| WARNING | Дата: Вівторок, 21.05.2013, 21:47 | Повідомлення # 1 |
 Курінний отаман
Група: Користувачі
Повідомлень: 128
Статус: Offline
| Ось ті, що знайшов. курсивом виділені ті, які знайшов, але дуже не впевнений, що воно сюди буде підходити...
ну там вже визначайтесь в процесі, що і кому треба))
Цзедуші - військові правителі провінцій Китаю при династії Тан та в період десяти династій та п'яти держав. Посаду цзедуші було запроваджено для боротьби із звонішньою загрозою. Незабаром цзедуші отримали великі повноваження, зокрема можливість утримувати власне військо, збирати податки й передавати титул від батька до сина.
Циши - Этот вид кулачного искусства также известен под другим написанием с тем же чтением - - которое можно перевести как "семь воинов". Исходно стиль был назван в честь семи святых ислама, впоследствии стал известен как "семь форм".
Окімі (великі царі) — титул монарха (вана) у стародавній Японії і державі Ямато до утвердження титулу Імператор Японії.
Сумерагі (цар, імператор, верховний володар) - титул глави найсильнішого роду, а згодом і племінного союз.
Сессю — японський чернець буддистької секти Дзен, художник періоду Муроматі, майстер монохромних пейзажів в стилі сумі-е. Повне чернече ім'я — Сессю Тойо. Буддистький титул — «мудрець».
Тянь цзи - один із титулів китайського імператора.
Тенно (небесний монарх) - Імператор Японії — голова держави Японія.
Каган — титул правителів середньовічних держав кочових народів Євразії.
Рангри-бхата или просто Рангр — под этим термином некоторые ученые разумели группу хиндийских диалектов, на которых говорит население центр. областей Индостана и западных границ Раджпутаны.
Раджпути — каста землевласників та військовиків на північному заході Індії, переважно у Раджпутані — «землі раджпутів», загальною чисельністю біля 17 млн.
Кша́трії — одна з чотирьох варн в індуїзмі, шляхетна каста правлячих воїнів, друга за значимістю після брахманів. Традиційно правлячий чи військовий клас належав до цієї варни.
Ганима - добыча, трофеи, захваченные в результате сражения с неверными, разделенные на пять частей. Четыре части принадлежали бойцам, непосредственно участвующим в сражении, а пятая часть принадлежала пророку Мухаммаду, его близким, нуждающимся и сиротам. После пророка эта часть переходила в собственность исламского государства и расходовалась для нужд государства.
Орда — слово тюркського походження, в старовину (до XVIII ст.) історичні суспільно-політичні і військові структури, що знаходиться на території Євразійського степу, як правило, пов'язані з монголами. Може розглядатися як регіональний еквівалент клану або племені. Деякі успішні орди породили ханства.
Гулями: 1. Раби в мусульманських країнах за середньовіччя.
2. Постійна кінна гвардія в арабському халіфаті 9 ст.
3. В Османській імперії в середні віки - рядові воїни феодального ополчення.
4. В Делійському султанаті (Індія) гвардійці-раби тюркського походження; делійські султани в 1206 - 90рр.
Мамелю́к — воїн рабського походження, навернений до ісламу; підлеглий царя (маліка) в деяких ісламських країнах, зокрема, в мусульманському Єгипті. Схоже піхотне військо, сформоване XIV ст. у Османській імперії, звалось яничари.
Яничáри — регулярна піхота в Османській імперії, що діяла у 14 — 19 століттях, створена султаном Мурадом І.
Си́кхи — послідовники релігійно-реформаторського руху, який виник в Індії на території Пенджабу наприкінці XV століття.
Брахмани - варна (каста) в Індії, до якої входили жерці, а в період середньовіччя представники ставали чиновниками, землевласниками і начальниками.
Шудри — є четвертою варною в традиційному секційному поділі на чотири секції в історичному індуїстському суспільстві.
Шахинша́х или шаханша́х — древний персидский (мидийского происхождения, заимствованный Ахеменидами), позже иранский монархический титул.
Фе́тва — богословсько-правовий висновок в ісламі, зроблений для роз’яснення і практичного застосування якогось припису шаріату чи тлумачення якогось казусу з позицій шаріату. Вчений, який дає відповіді на питання релігійно-правового характеру називається факіхом (муфтієм).
Хима – центр вайнахского этнического общества химойцев.
Хіджама - лікування хвороб кровопусканням.
Чонсиква - система феод. землевладения в Корее, установл. законом 976, к-рым централиз. феод. гос-во Коре утвердило свой контроль над всеми землями страны и номинальную собственность на них. По новому закону все обрабатываемые земли (чон) и пустоши (си) подлежали занесению в общегос. поземельный реестр (чон-чжок) и обложению налогами.
Га - найбідніший прошарок суспільства в середньовічному Китаї.
Бу - родова община в Китаї.
Біньке - залежні люди в Китаї, які працювали на землі в якості орендарів, наймачів, а інколи навіть рабів. поряд з інке та дяньке називалися "гостями".
Буцюй - слої населення середньовічного Китаю, що знаходились в певній формі феодальної залежності.
Гун — один из древнейших титулов в Китае, появившийся ещё во времена легендарного императора Яо. Существовал до последней монархической династии Цин. Приблизительно соответствует европейскому титулу «герцог» (великий князь).
Аїл: 1) у киргизів і алтайців у минулому селище кочового або напівкочового типа, що зазвичай складалося з родичів різних мір. У алтайців А. називалося і окреме житло (юрта або курінь) з садибою. 2) У монгольських народів кочова родинна група.
Улус — назва племені, адміністративного утворення, у стародавніх тюркомовних і ойратомовних народів Степу, синонім слів «орда», урда і юрт. У зв'язку з тим, що у стародавніх народів Степу кожне плем'я являло собою одночасно військо-державу (орду), з часом це слово стало також використовуватись і у такому значенні.
Улус-Ірген - назва державного утворення у монголів.
Халіс - чиста душа в ісламі.
Джаги́р — господствующая форма феодального землевладения в Империи Великих Моголов XVI—XVIII вв.
ГЕЗИТ - в Иране при Сасанидах (3 - сер. 7 вв.) ден. поголовная подать, к-рую платили гос-ву мужчины от 20 до 50 лет из податных сословий (крестьяне, ремесленники, купцы). При Хосрове I Ануширване (531-579) размер Г. был установлен в зависимости от имуществ. положения плательщиков в 12, 8, 6 или 4 дирхема (драхмы).
Дасткарт (пехлевийское; арм. - дастакерт),- в Парфянском гос-ве, Сасанидском Иране и в Армении (примерно до 5 в.) частновладельч. или царское имение, обычно обрабатывавшееся рабами. Д. наз. также отд. обработанный участок земли с посаженным на нем рабом; в пехлевийских источниках Д. упоминаются отдельно от селений (дех), т. е. от сел. общин, в арм. источниках - отдельно от сел. общин (шэн).
Гьосі - превілейовані вільні селяни, військові поселенці, солдати-селяни, які за користування землею несли військову службу, але не платили податків.
Бусі - воїни, попередники самурайства.
Самурай — представник військового стану в Японії 10—19 століття.
Ікта - земельний наділ типу бенефіцій, що дарувався за несення військової служби.
Вакф, вакуф, вакиф — у країнах ісламу, в т.ч. у Османській імперії та Кримському ханстві земля чи інші джерела прибутку, які після смерті заповідача передавалися з побожною метою на доброчинні справи.
Мульк (мулк, мюльк, мильк, мольк; от араб. мульк — собственность, владение; мн. ч. амлак) — вид частной земельной собственности в период феодализма в странах Ближнего и Среднего Востока, в том числе в Закавказье и Средней Азии.
Лянмінь - неповноправне насення в Китаї, що іменувалося "добрим народом" і протиславлялося "підлому народові" (цзяньжень).
Суйшень - люди в Китаї, які наймались до господаря служити за контрактом і надалі потрапляли в кабальну залежність.
Фаньху - прошарок перекупшиків (спекулянтів) у китайському суспільстві.
Сьо́ґун — найвища військова посада у домодерній Японії. Голова самурайського уряду.
Сьо́ен — приватне провінційне землеволодіння придворних аристократів, буддистських монастирів і синтоїстських святилищ у Японії 8 — 16 століття. Часто перекладається як «маєток», «угіддя», «манор» тощо.
Да́ймьо — провінційний володар у Японії 14—19 століття. У період Едо усі землевласники, прибуток яких перевищував 10 000 коку, називалися даймьо.
Хахо - простий народ у Корей, був підневільним по відношенню до "аристократії".
Чінголь - корейська аристократія в епоху держави Сілла.
ДАБИР - Руководитель, наставляющий на ум, учитель, воспитатель в ісламських народів.
Асраван - представники жрецької касти в Авесті.
Башибузуки — назва загонів турецької іррегулярної піхоти, яка існувала за часів Османської імперії.
Тімаріот – у Османській імперії - володар лена, те ж що і сіпагі.
Джаги́р — господствующая форма феодального землевладения в Империи Великих Моголов XVI—XVIII вв. Владелец джагира (джагирдар) фактически являлся полновластным правителем своего владения, получал в свою пользу часть земельного налога и был обязан за это содержать определённый отряд наёмной конницы; при этом формально вся выделенная в джагир земля продолжала принадлежать падишаху. Численность войска, размер налога и участка соответствовали рангу военачальника.
Кули - название низкооплачиваемыхнеквалифицированных рабочих в Китае (до 1949), Индии и ряде других стран.
|
| |
| |
Головна 
