Ідол бога Хорса, поряд з іншими кумирами дохристиянського Києва, був у пантеоні великого князя Володимира. Вчені дедалі частіше схиляються до думки, що Хорc — це божество місяця.
Згадки про Хорса існують у численних літописах княжих часів, а також у літературних творах доби християнства на Русі, зокрема — у "Слові про Ігорів похід". У цій відомій пам'ятці мовиться, що князь Всеслав Полоцький "людям суд чинив, князям гряди рядив, а сам вночі вовком бігав: із Києва у Тьмуторокань до півнів добігав, великому Хорсові дорогу вовком перебігав".
Про Хорса йдеться у "Слові христолюбця", у "Бесіді трьох святителів", у апокрифі "Ходіння Богородиці по муках" та інших джерелах того часу. Звісно, що християнські автори там не дуже розхвалюють язичницьке божество. Та й розповідають про нього небагато. У давніх текстах він фігурує поряд то з Перуном, то з Дажбогом. У слов'янських перекладах грецьких текстів ім'я "Аполлон" заміняли на "Хоре".
Характерно, що іншим слов'янським народам цей бог не був відомий. Найбільшого поширення культ Хорса набув на півдні Давньої Русі-України. Існує думка, що він прийшов до нас зі Сходу, завдяки іранським або ж тюркським впливам. Хорсові, зокрема, поклонялося плем'я торків, на яких впливали іраномовні алани та скіфи. Давні перси словом "Хиг$еі" називали божество сяючого сонця. У "Бесіді трьох Святителів" сказано про "еллінського старця Перуна і Хорса-жидовина". Деякі історики пояснюють не зовсім зрозуміле асоціювання Хорса з єврейством так: купці-іудеї, які приїжджали в район Києва з боку Боспору й Хазарії, були зазвичай вихідцями з країв із глибоким давньоіранським культурним корінням, тож перекази про цього бога могли бути чуті саме від них.
Спершу науковці вважали, що Хорс належить до солярних божеств. Згодом вони дійшли висновку, що це не так сонячний, як місячний бог. Адже він, як бачимо, пов'язаний із ніччю. Та й Всеслав посеред ночі рискав перед Хорсом саме вовком, а не якоюсь іншою твариною. Вовки, як відомо, в міфологічному світогляді асоціюються з місяцем.
Відгомін Хорсового культу можна вбачати і в тому, що велике кругле прісне печиво в Україні називають "корж", а маленьке, знову ж таки, кругле печивце — коржики.
Храм Бога Хорса | 
Головна 
