Весною 1525 р. селяни Південної Фраконії утворили ряд повстанських загонів, що склали кілька великих з‘єднань. Селян з Неккарської долини очолив Яків Рорбах – селянин. На чолі "Чорного загону”, що діяв в околицях Ротенбурга, стояв рицар Флоріан Гейєр. Ці загони діяли рішуче і відкидали компроміс з феодалами. За рішенням революційного трибуналу, створеного Рорбахом, були піддані ганебній карі – прогону через піки – граф Людвіг Гельфенштейн та його наближені, які почали воєнні дії проти повсталих. Це внесло паніку в середовище феодалів і паралізувало їх опір. Однак, керівництво повстанням в цілому захопили багаті бюргери. Прихильник поміркованої тактики Вендель Гіплер створив "Світлий загін”, у якому став начальником польової канцелярії. Командиром він запросив рицаря Геца фон Берліхінгена. Гіплер намагався пригладити антифеодальний характер руху і припинити напади на замки і монастирі. Противники цієї тактики Яків Рорбах і рицар Флоріан Геєр були фактично усунені від "Світлого загону”.
Вендель Гіплер та його прихильники вирішили позбавити селян власної антифеодальної програми. Спочатку вони вчинили спробу "виправити” "12 статей”, змінити їх вимоги, щоб вони стали менш визначеними, а виконання їх відкладалось, поки буде проведена імперська реформа. Але селяни відкинули правку "12 статей”. Тоді Гіплер зробив спробу нав‘язати свій бюргерський проект політичної перебудови Німеччини. Він намітив у Гейльброні з‘їзд делегатів селянських загонів. Гіплер підготував "Гейльбронську програму”. За її проектом власті повинні бути підпорядковані імператору, а князі перетворені в посадових осіб імперії. Духівництво повинно бути позбавлене світської влади. Передбачалось загальноімперське законодавство і виборний суд на основі станового представництва, де більшість місць була б у міст. Були вимоги запровадження єдиної монети, мір, ваги, відміни мита. Була і вимога вигнання докторів римського права. Складачі програми хотіли зробити її вигідною рицарству – пропонувалась конфіскація церковних маєтків. "Гейльбронська програма” допускала можливість викупу селянських феодальних повинностей шляхом сплати 1 раз в 20-кратному розмірі. Феодал при цьому нічого не втрачав. Це могло задовільнити лише заможних селян. Перший пункт "Гейльбронської програми” – виборність пастирів і їх відповідальність за правильну проповідь Євангелія – як і в "12 статтях”. В той час, коли Гіплер і його прихильники в Гейльброні готувалися скликати з‘їзд селянських представників, війська Швабського союзу на чолі з Трухзесом прибули у Франконію. Заможне бюргерство міст Франконії відкрито стало на шлях зради. Магістрати Вюрцбурга та ін. міст відкривали ворота військам Трухзеса. Селянські сили у Франконії були розгромлені з тих же причин, що й у Швабії – з власної нездатності зорганізуватись і зрадництва бюргерства.
| 
Головна 
