Велес, або Волос, — божество достатку, багатства, торгівлі. Це опікун купців, охоронець худоби. Окрім того, Велес — покровитель поезії, співу й музики. Цей бог був шанований також у південних слов'ян. Так, у Болгарії є місто Велес, а в Боснії височить гора, що має назву Велесова. У чехів слово "Велес" нині означає "нечиста сила". У литовців слово "Велес" — небіжчик, а "Веле" — душі померлих. Велес багато в чому подібний до шанованого римлянами Меркурія. А греки, як відомо, шанували бога торгівлі Гермеса, який і за характером, і за покладеними на нього обов'язками був схожий із Велесом. Деякі риси Велеса об'єднують його з богом Аполлоном. Іноді дослідники пов'язують Велеса з семітським Баалом — божеством сония, володарем світу.
Про Велеса казали, що він "скотій бог". Слово "скот" у давнину позначало багатство і гроші, навіть скарбниця звалася тоді "скотницею". А худоба могла тоді бути навіть грошовою одиницею. Велику рогату худобу називали ще "товар". Княжі представники клялися Велесом і Перуном у торговельних договорах із греками.
Ідол Велеса стояв у Києві на Подолі. У Великому Новгороді також стояв бовван цього божества. Про те, що Велес опікувався мистецтвом, свідчить передусім факт, що у "Слові о полку Ігоревім" співець Боян названий Велесовим внуком.
Давнє божество залишило про себе згадки не тільки в літописах, а й у назвах сіл. Скажімо, в Галичині є села Велесніїв, Волосів. А ще — в обрядах, про що свідчить звичай завивання "волосової" ("Спасової") бороди. Останні колоски залишаються на полі, і їх зав'язують. При цьому співають пісень. Із приходом християнства деякі з елементів ролі Волоса перебрав на себе св. Власій, котрий, як і його язичницький попередник, вважався покровителем пастухів і охоронцем худоби. Цікаво, що св. Власій був шанований як покровитель скотарства у різних частинах Європи: Греції, Німеччині, Англії, Франції. У Новгородському літописі під 1187 р. Волос пишеться вже як Власій. На місці святилища цього язичницького божества у Новгороді збудували церкву св. Власія. Селяни приносили туди пожертви, передусім — коров'яче масло.
День св. Власія відзначається 24 лютого. В Україні цього дня селяни служили молебні по дворах, заносили образ святого до стайні, а худобу обкурювали ладаном і кропили свяченою водою. На Чернігівщині й Київщині так звані "Власові морози" вважаються останніми. Про це є і приповідка: "Святий Влас збиває ріг із зими".
| 
Головна 
