії України Академії наук України. Наукові співробітники інституту видали серію історичних зошитів, якими охопили широку тематику Української революції
Після проголошення незалежності України серед вітчизняних істориків сформувалися дві групи дослідників, які по-різному розглядають події 1917-1921 рр. на території України. Переважна більшість дослідників називають визвольні змагання українського народу 1917-1921 рр. — Українською революцією. Серед дослідників цього періоду виділяються праці докторів історичних наук Верстюка В. Ф., Пирога Р. Я., Солдатенков В.Ф та ін. На противагу їм незначна частина дослідників називають визвольні змагання українського народу — Українською національно-демократичною революцією 1917 — початку 1918 рр. Подальші події в Україні вони розглядають під кутом державотворчої діяльності Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії та ЗУНР.
http://vkontakte.ru/id18182352
|
| |
| |
Головна 
